МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
До семінарського заняттяРозпочинаючи заняття, слід наголосити, що політична система – одне з найбільш важливих і вживаних понять у політичній теорії, а також варто зупинитись на існуючих її визначеннях. Для усвідослення теми потрібно знати основні функції, які виконує політична система: цілепокладальну; владно-інтегруючу; регулюючу режим суспільно-політичної діяльності та функцію цілісного впливу на суспільні процеси. Але найголовнішим у функціонуванні політичної системи є рівень забезпечення прав і свобод людини, колективу, сім’ї. Крім того, потрібно розуміти, що обличчя політичної системи конкретного суспільства залежить від багатьох факторів, серед яких особливу увагу слід звернути на: економічний, історичний, ґеополітичний, фактор природного середовища. Дуже важливим є також розподіл та зрілість політичних сил в суспільстві. Розглядаючи структуру політичної системи, потрібно зосередитись на функціональній структурі та інституційній. Ретельно проаналізувати кожну з них, особливо структуру закладів та інститутів. Звернувшись до компонентів кожного, необхідно наголосити, що таку структуру мають сучасні політичні системи. Важливою частиною першого питання теми є проблема влади як найважливішого предмета політології. Спочатку зверніть увагу на визначення влади: походження слова і зміст поняття.Зверніть увагу на те, що влада – це універсальне явище, яке пронизує собою практично всі прояви людського життя. З іншого боку, влада – центральне поняття політичного життя будь-якого суспільства: від найдавніших часів і до сьогодні. Використайте навчальний посібник В. І. Муляра, де наводяться різні визначення влади. Зверніть увагу, що практично усі визначення цього складного феномену можна згрупувати у дві концепції влади: силову (Ф. Енгельс) і комунікаційну (Т. Болл). При цьому більшість учених вважають, що влада не може існувати без таких важливих її елементів як знання і воля. Визначте сутність політичної влади, покажіть її основні особливості: наявність групового інтересу та конкуренція за володіння нею. Основну увагу спрямуйте на питання завоювання політичної влади, її реалізацію та ефективність. Зважайте на те, що в умовах тоталітарного політичного режиму феномен політичної, державної влади зазнає деформацій, серед яких: 1) вкрай замкнений характер, корпоративність; 2) жорстка підпорядкованість носіїв влади по вертикалі за умов, коли уся ієрархія владних структур виведена з-під контролю народу; 3) відсутність демократичного механізму наступності влади. Завершуючи питання про владу, зверніть увагу на вчення Ш.-Л. Монтеск’є про принцип поділу влад та систему стримок і противаг (праця «Про дух законів»). Відзначте чотири пункти цього принципу. Наведіть приклади практичного використання принципу поділу влад у сучасному світі. Розгляд другого питання слід розпочати з історії виникнення самої ідеї громадянського суспільства, яка пов’язана з іменами Т. Гоббса, Дж. Локка, Ш.-Л. Монтеск’є, а його системне обґрунтування – з іменем Г. Гегеля. Опрацюйте роботу Г. Гегеля «Філософія права» (розділ «Громадянське суспільство»), виділіть два принципи громадянського суспільства, які сформулював німецький вчений. Найважливішим принципом громадянського суспільства є принцип приватного інтересу громадянина. На практиці громадянське суспільство реалізує свободу людини, оскільки конкретна особа – центральний елемент всього суспільного організму, а отже другим принципом громадянського суспільства є правовий, соціальний захист, гарантія створення умов для реалізації громадянином права приватного інтересу. З точки зору пріорітету інтересів громадянське суспільство первинне в порівнянні з політичною системою. Найважливішими рисами громадянського суспільства є договірний характер відносин між людьми, пріоритет, так званих, горизонтальних відносин та взаємозв’язків у структурі суспільного організму на відміну від вертикальних, які переважають в рамках політичної, державної сфери життєдіяльності соціуму і автономна воля громадянина. Зробіть аналіз формування та розгортання громадянського суспільства в Україні, зважаючи на його два принципи, а також на особливості тих сфер життя українського суспільства, де паростки громадянського суспільства найшвидше проростають (економічна, духовна, соціальна сфери). Політичний режим – одне з найважливіших понять сучасної політичної науки. Аналіз політичного режиму дає можливість говорити про суспільство в цілому, про рівень реалізації прав і свобод громадянина. Необхідно звернути увагу на те, що складовими елементами сутності будь-якого політичного режиму є: 1) відношення політичної, державної влади до правових основ власної діяльності; 2) співвідношення офіційних конституційних норм та реального політичного життя. В цьому контексті найпоширенішими політичними режимами в сучасному світі є тоталітарний, авторитарний, плюралістичний (демократичний). Суттєвими рисами тоталітарного політичного режиму є: 1) всепоглинаюча влада, влада системи; 2) ідеократія як влада ідеї, обґрунтована міфом; 3) домінування позитивної інформаціі; 4) наявність «високих» цілей, прагнень: «сьогодення – ніщо, завтра – все»; 5) наявність вождя або ідола для поклоніння; 6) закриті шляхи передачі влади; 7) максимальна регламентація всіх сфер життя; 8) відсутність межі між політичною та неполітичною сферами життя; 9) необхідність активного ставлення громадян до режиму; 10) заборона опозиційної діяльності; 11) закритість суспільства, існуваня «залізної завіси»; 12) фактична відлученість громадян від участі у політичному процесі; 13) неможливість існування відкритого громадянського суспільства. Авторитарний політичний режим, незважаючи на спорідненність з тоталітарним, має певні відмінності. Він виникає, як правило, тоді коли в суспільстві відбувається злам старих соціально-політичних інститутів та викликана цим поляризація політичних сил в процесі переходу від традиційних соціальних структур до сучасних, інформаційних. У більшості випадків авторитаризм неможливий без опори на армію. Допускається реалізація певних прав та свобод громадян; наявні окремі елементи демократичного життя: обмежена політична конкуренція, вибори, референдуми; відсутня тотальна реґламентація. Допускаючи вільнодумство в певних межах та навіть у галузях (наприклад, у економічній), авторитаризм може стати певним містком для переходу до демократичного політичного режиму, хоча потенційно має можливість трансформуватись в найрізноманітніші політичні режими. Авторитарний режим не має, як правило, демократичного механізму передачі влади. Якщо тоталітаризм – влада системи, то авторитаризм – жорстка влада конкретної особи або групи. Авторитарний політичний режим допускає певний рівень відкритого громадянського суспільства. Плюралістичний (демократичний) політичний режим у сучасному світі вважається найбільш бажаним. Зверніть увагу на те, що основні його характеристики подані у темі «Демократичні основи політичного життя. Людина у політичному житті суспільства». Серед базових принципів цього режиму потрібно виокремити: політичний плюралізм, поділ влад, політичну участь, право більшості та захист прав меншості, верховенство права, презумпцію невинуватості, свободу слова. Основними демократичними процедурами плюралістичного (демократичного) режиму є вибори, референдум, голосування тощо. Сутнісною рисою цього режиму є максимальний рівень розгортання відкритого громадянського суспільства. Готуючи останнє питання, спочатку необхідно усвідомити, що демократизація політичної системи в сучасних умовах означає динаміку політичних режимів у напрямку до плюралістичного (демократичного). На прикладі української, пострадянської, постсоціалістичної історії, а також низки країн з традиційними політичними системами такий перехід означає зміну режимів від тоталітарних, правоавторитарних чи лівоавторитарних до плюралістичних. У цьому контексті зверніть увагу на закономірності таких процесів, які подані у навчальному посібнику В. Муляра (Політологія. – Житомир : ЖІТІ, 1999. – с. 94 – 100), а також його статтю (див. літературу). Опрацюйте показані там, так звані, уроки історії та логіку посттоталітарної реформації: неможливість реформування країни без втрат; неможливість швидкого переходу від недемократичних форм політичного життя до демократії; неможливість одночасного реформування одразу всіх сфер суспільного організму; неможливість прямого переходу від тоталітарного політичного режиму до демократичного. В кінці проаналізуйте особливості цих уроків на прикладі сучасного українського суспільного життя. Тема 6. Держава у політичній
|
||||||||
|