Тема 2. Теоретики зарубіжного постмодернізму.

Основні концепції постмодернізму. Критика метафізики Ж. Деріда. Постструктурализм М. Фуко. Текстуальний аналіз Р. Барта. Іронічність та лабіринт У. Еко. Ж.-Ф. Ліотар: «пост сучасний стан». Ж. Делез: «світ» - «мислення» - «різома» - «шизоаналіз». В. Вельш: постмодерн як стан радикальної плюральності. І. Хасан: метафора розірваності. Феміністичний варант постмодернізму: Ю. Крістева, Л. Ніколсон, А. Жардін.

Криза раціоналізації та ототожнення її з «духом буржуазності». Ж.-Ф. Лиотар, А. Меджіл, В. Вельш, В. Лейч: нова фундаментальна передумова інтерпретації світу. Хаос і хаосмос.

Постпостмодернізм. Віртуальна реальність та нові ознаки естетичного. Технообрази як артефакти. Естетика кібер-простору та комп’ютерна квазіреальність. Роман П. Остера «Скляне місто».

Транссименталізм як можливий напрям пост постмодерного розвитку. Риси транссентименталізму: нова щирість і автентичність, новий гуманізм і утопізм, інтерес до минулого та відкритість майбутньому, «м’які» естетичні цінності. Логос всередині хаосу (М. Липовецкий). «Мерехтлива» естетика (Д. Прігов).

Ч. Дженкс «Мова архітектури постмодернізму (1977): сім основних рис постмодерної архітектури: реабілітація історії і пошук коренів, відверта ретроспективність, органічне вписування в оточуючий ландшафт, принцип «ад-хок» (контекстуалізм), принцип барокової зв’язаності і цілісності, вирішенн простору в дусі бароко і ман’єризму, еклектизм та подвійне кодування. «Новий дух живопису» Ж. Гаруста і ефект «дежа-вю».

Практичне заняття № 1. «Загадки таємних знаків в романі У. Еко «Ім’я троянди»»

Змістовий модуль 2. «Класики зарубіжного постмодернізму»

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Програма навчальної дисципліни	\|	Тема 3. Західноєвропейські письменники-постмодерністи.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.