Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Засоби навчання

Засоби навчання – це різні види джерел, знань, які використовуються у навчальному процесі з метою формування в учнів відповідно знань, умінь і навичок.

Узагальнивши дане визначення, можна сказати, що засоби навчання – це об’єкти, що використовуються у навчальному процесі.

Засоби навчання виконують дві основні функції: пізнавальну і функцію керування пізнавальною діяльністю учнів. Ефективному використанню засобів навчання допомагає їх класифікація. Однак через їх різноманіття немає єдиного підходу до класифікації.

Оптимальне поєднання географічних засобів навчання на уроках географії є необхідною умовою формування наукових знань про природу і суспільство. У більшості випадків вони призначаються для забезпечення наочності,що є особливо важливим,оскільки на уроках географії учні досить часто мають засвоювати знання про об’єкти і явища,які недоступні для безпосереднього спостереження і сприйняття. Усі засоби навчання можна поділити на ті, що забезпечують наочність та операційну діяльність учнів.

Опрацювавши та узагальнивши деякі класифікації у методиці навчання географії, ми намагаємося подати найбільш повну, за якою всі засоби навчання можуть бути поділені на 5 груп. В їх основу покладений розподіл за способом зображення і відображення географічних об’єктів і явищ [19].

Таким чином, ми пропонуємо наступну класифікацію засобів навчання:

І. Візуальні:

1. Вербальні (підручники, довідники, текстові таблиці тощо).

2. Ілюстративні (карти, малюнки, фото, слайди тощо).

3. Картографічні.

4. Графічні сигнали (опорні схеми тощо).

5. Графічно-статистичні (графіки, діаграми тощо).

ІІ. Аудіальні (звукові).

ІІІ. Аудіовізуальні (відеофільми,анімація,комп’ютери та ін.).

ІV. Прилади для відтворення процесів і явищ:

1. Метеорологічні.

2. Астрономічні.

3. Математичні.

4. Демонстрації явищ та процесів (телурій).

V. Натуральні об’єкти:

1. Природні і штучні об’єкти у навколишньому середовищі.

2. Природні і штучні об’єкти у класі (колекції, зразки, гербарій тощо).

Більшу частину даних засобів навчання можна використати при вивченні теми «Природні зони України» в курсі «Фізична географія України».

У системі засобів навчання географії підручник являється найбільш важливим засобом, так як він відіграє важливу роль в навчанні, пов'язаний з усіма іншими навчально-оглядовими засобами безпосередньо чи опосередковано.

Підручник з географії є своєрідним нормативним документом в якому реалізується соціальне замовлення суспільства на конкретний період розвитку шкільної географічної освіти.

Підручник– один з найважливіших елементів навчально-методичного комплексу, що забезпечує вивчення курсів географії в школі. Саме через нього реалізується мета і завдання навчальної програми та знаходить відображення її зміст. Водночас сучасний підручник з географії – це своєрідний дидактичний комплекс, який може виступати самодостатньою системою або універсальним засобом навчання [12].

Варіанти праці під час вивчення теми може бути безліч. Учні можуть опрацьовувати текст і перетворювати його в таблиці, графіки та інше.

Серед варіантів роботи з підручником може бути наступне. При вивченні прироохоронних територій природних зон, учні самостійно опрацьовують матеріал підручника, після чого креслять і заповнюють табличку (за зразком).

Природна зона Тип природоохоронної території Мета заповідання
Мішані ліси    
Широколистяні ліси    
Лісостеп    
Степ    

Учні доходять висновку, у якій з природних зон залишилися ділянки природної рослинності і чим обумовлене їх заповідання.

Власне підручник використовується завжди при підготовці домашнього задання.

Підручник в повній мірі відображає наявність знань, які мають засвоїти учні, в ньому наявна їх глибина і об’єм, а також зміст умінь і навичок. У підручнику наявні матеріали для виконання самостійної роботи, організації практичних робіт, завдання для проведення спостережень, вирішення задач, тобто в підручниках в тій чи іншій мірі відображена методика викладання географії.

Особливу групу засобів навчання складають екранні посібники – діапозитиви, діафільми, кінофільми, відеофільми.

Цільова спрямованість діафільмів і діапозитивів зводиться до того, щоб ілюструвати вивчення визначеної теми шкільної географії.

Транспаранти для графопроекта можна розглядати як великомасштабні діапозитиви, що випускаються серіями. Кожен транспарант несе фрагмент зображення, останнє з’являється на екрані цілком при одночасній проекції декількох транспарантів, накладених один на одного [62].

Транспаранти дають можливість відтворити складне зображення об’єкта чи явища на екрані поетапно. Існують два типи транспарантів: карти-транспаранти і транспаранти-схеми. Перші використовуються при формуванні прийомів і навичок роботи з картою, зокрема – прийомів зіставлення і накладення карт. Серія транспарантів дозволяє показати з різним об’єктом інформації.

Для даної теми можна застосовувати дані засоби навчання як певний опорний конспект на будь-якому уроці, окрім контролю та корекції знань.

Транспаранти-схеми знаходять застосування при формуванні загальних географічних понять, розкриваючи склад, структуру, різні види зв’язків географічних об’єктів і явищ.

Наступна група відрізняється динамічністю в подачі матеріалу і звуковим оформленням. До неї відносимо навчальне кіно, кінофрагменти. телепередачі, відеозаписи, відеофільми.

Навчальне кіно – найбільш значний наочний засіб навчання, який дозволяє учням найближче підійти до безпосереднього сприйняття дійсності.

Фільми призначені для повідомлення нових знань, ілюструють слово вчителя, підтверджують його візуально. Більшість з них побудовані спираючись на пояснювально-ілюстративний метод, а також на частково-пошуковий.

Для теми «Природні зони України» найкраще застосовувати фільми при вивченні особливостей рослинного і тваринного світу або природоохоронних територій, для того щоб краще зобразити їх роль та унікальність.

На даному етапі швидкими темпами відбувається інформатизація школи – це не просто впровадження в навчальний процес відповідних технологій, це зміна змісту, методів та організаційних форм загальноосвітньої підготовки учнів на етапі переходу до освіти в умовах розширеного доступу до інформації.

Інформатизація суспільства вимагає широкого застосування сучасних технологій у вивченні географії. Останнього часу створюють цілу систему комп’ютерних засобів навчання: електронні атласи, електронні збірники.

Дані тематичні електронні збірники на жаль лише російського виробництва.

Вчитель може використовувати їх з метою:

- демонстрація і розкриття особливостей і закономірностей розвитку географічних явищ;

- показу певної території, її комплексної характеристики і виділення характерних особливостей;

- демонстрація різних схем, карт, графіків, таблиць тощо;

- контролю рівня навчальних досягнень учнів;

- проведення географічних ігор.

Комп’ютерні програми сприяють розумінню і засвоєнню учнями головного, істотного в змісті матеріалу, виявленню причинно-наслідкових зв’язків, формуванню знань про географічні закономірності [43].

У темі «Природні зони України» цей матеріал необхідно застосовувати при вивчені нового матеріалу.

Ефективним є використання електронних презентацій, які можна створити у програмі PowerPoint (Нами була розроблена презентація до теми «Зона мішаних лісів України»). Особливо доцільним є їх використання при дослідженні біологічного різноманіття природних зон, а також ландшафтів.

 

Існують також електронні наочності з Географії для 7-11 класів. Їх можна викорстати шляхом набуття учнями навичок аналізу та добору інформації з певної теми. Наприклад, кліматична карта України:

 

 

При вивченні забезпеченості водними об’єктами.

 

При вивченні грунтового покриву.

 

 

При вивченні рослинного і тваринного світу.

 

 

Але, не зважаючи на ефективність застосування аудіовізуальних засобів навчання є одна важлива проблема – забезпечення необхідними технічними засобами, а особливо комп’ютерами, але зараз ця проблема починає вирішуватися на державному рівні.

Карта – це особливий спосіб відображення дійсності у вигляді просторової моделі, що містить багато відомостей для вивчення географії.

У системі засобів навчання картографічні посібники займають центральне місце, що обумовлено специфікою предмету географії [9].

Зараз створена матеріальна база, яка забезпечує картографічними засобами навчання для викладання географії у школі. Вона являє собою єдину систему картографічних посібників: карти, атласи, комплекти контурних карт, рельєфні карти, карти-транспаранти, глобуси. Всі типи картографічних посібників мають певну узгодженість за способами відображення змісту і оформленню, що забезпечує їх використання для успішного формування картографічних уявлень і понять, набуття нових знань. Всі картографічні засоби, підібрані згідно з вимогами програми, віковими особливостями учнів.

Наявність єдиної системи картографічних посібників дає можливість покращити навчальний процес в школах країни, відкриває шлях до обміну педагогічним досвідом до подальшого удосконалення карт і варіантів їх використання.

Географічна карта використовується при вивченні практично всіх тем і розділів шкільного курсу географії. Вона являється важливішим компонентом кожного із комплексів навчального обладнання з географії.

У навчальному процесі в залежності від змісту географічного матеріалу, а також дидактичних цілей використовують значну кількість різноманітних географічних карт.

Для того, щоб цілеспрямовано використовувати картографічні посібники в навчальному процесі необхідна їх чітка класифікація. В цілому карти класифікують виходячи із особливостей змісту призначення, а також в залежності від масштабу [23].

Баришева пропонує наступну класифікацію:

1. Різноманітність карт за змістом.

Загально відомо, що за змістом карти поділяються на:

• загальногеографічні;

• тематичні або спеціальні.

Найбільш поширені загальногеографічні, особливо топографічні, карти, на яких головним предметом зображення являються основні елементи місцевості: рельєф, гідрографія, клімат, грунти, рослинний і тваринний світ, ландшафти тощо.

У темі «Природні зони України» використання карти обов’язкове. За допомогою карти можна не лише давати новий матеріал, а й розроблювати завдання щоб учні самі за допомогою карти могли аналізувати, пізнавати ті чи явища [4].

У навчанні географії значного розповсюдження зазнала технологія застосування навчального моделювання. Для того, щоб свідомо користуватися цією навчальною технологією, необхідно розуміти механізм дії структурно-логічної графіки у процесі формування нових знань та вмінь.

Перші графічні структурно-логічні сигнальні схеми (СЛСС) з реографії були створені в кінці 80-х років М.С. Винокур та О.Я. Скуратовичем на основі ідей В.Ф. Шаталова про вивчення навчального матеріалу великими смисловими блоками, в яких логічно поєднувались усі структурні елементи наукового знання певного обсягу з чітко визначеними причинно-наслідковими зв'язками. Упродовж 90-х років в Україні було накопичено позитивний досвід розробки та застосування різноманітних графічних СЛСС. Серед цього різноманіття можна виділити листи опорних сигналів (М.С.Винокур), структурно-логічні схеми (О.Я.Скуратович, Л.І.Підоріна), опорно-інформаційні схеми (С.Г.Коберник), структурно-логічні конспекти (Л.П. Вішнікіна), графи (Л.С.Костенко), проблемно-символічні сигнали (П.А. Барабоха).

У багатьох публікаціях останніх років висвітлено методичні особливості використання різних графічних сигналів у навчанні географії. Але ставлення викладачів та вчителів географії до них неоднозначне. На наш погляд, це пов'язано з тим, що автори не дали психолого-теоретичного обґрунтування графічного моделювання, яке лежить в основі запропонованих технологій.

Базовою складовою частиною будь-якої технології є навчальна модель, реалізація якої забезпечує досягнення запрограмованого дидактичного результату. У зв'язку з цим проблеми навчального моделювання стають нагальними і вимагають ретельного дослідження. Навчальне моделювання необхідно розглядати як особливу форму матеріалізації знань, яка передбачає, що знання не повинні передаватись учням у готовому вигляді, а відкриватись їм у процесі навчального дослідження, яке проводять учні, отримуючи необхідну допомогу з боку вчителя [5].

Вагомим внеском у розвиток методики використання графічно-сигнальних схем стали метод графів Лілії Костенко і система проблемно-символічних сигналів Павла Барабохи. Вони використовують опорну графіку з метою активізації процесу навчання. Використання кожного з видів навчального моделювання має свої методичні особливості, тому їх доцільно розглядати комплексно.

У темі «Природні зони України» ЛОСи, фрейми, структурно-логічні схеми доцільно використовувати, вони можуть використовуватися як і при комплексній фізико-географічній характеристиці природної зони так і для по компонентного розгляду особливостей природи кожної природної зони.

 




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Форми організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів | Контроль та корекція знань учнів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.