• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Компенсаційні стабілізатори напруги

Компенсаційні стабілізатори напруги (КСН) поділяються на два види: аналогові і імпульсні, які працюють за принципом автоматич-ного регулювання за відхиленням, тобто вихідна величина порів-нюється із заданою, знаходиться величина і знак розузгодження, автоматично здійснюється дія на вхідну величину з метою зменше-ння розузгодження. Структурна схема КСН наведена на рис. 15.

Рис. 15. Структурна схема компенсаційного стабілізатора напруги: – регу-люючий елемент; – підсилювач; – компаратор; – джерело опорної

напруги

КСН за схемою вмикання поділяються на послідовні і паралельні, але останні не набули широкого використання, оскільки мають нижчий коефіцієнт корисної дії. Розглянемо принцип роботи електричної схеми КСН послідовного типу, рис. 16.

Рис. 16. Компенсаційний стабілізатор напруги на складеному транзисторі

Принцип роботи схеми (рис.16) наступний. З подільника напру-ги знімається напруга , яка пропорційна номінально-му значенню і трохи більша за опорну напругу настільки, щоб струм транзистора створив спад напруги на достатньої величини для відкри-вання і одночасно . Оскільки напруга прикладена до бази складеного транзистора, ввімкненого за схемою емітарного по-вторювача, тоді , де і – спади напруг на базово-емітарних переходах і , якими можна знехтувати.

Якщо вхідна напруга збільшилась на , то відповідно збіль-шиться вихідна напруга і спад напруги на , що збільшить відкривання , збільшиться струм , збільшиться спад нап-руги на , зменшиться і, як наслідок, і прикриють-ся, збільшиться спад напруги і зменшиться до заданої величини згідно рівняння

/4.1/

де – зміна величини напруги емітер-колектор . Якщо прийняти, що , то не зміниться. Аналогічно процес стабілізації буде відбуватися. якщо вхідна напруга зменшиться на .

Якщо замість взяти змінний резистор, то виникає можливість регулювання вихідної напруги шляхом зміни напруги на базі . З аналізу роботи КСН видно, що чим більше коефіцієнт підсилення напруги розузгодження, тим більше стабільність .

Особливістю КСН є не тільки можливість регулювати вихідну напругу, а й здійснювати захист від перевантаження або короткого замикання. На рис. 17 наведена схема КСН із захистом від пере-вантаження струмом.

Принцип роботи наступний. Для здійснення захисту необхідно вимкнути регулюючий елемент, тобто . Для цього достатньо закоротити базу на . Цю функцію виконує ланка , і . Подільником напруги , створюється зміщення на емітері , яке закриває його (спад напруги на ). Коли спад напруги на стане більшим спаду напруги на транзистор відкривається і через з’єднує базу з мінусом – транзистор закривається.

Рис. 17. Схема КСН із захистом від струмового перевантаження

Принцип роботи стабілізатора струму аналогічний. Різниця в то-му, що замість подільника напруги , (рис. 16) послідовно з вмикається зразковий резистор, спад напруги на якому подається на базу .

Читайте також:

1. Аналіз двотактних перетворювачів напруги
2. Вибір напруги для живлення цехових електроприймачів.
3. Вибір раціональної напруги розподільчої мережі підприємства.
4. Виконання робіт в електроустановках без зняття напруги.
5. Використання стабілітронів у стабілізаторах напруги
6. Вимiрювання постiйних струму та напруги
7. Вимикання (зняття напруги).
8. Вимірювальні трансформатори струму і напруги
9. Вимірювання електричної напруги і струму
10. Випрямлячі - помножувачі напруги
11. Гарантійні і компенсаційні виплати в оплаті праці та порядок обчислення середнього заробітку
12. Д/з Сили навантаження та напруги в зварних конструкціях.

Переглядів: 6243