Застосування гірничих виробок

Рисунок 3.2 – Схематичне зображення розташування гірничих виробок

Рисунок 3.1 – Відкриті гірничі виробки

Копуша – відкрита гірнича виробка невеликого поперечного перерізу 0,6×0,6 м, завглибшки 0,4-0,6 м (іноді до 1 м).

Канава – відкрита гірнича виробка, що має трапецієподібний або прямокутний поперечний переріз і значну довжину і невелику глибину. Канави лілять на експлуатаційні та пошуково-розвідкові. До перших належать нагірні, внутрішньокар'єрні, водовідливні та водозбірні (зумпфи), а до других - пошукові та розвідкові канави.

Траншея – ступінчаста канава трапецієподібного поперечного перерізу. Вони поділяються на експлуатаційні й розвідкові. До перших належать капітальні, які проводять з метою розкриття родовищ, розрізні – для створення фронту робіт тощо. Розвідкові траншеї використовуються для розвідки родовищ, які залягають на глибині від 3 до 4 м.

Розчистка – виробка, що нагадує канаву або траншею без чітко вираженої довжини осі.

Кар'єр – сукупність відкритих гірничих виробок, які слугують для видобутку корисних копалин.

Розріз – вугільний кар'єр, а також кар'єр з розробки розсипних родовищ драгами (плавучими земснарядами).

Рознос (знос) – кар'єр на схилі гори. Уступ кар'єра або траншеї – це частина насипу пустих порід (або корисних копалин), що мають форму великих східців.

Підземні гірничі виробки.Підземні гірничі виробки залежно від розташування осі виробки до горизонту рис. 3.2) поділяються на вертикальні, горизонтальні та похилі. Початок підземної виробки, який примикає до денної поверхні або іншої виробки, називають устям, а протилежний кінець, що переміщується в результаті гірських робіт – вибоєм.

До вертикальних виробок належать шахти, шурфи, дудки, сліпі шахти, гезенки, бурові свердловини тощо.

Шахта – вертикальна гірнича виробка, що виходить на земну поверхню й має бокові виробки.

Шурф – вертикальна гірнича виробка, що виходить на земну поверхню і, як правило, не має бокових виробок. Шурфи проходять для розвідки, вентиляції, осушення тощо.

Дудка – шурф круглого перерізу, що проходиться в стійких породах і, як правило, без кріплення.

Сліпа шахта – вертикальна гірнича виробка, яка не має безпосереднього виходу на земну поверхню та призначається для підйому корисних копалин або інших матеріалів механічним способом із нижніх робочих горизонтів на верхні.

1 – кар'єр; 2 – шурф; З – шурф з розсічками; 4 – канава; 5 – штольня з розсічками; 6 – тунель; 7 – свердловина; 8–камера; 9–кверішіаги; 10 – орт;

11 – шахтний стовбур; 12 – скат; 13 – гезенг; 14 – бремсберг; 15 – штреки; 16 – підняттєва виробка; 17 – сліпий шахтний стовбур; 18 – зумпф;

19 – польовий штрек; 20 – похил; 21 – свердловина, що не має виходу на земну поверхню; 22 – межа тіл корисних копалин

Гезенк – вертикальна гірнича виробка, яка не має безпосереднього виходу на земну поверхню та призначена для пересування людей, вентиляції (провітрювання) та спускання корисних копалин і матеріалів із верхніх робочих горизонтів на нижні. Устя сліпої шахти або гезенку виходять у підземну виробку.

Свердловина – вертикальна або похила гірнича виробка, що має велику глибину при малому поперечному перерізі.

До горизонтальних виробок належать квершлаги, штреки, польові штреки, камери, орти, штольні, тунелі, розсічки тощо.

Квершлаг – горизонтальна гірнича виробка, яка проходить уперехрест простяганню гірських порід і не має безпосереднього виходу на земну поверхню.

Штрек – горизонтальна гірнича виробка, яку проходять по простяганню корисних копалин; він не має безпосереднього виходу на земну поверхню.

Польовий штрек – горизонтальна гірнича виробка, яку проходять по простяганню пустої породи і яка не має безпосереднього виходу на земну поверхню.

Камера – горизонтальна гірнича виробка невеликої довжини та порівняно великого розміру поперечного перерізу. До камер належать і сполучення колостовбурного двору з шахтним стовбуром, насосна та машинні камери, електродепо, камера очікування, диспетчерська, протипожежна тощо. Колостовбурний двір – це сукупність виробок колошахтного стовбура, призначених для обслуговування підземного господарства, з квершлагом, штреком, які з'єднуються з головними підземними виробками.

Орт – горизонтальна гірнича виробка, що не має виходу на земну поверхню. Цю виробку проходять у товщі корисних копалин під кутом до простягання, не виходячи за її межі.

Штольня – горизонтальна гірнича виробка, що має вихід на земну поверхню.

Тунель – штольня з двома протилежними виходами на земну поверхню.

Розсічка – горизонтальна гірнича виробка, яка не має безпосереднього виходу на земну поверхню й проводиться із шурфу, штольні тощо. Довжина розсічок може бути до 100 м.

До похилих виробок належать похилі шахти, похилі квершлаги, бремсберги, схили, скати тощо.

Бремсберг – похила гірнича виробка, яка проведена знизу вгору (за піднесенням) для спускання корисних копалин з верхнього горизонту на нижній за допомогою механічного пристрою та з використанням сили тяжіння вантажу.

Схил – похила гірнича виробка, проведена по падінню покладів або пласта для підйому корисних копалин з нижнього горизонту на верхній за рахунок механічної енергії.

Скат – похила гірнича виробка, призначена для спуску корисних копалин під дією власної ваги. Скат складається з людського ходка та вантажного відділу.

Комбіновані гірничі виробкистановлять сполучення відкритих і підземних виробок. У ряді випадків родовища, що залягають на великій глибині, розробляють відкритим способом, а доставка корисних копалин на поверхню здійснюється підземними виробками.

Вибір типу гірничорозвідувальних виробок залежить від стадії пошуково-розвідувальних робіт, форми та умов залягання родовищ корисних копалин та інших факторів. Копуші широко застосовуються при пошуках корінних родовищ золота, олова, алмазів та інших корисних копалин. Глибина копуші обумовлюється необхідністю отримання проби з достатньою кількістю глинистих частинок (примазки).

Канави й траншеї проходять для пошуків, розвідки або картування, а також для опробування. Призначення канав і траншей – розкриття корінних порід під нещільними відкладами. Розвідка канавами й траншеями застосовується при геологічній зйомці, пошуках і попередній розвідці пластових, жильних, штокових та інших родовищ, які залягають на глибині до 8 м, а також при детальній розвідці неглибоко залягаючих родовищ золота, платини, п'єзокварцу тощо. Розвідкові канави завглибшки до 3–4 м мають ширину на дні від 0,5 до 0,7 м і більше, а розвідкові траншеї завглибшки до 8 м мають ширину знизу до 3 м. Форма поперечного перерізу канав прямокутна в стійких породах і трапецієподібна в нестійких. Крутизна стінок (відкосів) канави залежить від кута натурального відкосу порід і встановлюється в межах від 45 до 70°.

Шурфи й дудки застосовуються в розвідці при наявності потужних насосів для винаходження родовищ. Із шурфів і дудок відбираються проби порід і руд для різних аналізів і технологічних досліджень. Їх також застосовуються для спостережень за зміною складу порід або фільтрації води, а при інженерно-геологічних дослідженнях – для отримання породних проб у вибої та на стінках шурфу для вивчення фізико-механічних властивостей грунту. В ряді випадків із глибоких шурфів проходять розсічки та штреки завдовжки 20–30 м і більше. Розсічка слугує для розкриття й простежування рудного тіла навхрест простяганню, штреки – по простяганню. При розвідці крутопадаючих родовищ проходять похилі шурфи за пластом (жилою), причому кут нахилу шурфу береться рівним середньому куту нахилу пласта (жили). Шурфи мають прямокутну, квадратну або еліптичну (при розвідці розсипних родовищ) стандартного розміру форму поперечного перерізу, який залежить від призначення шурфу.

Шахтиподіляються на вертикальні та похилі. Вертикальні експлуатаційні шахти проходяться в лежачому боці родовища, а розвідувальні – в різних точках родовища згідно з техніко-економічними міркуваннями. Похилі розвідувальні шахти звичайно проходяться по самому родовищу. На певному горизонті з шахти проходять у бік скупчення пласта або жили корисних копалин квершлаг, а згодом безпосередньо по скупченню, пласту або жилі штрека, орти. Після розвідування першого горизонту шахту поглиблюють для розвідки другого й таким чином діють далі.

Сліпа шахта, гезенк, схил, бремсберг проходять між двома горизонтами підземних гірничорозвідувальних виробок по рудному тілу.

Гезенк і сліпа шахта на відміну від нахилу та бремсберга можуть проходити також пустими породами з наступним виходом на рудне тіло горизонтальної виробки на нижньому горизонті.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація гірничих виробок	\|	Види робіт при спорудженні гірничих виробок

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.