• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Система основних прав і свобод людини і громадянина.

Система прав, свобод та обов'язків людини і громадянина, встановлена Конституцією України, визначає основний зміст правового статусу людини і громадянина України. Залежно від характеру діяльності, здійснюваної в основних сферах життя громадянського суспільства. Конституція фіксує основні права, свободи та обов'язки громадянина і людини. Вони належать усім громадянам як суб'єктивні права певного виду.

Уся система прав та обов'язків, їх співвідношення зумовлені об'єктивними потребами та інтересами суспільства, з одного боку, й інтересами громадянина і людини — з іншого.

Права і свободи людини і громадянина можуть бути згруповані за сферами життєдіяльності індивіда. Такого роду класифікація уявляється особливо важливою, бо вона показує межі охорони прав людини і громадянина у різних сферах. Критерієм тут є однорідність матеріального змісту прав, свобод та обов'язків і однотипність норм, що її закріплюють. За цією класифікацією у Конституції України виділяють такі основні групи прав і свобод, а також групу обов'язків:

1. Природні (особисті) права і свободи людини, які надаються їй з народженням, а не державою, яка залежно від ступеня демократичності, може закріпити ці права в Основному законі або ні.

Конституція України у ст. З визнає і гарантує, перш за все, саме природні права людини.

Ця група прав відображена у таких статтях Конституції:

— ст. 21, згідно з якою усі люди є вільними і рівними у своїй гідності і правах;

— ст. 23 — кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості;

— ст. 29 — кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність;

— ст. 32 — ніхто не може втручатися в особисте і сімейне життя;

— ст. 34 — кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх почуттів і переконань;

— ст. 35 — кожен має право на свободу світогляду і віросповідання.

Особливо важливою серед цих статей є ст. 27, згідно з якою кожна людина має невід'ємне право на життя.

2. Другу групу становлять громадянські права. Ці права є своєрідними гарантіями охорони життя людини з боку держави, основним обов'язком якої є саме захист життя людини.

Вони охоплюють широкий комплекс дій усіх державних і суспільних структур зі створення і підтримки нормальних умов життя людини. До них, зокрема, належать:

— проведення Українською державою миролюбної зовнішньої політики, яка виключала б війни та воєнні конфлікти (ст. 18);

— забезпечення особистої недоторканності людини (ст. 29);

— недоторканність житла (ст. ЗО);

— кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (ст. 31);

— кожному, хто на законних правах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, права вільно залишати територію України і право в будь-який час повертатися на неї (ст. 33);

— право на достатній життєвий рівень (ст. 48);

— належний рівень охорони здоров'я, медичної допомоги (ст. 49);

— право на безпечне для життя і здоров'я довкілля (ст. 50);

— захист прав і свобод людини судом (ст. 55);

— право на правову допомогу (ст. 59);

— принцип презумпції невинності (ст. 62);

— право кожного на повагу до його гідності (ст. 28);

— право звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб (ст. 40);

— діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним; права на відшкодування збитків (ст. 56);

— право захисту своїх прав та обов'язків (ст. 57);

— право не відповідати за дії, які під час їх вчинення не були визнані законом як правопорушення (ст. 58);

— право невиконання незаконних розпоряджень і наказів (ст. 60);

— право індивідуального характеру юридичної відповідальності (ст. 61);

— право підсудного на захист (ст. 63).

3. Економічні права. До цієї групи належать:

— право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ст. 41);

— право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42);

— право на працю (ст. 43);

— ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів (ст. 44);

— кожен, хто працює, має право на відпочинок.

4. Соціальні права включають:

— право на соціальний захист (ст. 46);

— право на житло (ст. 47);

— право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування (ст. 49);

— право на безпечне для життя і здоров'я довкілля (ст. 50).

5. Культурні права і свободи. До цієї групи прав належать

— право на освіту (ст. 53)

— свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості (ст. 54).

6. Політичні права і свободи включають:

— право на свободу об'єднання у політичні та громадські об'єднання (ст. 36);

— право на утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій (ст. 37);

— громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському референдумі, обирати і бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування (ст. 38);

— право збиратися мирно, проводити збори, мітинги, походи і демонстрації (ст. 39).

Переглядів: 3823