Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






До семінарського заняття

Розпочинаючи заняття, слід наголосити, що політична система – одне з найбільш важливих і вживаних понять у політичній теорії, а також варто зупинитись на існуючих її визначеннях. Для усвідослення теми потрібно знати основні функції, які виконує політична система: цілепокладальну; владно-інтегруючу; регулюючу режим суспільно-політичної діяльності та функцію цілісного впливу на суспільні процеси. Але найголовнішим у функціонуванні політичної системи є рівень забезпечення прав і свобод людини, колективу, сім’ї. Крім того, потрібно розуміти, що обличчя політичної системи конкретного суспільства залежить від багатьох факторів, серед яких особливу увагу слід звернути на: економічний, історичний, ґеополітичний, фактор природного середовища. Дуже важливим є також розподіл та зрілість політичних сил в суспільстві.

Розглядаючи структуру політичної системи, потрібно зосередитись на функціональній структурі та інституційній. Ретельно проаналізувати кожну з них, особливо структуру закладів та інститутів. Звернувшись до компонентів кожного, необхідно наголосити, що таку структуру мають сучасні політичні системи.

Важливою частиною першого питання теми є проблема влади як найважливішого предмета політології. Спочатку зверніть увагу на визначення влади: походження слова і зміст поняття.Зверніть увагу на те, що влада – це універсальне явище, яке пронизує собою практично всі прояви людського життя. З іншого боку, влада – центральне поняття політичного життя будь-якого суспільства: від найдавніших часів і до сьогодні. Використайте навчальний посібник В. І. Муляра, де наводяться різні визначення влади. Зверніть увагу, що практично усі визначення цього складного феномену можна згрупувати у дві концепції влади: силову (Ф. Енгельс) і комунікаційну (Т. Болл). При цьому більшість учених вважають, що влада не може існувати без таких важливих її елементів як знання і воля.

Визначте сутність політичної влади, покажіть її основні особливості: наявність групового інтересу та конкуренція за володіння нею. Основну увагу спрямуйте на питання завоювання політичної влади, її реалізацію та ефективність. Зважайте на те, що в умовах тоталітарного політичного режиму феномен політичної, державної влади зазнає деформацій, серед яких:

1) вкрай замкнений характер, корпоративність;

2) жорстка підпорядкованість носіїв влади по вертикалі за умов, коли уся ієрархія владних структур виведена з-під контролю народу;

3) відсутність демократичного механізму наступності влади.

Завершуючи питання про владу, зверніть увагу на вчення Ш.-Л. Монтеск’є про принцип поділу влад та систему стримок і противаг (праця «Про дух законів»). Відзначте чотири пункти цього принципу. Наведіть приклади практичного використання принципу поділу влад у сучасному світі.

Розгляд другого питання слід розпочати з історії виникнення самої ідеї громадянського суспільства, яка пов’язана з іменами Т. Гоббса, Дж. Локка, Ш.-Л. Монтеск’є, а його системне обґрунтування – з іменем Г. Гегеля. Опрацюйте роботу Г. Гегеля «Філософія права» (розділ «Громадянське суспільство»), виділіть два принципи громадянського суспільства, які сформулював німецький вчений.

Найважливішим принципом громадянського суспільства є принцип приватного інтересу громадянина. На практиці громадянське суспільство реалізує свободу людини, оскільки конкретна особа – центральний елемент всього суспільного організму, а отже другим принципом громадянського суспільства є правовий, соціальний захист, гарантія створення умов для реалізації громадянином права приватного інтересу. З точки зору пріорітету інтересів громадянське суспільство первинне в порівнянні з політичною системою.

Найважливішими рисами громадянського суспільства є договірний характер відносин між людьми, пріоритет, так званих, горизонтальних відносин та взаємозв’язків у структурі суспільного організму на відміну від вертикальних, які переважають в рамках політичної, державної сфери життєдіяльності соціуму і автономна воля громадянина.

Зробіть аналіз формування та розгортання громадянського суспільства в Україні, зважаючи на його два принципи, а також на особливості тих сфер життя українського суспільства, де паростки громадянського суспільства найшвидше проростають (економічна, духовна, соціальна сфери).

Політичний режим – одне з найважливіших понять сучасної політичної науки. Аналіз політичного режиму дає можливість говорити про суспільство в цілому, про рівень реалізації прав і свобод громадянина. Необхідно звернути увагу на те, що складовими елементами сутності будь-якого політичного режиму є: 1) відношення політичної, державної влади до правових основ власної діяльності; 2) співвідношення офіційних конституційних норм та реального політичного життя. В цьому контексті найпоширенішими політичними режимами в сучасному світі є тоталітарний, авторитарний, плюралістичний (демократичний).

Суттєвими рисами тоталітарного політичного режиму є:

1) всепоглинаюча влада, влада системи;

2) ідеократія як влада ідеї, обґрунтована міфом;

3) домінування позитивної інформаціі;

4) наявність «високих» цілей, прагнень: «сьогодення – ніщо, завтра – все»;

5) наявність вождя або ідола для поклоніння;

6) закриті шляхи передачі влади;

7) максимальна регламентація всіх сфер життя;

8) відсутність межі між політичною та неполітичною сферами життя;

9) необхідність активного ставлення громадян до режиму;

10) заборона опозиційної діяльності;

11) закритість суспільства, існуваня «залізної завіси»;

12) фактична відлученість громадян від участі у політичному процесі;

13) неможливість існування відкритого громадянського суспільства.

Авторитарний політичний режим, незважаючи на спорідненність з тоталітарним, має певні відмінності. Він виникає, як правило, тоді коли в суспільстві відбувається злам старих соціально-політичних інститутів та викликана цим поляризація політичних сил в процесі переходу від традиційних соціальних структур до сучасних, інформаційних. У більшості випадків авторитаризм неможливий без опори на армію. Допускається реалізація певних прав та свобод громадян; наявні окремі елементи демократичного життя: обмежена політична конкуренція, вибори, референдуми; відсутня тотальна реґламентація. Допускаючи вільнодумство в певних межах та навіть у галузях (наприклад, у економічній), авторитаризм може стати певним містком для переходу до демократичного політичного режиму, хоча потенційно має можливість трансформуватись в найрізноманітніші політичні режими. Авторитарний режим не має, як правило, демократичного механізму передачі влади. Якщо тоталітаризм – влада системи, то авторитаризм – жорстка влада конкретної особи або групи. Авторитарний політичний режим допускає певний рівень відкритого громадянського суспільства.

Плюралістичний (демократичний) політичний режим у сучасному світі вважається найбільш бажаним. Зверніть увагу на те, що основні його характеристики подані у темі «Демократичні основи політичного життя. Людина у політичному житті суспільства». Серед базових принципів цього режиму потрібно виокремити: політичний плюралізм, поділ влад, політичну участь, право більшості та захист прав меншості, верховенство права, презумпцію невинуватості, свободу слова. Основними демократичними процедурами плюралістичного (демократичного) режиму є вибори, референдум, голосування тощо. Сутнісною рисою цього режиму є максимальний рівень розгортання відкритого громадянського суспільства.

Готуючи останнє питання, спочатку необхідно усвідомити, що демократизація політичної системи в сучасних умовах означає динаміку політичних режимів у напрямку до плюралістичного (демократичного). На прикладі української, пострадянської, постсоціалістичної історії, а також низки країн з традиційними політичними системами такий перехід означає зміну режимів від тоталітарних, правоавторитарних чи лівоавторитарних до плюралістичних. У цьому контексті зверніть увагу на закономірності таких процесів, які подані у навчальному посібнику В. Муляра (Політологія. – Житомир : ЖІТІ, 1999. – с. 94 – 100), а також його статтю (див. літературу). Опрацюйте показані там, так звані, уроки історії та логіку посттоталітарної реформації: неможливість реформування країни без втрат; неможливість швидкого переходу від недемократичних форм політичного життя до демократії; неможливість одночасного реформування одразу всіх сфер суспільного організму; неможливість прямого переходу від тоталітарного політичного режиму до демократичного. В кінці проаналізуйте особливості цих уроків на прикладі сучасного українського суспільного життя.

Тема 6. Держава у політичній




Переглядів: 326

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Громадянське суспільство. | До семінарського заняття

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.