Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Кліматичні умови лісостепової зони

М'який, помірно континентальний клімат Українського Лісостепу становить одне з основних багатств лучно-степових ландшафтів. У деяких джерелах дослідники вказують, що це ділянки із переважанням континентального клімату [35].

Дані про радіаційний баланс на території України показують, що він найбільший у Подільському Лісостепу і становить 40-45 ккал/см2. На решті території Українського Лісостепу він не перевищуй 35-40 ккал/см2. Величина сумарної сонячної радіації становить 105-110 ккал/см2.

Витрата тепла на випаровування за рік не перевищує в Лісостепу 25-30 ккал/см2, а на нагрівання повітря йде всього 15-20 ккал/см2 [12].

Температурний режим відзначається поступовим наростанням температур від холодного до теплого періоду і спаданням від теплого періоду до холодного. Відхилення від середніх показників температур повітря у сторону максимуму і мінімуму бувають досить помітні [28].

Найнижчі температури повітря (абсолютний мінімум) у лісостеповій зоні України бувають у січні і лютому. На Поділлі вони не бувають нижчі від -32-35° С. У Придніпров'ї абсолютні мінімуми досягають -36-37° С, а на східній окраїні Лісостепу іноді падають до -40° С і нижче. Абсолютний максимум (найвища температура повітря) припадає на липень-серпень і досягає 36° С на заході Лісостепу і 39° С – на сході. Залежно від місцевих фізико-географічних умов максимальні і мінімальні температури в окремих пунктах помітно відхиляються від середніх показників. Так, у Смілянському районі Черкаської області абсолютний мінімум температури повітря становить -41° С.

Залежно від місцевих фізико-географічних умов максимальні і мінімальні температури в окремих пунктах помітно відхиляються від середніх показників. Такі аномальні явища обумовлені характером розчленування території [29].

Український Лісостеп має різні показники тривалості безморозного періоду. При цьому слід підкреслити, що кількість днів безморозного періоду більша на сході, ніж на заході зони. Так, на Поділлі їх кількість не перевищує 165, у Придніпров'ї 160-170 днів безморозного періоду.

Перші приморозки на поверхні ґрунту на Поділлі (по Тернопільській області) у середньому припадають на останню декаду вересня (23-25 числа). В Черкаській і південній частині Київської областей ця дата припадає на 29 вересня – 1 жовтня. Останні приморозки на поверхні ґрунту в Тернопільській області можливі до 19 травня, тоді як у Черкаській і Київській областях вони припиняються між 3 і 5 травня.

Менша тривалість безморозного періоду на заході зони в значній мірі обумовлена більшими абсолютними висотами горбистого Опілля і Подільського плато, глибоко і часто розчленованих річковими долинами, ярами й балками.

Сума активних температур поступово збільшується з півночі на південь і становить не 2600-2800°. Тривалість вегетаційного періоду 198-204 дні [13].

За загальною кількістю опадів, а також у теплу пору року Лівобережний Лісостеп поступається перед Правобережним. У середньому для відповідних широт різниця у сторону зменшення становить 100-125 мм. На відміну від Правоберекжя України з його майже меридіональними змінами поясів зволоження тут вони змінюються у широтному напрямі. Від північної межі до широти Пирятин-Гадяч у середньому за рік буває 500-525 мм, а в теплу пору року 350-375 мм опадів. Середня смуга одержує за рік 475-500 мм опадів, а в теплу пору їх кількість не перевищує 350 мм. Найменше зволожується південна окраїна, де річна сума опадів не перевищує 475 мм, а в теплу пору становить 300-325 мм [9].

Природне зволоження території Українського Лісостепу за порами року порівняно достатнє. На період із додатніми температурами припадає близько 80% загальної суми опадів. Навесні і восени переважають обложні дощі, а в літній час характерні грозові дощі, які часто проходять у вигляді злив. Найбільш нерівномірний режим засвоєння вологи ґрунтом припадає саме на літні місяці, коли зливи спричинюють бурхливий поверхневий стік.

У зимовий період майже виключно випадає сніг. Зимові опади у вигляді дощу тут бувають дуже рідко і не перевищують 6-8% загальної кількості днів з опадами у цю пору, тоді як на Правобережній Україні їх кількість становить 15-20%. Зимовий період по всій зоні характеризується наявністю снігового покриву. Середня кількість зимових днів із сніговим покривом коливається від 50-60 на заході Українського Лісостепу до 80-100 днів на сході [17].

Початок утворення стійкого снігового покриву в межах зони припадає на другу половину грудня. На Поділлі середні дати припадають на кінець останньої декади грудня. В центральній і східній смузі зони стійкий сніговий покрив установлюється в кінці другої декади грудня.

Товщина снігового покриву залежить від багатьох фізико-географічних умов місцевості. На Поділлі і на Правобережжі сніг випадає при температурах, близьких до нуля. Це сприяє кращому ущільненню снігового покриву і затриманню його на полях.

На території Лівобережного Лісостепу менша лісистість і більш низькі температури повітря під час випадання снігу сприяють здуванню його з полів. Тому снігозатримання тут набуває гострої необхідності [35].

Атмосферна циркуляція – перенесення повітряних мас з різною температурою і різною кількістю вологи – мас: вирішальне значення у визначенні режиму погоди.

Основними центрами, які визначають напрями горизонтального переносу повітряних мас над територією Українського Лісостепу, є Атлантичний океан на заході, Азіатський континент на сході, Арктика на півночі і Середземноморський басейн на півдні.

Найбільший вплив на формування клімату на території Лісостепу мають відроги азорського і сибірського антициклонів, південні сектори атлантичних циклонів та північні окраїни південних циклопів. Вони обумовлюють напрями горизонтального переносу повітряних мас.

В теплу пору року – (з квітня по жовтень) територія Лісостепу відчуває більший вплив азорського максимуму, тому тиск повітря на заході зони більший, ніж на сході, приблизно па 1-1,5 мм. З листопада по березень переважає вплив сибірського антициклону, і тоді на східних окраїнах Лісостепу тиск повітря буває більшим на 1-2 мм [11].




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Гіпотези походження лісостепу. | Води, рельєф, склад гірських порід та ґрунти

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.