Основні теоретичні відомості

Дати визначення функції.

Функції – це будівельні блоки деякої програми на мові С++.

Функції бувають двох типів:

– функції користувачів (включно main());

– стандартні (бібліотечні) функції мови С та С++.

Форма запису функцій:

тип_результату ім’я_функції (список_параметрів);

{

//Тіло функції

}

де тип_результату – задає тип данних, що повертаються функцією, список_параметрів – задає список змінних, що передаються функції при зверненні.

Дуже важливим оператором тіла функції є оператор повернення в точку виклика:

return вираз; або return;

Вираз в операторі return визначає значення, що повертається функцією. Саме це значення буде результатом звернення до функції.

Навіть у випадку, коли функція не виконує ніяких дій й не повинна повертати деяке значення, тіло функції буде складатися з фігурних дужок {}.

Приклад:

int max(int a, int b) {

if (a>b) return a;

else return b;}

Суворе узгодження за типами між формальними та фактичними параметрами потребує, щоб у модулі до першого звернення до функції містилося або її визначення, або її опис (прототип), що містить інформацію про її тип (про тип результату, тобто повертаємого значення) та про типи всіх параметрів. Прототип (опис) функції може зовнішньо співпадати зі заголовком її визначення:

тип_функції ім’я_функції(специфікація_формальних_параметрів);

Наприклад:

int max(int a, int b);

У визначенні функції специфікація параметра може містити його значення за замовченням. Це значення використовується у тому випадку, якщо при зверненні до функції відповідний параметр відсутній.

Наприклад:

int max (int a, int b=0);

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Перевірка та перетворення символів	\|	Функція main()

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.