Значна частина поточних потреб фінансування оборотних фондів покривається через комерційний (торговельний) кредит контрагентів корпорації — її постачальників. У результаті в поточних пасивах корпорації формується кредиторська заборгованість. Переваги цього джерела фінансування полягають у його гнучкості. Він автоматично зростає за умови розширення виробничої діяльності і знижується при її згортанні. У США біля 40 % короткострокового фінансування відбувається у вигляді торговельного кредиту. Звичайно торговельний кредит дається на термін від 30 до 90 днів. У практиці деяких компаній застосовується тактика “розтягування-подовження платіжного періоду”, із метою мати можливість погашення заборгованості через 35 або 95 днів.
Торговельний кредит передбачає дотримання певних умов кредитоспроможності. Фірми, що надають торговельний кредит, звичайно знають своїх контрагентів як надійних платників. Проте завжди існує можливість невиконання зобов’язань. З цією метою контрагента старанно вивчають на підставі його фінансової звітності, а також інформації спеціальних агентств, асоціацій та інституцій. Ці установи вивчають показники боржника, галузі промисловості, де він веде свою діяльність, банки, з якими він пов’язаний. Важливими показниками є коефіцієнти боргу, покриття процентів прибутком, ліквідності, прибутковості. Інформаційні агентства визначають класи ризику і коефіцієнти втрат.
При укладанні договору про комерційне кредитування визначаються основні умови: 1) період, на який дається кредит; 2) дисконтна знижка; 3) дисконтний період.