Вкладення в цінні папери

Для фінансового менеджера існує неписана традиція: якщо на рахунках і в касі осідають кошти понад поточні потреби, вони повинні бути конвертовані в цінні папери, що приносять проценти (докладніше про взаємозв’язок двох статей короткострокових активів (кошти й інвестиції в цінні папери) див. 7.3).

Корпорації інвестують 1—2 % своїх активів у цінні папери і формують портфель цінних паперів. Його особливість полягає в тому, що він складається майже цілком із високоліквідних короткострокових цінних паперів. Метою інвестування є зниження статті “грошові кошти” і придбання ліквідних активів.

Інвестування у фінансові активи приносить певний прибуток у вигляді процента і слугує свого роду гарантією швидкого перетворення в гроші у разі потреби. У корпорацій, чия діяльність пов’язана із сезонними або циклічними роботами, накопичується у певні періоди надлишок коштів, і спостерігається їх нестача в інший період. Тому корпорації вкладають вільні кошти в ліквідні цінні папери.

Основне завдання полягає у виборі цінних паперів. На грошовому ринку корпорація одержує казначейські векселі, як безризиковані цінні папери, депозитні сертифікати, комерційні папери, банківські акцепти, євродоларові депозити, інші цінні папери грошового ринку з вищим ризиком і прибутком. Вкладення коштів у цінні папери передбачає не тільки ефективний вибір цінних паперів, а й постійний контроль за термінами погашення й одержання процентів.

Моделі управління коштами

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Компенсаційні залишки	\|	Модель управління коштами Баумола

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.