Викуп корпорацією раніше емітованих акцій

Корпорація викуповує з обігу раніше емітовані акції. Ці дії фінансових менеджерів розглядаються як альтернатива дивідендам, виплачуваним у грошовій формі. Викуп акцій у широких масштабах, що розпочався в США в 70-х роках минулого століття, у даний час є звичайною операцією на ринку капіталів.

Тенденцію до зростання викупу акцій підсилив “чорний понеділок” — крах ринку капіталів 19 жовтня 1987 р., коли курси акцій впали в середньому на 508 пунктів. У США понад 700 корпорації оголосили про викуп акцій на суму 45 млн дол., у тому числі Дженерал Моторс на 4,72 млн дол.[116] Фінансовий ринок сприйняв інформацію позитивно, падіння цін помітно знизилося. У даний час сукупна вартість викуплених акцій становить приблизно п’яту частину вартості дивідендних виплат[117]. Найбільш активно викуповують свої акції корпорації з капіталом, що перевищує за своїм обсягом інвестиційні можливості: у нафтовидобувній промисловості, автомобільній та ін. Корпорації розробляють довгострокові плани викупу акцій. Так, корпорація Кока-Кола в 1984 р. ухвалила план викупу акцій, розрахований до 31 грудня 2000 р. Відповідно до плану було викуплено 1 млн акцій, що становило 32 % акцій, які перебувають в обігу на 1 січня 1984 р. за середньою ціною 12,46 дол. за акцію. У жовтні 1996 р. Рада директорів корпорації ухвалила новий план купівлі 206 млн акцій, які перебувають в обігу, що обертаються, розрахований до 2006 р. У балансі корпорації за 2000 р. сума викуплених акцій становила 13,293 млн дол., що перевищує суму акцій в обігу (за номіналом) у 15 разів[118].

Стратегія корпорації Кока-Кола полягає в тому, щоб за рахунок зниження числа акцій в обігу збільшити, домогтися зростання дивідендних виплат, при тому що чистий прибуток на одну акцію знижується. Високі показники дивідендних виплат і багаторічне систематичне зростання дивідендів є однією з причин високої капіталізації акцій і підвищення вартості капіталу корпорації.

Викуплені акції в балансі корпорації показуються окремим рядком, а їх сума вираховується із суми акціонерного капіталу. Управління цими акціями здійснює казначейство корпорації, тому вони називаються казначейськими. Викуплені акції не беруть участі у розподілі чистого прибутку, їхні права на участь у голосуванні анулюється.

Викуп акцій провадиться різними методами. Перший — корпорація повідомляє тендер (tender offer), відповідно до якого вона пропонує купити певне число акцій за ринковою ціною. Якщо попит перевищує пропонування, менеджери корпорації можуть прийняти рішення про збільшення числа акцій, які викуповуються. Корпорація може вдатися до другого способу. Вона звертається до Комісії з цінних паперів і біржі з проханням дозволити їй викуп акцій на відкритому ринку. У цьому разі корпорація не має права перевищити заявлене число акцій, призначених до викупу. Цей метод використовують майже дві третини корпорацій під час викупу своїх акцій. Третій спосіб викупу пов’язаний із процесом злиття і поглинання однією корпорацією іншою (або іншими). Така угода є приватним договором (private transaction) корпорації, яка викуповує свої акції у великого держателя, підозрюваного в намірах поглинання корпорації. Подібні угоди називаються “зеленим шантажем” (greenmail) (на відміну від blackmail). Корпорація, що рятує свій капітал від поглинання, викуповує свої акції за курсом, вищим ринкового. У цьому випадку потенційний “загарбник” може одержати від угоди велику вигоду. Що стосується корпорації, яка захищає свої позиції, то для неї “зелений шантаж” обходиться дорого.

Розглянемо ситуацію, яка показує, що викуп акцій є для акціонера альтернативою грошових виплат.

Фінансовий аналітик отримав такі дані по корпорації Morgan (дол.):

Прибуток після сплати податків
Число звичайних акцій в обігу
Прибуток на одну акцію
Ринкова ціна акції
Р/Е коефіцієнт
Надлишкові грошові фонди

Фінансовий аналітик повинен визначити: скільки акцій варто було б викупити з обігу, за якою ціною, переконати акціонерів, що викуп акцій рівнозначний грошовим дивідендним виплатам.

1. Припустимо, що надлишкові грошові фонди на суму 2 млн дол. будуть розподілені у вигляді дивідендів: 2 млн / 1000000 = 2 дол. дивіденду на кожну акцію. Акціонер може продати свої акції по 50 дол. і одержати дивіденди по 2 дол. на акцію. Якщо поточна ринкова ціна буде визначена в 52 дол. із метою заохочення купівлі, то число акцій, запропонованих на продаж, буде:

2. В обігу залишається:

1000000 – 38462 = 961538.

3. Визначаємо прибуток на одну акцію після викупу частини акцій:

Таким чином, прибуток на одну акцію зріс, тому що скоротилося число акцій.

4. Припустимо, що коефіцієнт Р/Е той же 10, тоді поточна ринкова ціна підвищується до 52 дол.:

5,2 · 10 = 52 дол.

Отже, операції з продажу приносять акціонерам той же результат, що і виплата дивідендів. Підтвердимо це положення таблицею.

Фонди, отримані на одну акцію під час виплати грошових дивідендів	Фонди, отримані під час викупу частини акцій
Ринкова вартість акції	50 дол.	Ринкова вартість акції	52 дол.
Грошовий дивіденд на одну акцію
	52 дол.

У західній літературі зазначається, що в реальній дійсності з урахуванням податкового законодавства є певна різниця між одержанням дивідендів у грошовій формі і викупом акцій. Податкове законодавство завжди вносить свої корективи. Відповідно до податкової реформи 1986 р. у США дивіденди оподатковуються за загальною ставкою, як звичайні доходи, вища ставка становить 28 %. Щорічно в податковій декларації платник податків зобов’язаний зазначити суму отриманих дивідендів. Викуповуючи раніше продані акції, акціонер виплачує податок тільки у випадку, якщо він отримав прибуток від приросту капіталу. Податок, таким чином, відкладається на певний строк, а податкова база при сплаті податку скорочується.

Необхідно зазначити, що податкові органи контролюють процес викупу корпораціями раніше проданих акцій. Корпорація повинна пояснити податковим органам, причини викупу акцій, наприклад, викуп необхідний через занижений курс акцій на фондовому ринку, а не з метою приховування доходу від оподатковування.

Як пишуть у своїй книзі американські економісти С. Росс, Р. Вестерфілд, Б. Джордан, “говорячи про вигоду для компанії викупу раніше проданих акцій відносно реального світу, ми стверджуємо, що він вигідний, насамперед, через податковий чинник”[119]. На їхню думку, прибуток на акцію в результаті викупу, про що багато пишуть у літературі, не змінюється. Зростання прибутку на акцію супроводжується збільшенням ціни акції, тобто відбиває “регулювання платіжного балансу, що правильно відбиває зміну в кількості наявних в обігу акцій.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Консолідація акцій або обернений сплит	\|	Програми реінвестування дивідендів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.