Альтернативні концепції гіпотези ефективного ринку

У фінансовій літературі відомий також більш широкий підхід до проблеми ефективності ринку капіталів, ніж у чикагської школи. Так, у роботі Т. Коупленда і Дж. Вестона відзначається, що теоретично ефективний ринок повинний задовольняти таким вимогам.

1. Він повинний бути без податків, операційних витрат, що регулюють обмежень свободи виходу і входу для інвесторів. Всі акції повинні бути ринковими.

2. Всі послуги повинні надаватися по мінімальних цінах для всіх учасників.

3. Всі покупці і продавці повинні проводити свою діяльність максимально продуктивно.

4. Повинно бути багато продавців і покупців.

5. Ринок повинний бути інформаційно ефективним, як-от, інформація повинна бути безплатною і даватися одночасно всім учасникам[232].

На цій основі формується три форми ефективності:

1. Фонди, що надходять на біржу, повинні бути розподілені таким чином, щоб забезпечити їх найбільше ефективне використання. Це перша форма — «ефективність розподілу» (allocation efficiency). Згодом ця вимога переміщається на компанії.

2. Суб’єкти, що поставляють свої фонди на ринок, повинні бути залучені в чесну гру. У будь-який час ціни акцій повинні відбивати всю інформацію про події що відбулися, а також усі події, що можуть відбутися на ринку в майбутньому. Ця теза названа ціновою ефективністю.

3. Далі формується теза, що стосується змісту цінової ефективності. З цією метою американський економіст Дж. Моссин виділив «другий період ефективності». На його думку, не варто очікувати, що операції на ефективному ринку, самі по собі, призведуть до передбачених змін у розподілі багатства в другому періоді. У тому випадку, якщо ринок забезпечить «чесну гру», розподіл багатства в другому періоді в більшості інвесторів нічим не буде відрізнятися від розподілу в першому періоді. Хтось виграє, хтось програє, але в цілому що розподіляються фонди не зміняться.

4. Ефективний ринок повинний задовольняти соціальним і політичним цілям, поставленим перед товариством. Деякі можуть припустити, що це положення не може ставитися до фондових бірж у розвитих країнах Заходу. Проте західні економісти підтверджують, що фондова біржа є частиною системи приватного підприємництва, демократії і приватної власності.

5. Ринок забезпечує операційні витрати по найбільше низьких цінах наскільки це можливо. Це положення автори називають операційною ефективністю.

Усі три форми ефективності пов’язані між собою. Ефективність розподілу, що забезпечує напрямок фондів у найбільше перспективні компанії, потребує сама по собі цінову й операційну ефективність.

Розвиваються так звані «структурні теорії», що досліджують коливання цін: теорія сезонних змін, теорія тимчасових циклів і теорія хвиль Элліота. Американські дослідники відзначають наявність невеликих сезонних коливань цін. Для виявлення цієї тенденції був досліджуваний середній показник курсів акцій промислових компаній Доу-Джонс. Вивчення цього індексу за 100 років показує, що в січні, липні, серпні і грудні ціни частіше усього зростали, у літературі з’являється термін «грудневе зростання». У грудні деякі інвестори закривають свої збиткові позиції. Платники прибуткового податку звичайно продають збиткові акції, щоб вони були враховані як ті що реалізовані, тобто відняті при розрахунку податку на приріст капіталу. Продавши одні акції, інвестори купують інші, тому загальний попит на акції зростає, ціни підвищуються. «Грудневе зростання», як відзначають деякі автори, викликає «січневий ефект» — зростання доходів на акції в січні. Аналітичні дослідження підтверджують, що скористатися перевагами росту цін «середньому інвестору» вдасться в кожному з двох випадків, а дуже часто отримані суми надається недостатніми для покриття операційних витрат.

На підставі вивчення промислового індексу Доу-Джонс були виявлені також циклічні коливання цін. Значні зміни цін відбувалися в 1921—1929, 1929—1932, 1932—1966, 1973—1974, 1974—1976, 1982—1987 і далі. У літературі відзначається наявність кореляції між цінами фондового ринку і загальних економічних показників. Проте реакція ринку на зміни кон’юнктури може запізнюватися, або, навпаки, передувати, часто ринок не реагує на економічні зміни. Американські дослідники фондового ринку вважають, що аналітику варто прогнозувати розвиток господарської кон’юнктури на підставі руху цін на фондовому ринку, а не навпаки. У підсумку ними зроблений висновок про те, що «заробити» на циклічному розвитку цін навряд чи можливо[233].

Теорія хвиль Р. Елліота підтверджує, що тенденції в русі цін регулярно повторюються. На основі «фундаментальної хвилі» відбувається п’ять послідовних хвилеподібних рухів, що збігаються з фундаментальною хвилею, і три наступні хвилі ідуть в зворотнім напрямку. Підрахунок хвиль базується на ряді числових сум італійського математика, що жив 700 років тому, Леонардо Фібоначчі. Ряд складається з чисел 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55, 89 і т. д., тобто кожне наступне число дорівнює сумі двох попередніх. Чим більше порядкові числа ряду, тим ближче значення відношення будь-якого числа ряду до наступного підходить до числа 61,82, яке називається «золотою серединою».

Цікаво відзначити, що «золота середина» використовується багатьма науками. Її використовували біологи при вивченні популяцій тваринною, росту рослин. Архітектори на підставі «золотої середини» пояснили пропорції Великої піраміди Хеопса. Фондові спекулянти намагалися використовувати «золоту середину» для прогнозування цін на акції. Проте американські дослідники фондового ринку дуже скептично віднеслися також і до цієї концепції, відмічаючи, що прихильники хвиль наводять приклади пророкування цін, що підтверджують продуктивність теорії. Особи, що негативно сприймали теорію, запевняють, що при великих масивах інформації можна зробити будь-який висновок. Висновок із приводу структурних теорій полягає в такому, що «серйозні дослідники фондового ринку, використовуючи самі сучасні статистичні методи, прийшли до загальної думки, що пошук простих, легко застосовних механізмів, що дозволяють прогнозувати ринок акцій, ф’ючерсів або опціонів і одержувати прибутки вище середніх, ймовірніше усього, приречений на невдачу»[234].

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Інвестиційна вартість цінного паперу	\|	Значення гіпотези ефективного ринку для визначення фінансової політики корпорацій

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.