Компенсаційні залишки

Одним із головних принципів зберігання коштів на рахунках є формування компенсаційних залишків (compensating balance). Він являє собою встановлену банком суму коштів на рахунку (у вигляді депозиту), необхідну для оплати банківських послуг. Сума компенсаційного залишку встановлюється різними методами: 1) у процентах від суми непогашеної банківської позички; 2) у процентах від суми наданих кредитів у майбутньому; 3) через установлення певної мінімальної суми. Корпорації віддають перевагу звичайно першому методу, тому що суми непогашеної заборгованості постійно змінюються. Розмір компенсаційних залишків високий. Так, наприклад, у США для непогашених позичок він установлений у розмірі 20 %, для майбутніх позик — 10 %[154]. Слід зазначити, що корпорації за згодою з обслуговуючим її комерційним банком мають право вибору: виплачувати банку комісійні за всі послуги чи формувати на рахунку компенсаційний залишок. У Канаді, наприклад, компенсаційний залишок використовується рідко.

Компенсаційний залишок в абсолютній сумі встановлюється звичайно в періоди “дорогих грошей”. Для корпорацій компенсаційний залишок є “мертвим капіталом”, тобто він не приносить процентів.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Політика корпорацій щодо прискорення припливу коштів	\|	Вкладення в цінні папери

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.