Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. «Постмодернізм як естетико-філософський напрям кінця ХХ – початку ХХІ ст.»

Тема 1. Естетична парадигма постмодерністського дискурсу.

Виникнення терміну «постмодернізм». Співвідношення модерну і постмодерну (Е. Гідденс, І. Хасан, В. Брайнін-Пассек). Реалізація у художньому тексті нових форм текстуальності: нелінійність, гіпертекстуальность, інтертекстуальность. Стильовий, жанровий та культурологічний плюралізм творів. Парадигма постмодерністського дискурсу: системна відчиненість, маргінальність, синтетичність, цитатність, іронія, пародійність. Концептуальне значення моделювання удаваної реальності, функцінування симулякрів, ствердження характерного для окремої культурної ситуації кічу, елементи «шокової естетики». Індивідуальне трактування кінцівки постмодерністського твору.

Основні категорії естетики постмодернізму. Деконструкція (демонтаж смислу) та парадоксальність. Симулякр як онтологічна проекція «копії копії» та центральний елемент творення гіперреальності. Контекст як інтерпретаційне тло прочитання тексту. Ігрове начало як єдина можлива методологія будь-якої діяльності та можливість самореалізації особи. Різомна структура та принцип лабіринту. Фрагментарність та мозаїчність як характеристики ситуації постмодерну (стилістичний плюралізм і цитатність). Нон-ієрархічність та принцип нон-селекції (відмова від бачення культури як аксіологічно диференційованої на ідеологічний центр та опозиційну йому несанкціоновану культурну периферію). Культурний нігілізм та іронізм як принципи опрацювання та синтезу емпіричного матеріалу. Гіперреальність vs «об’єктивна дійсність».

Читач як адресат тексту і співавтор. Автор як медіатор інтертексту. Культурна традиція як єдиний зв'язок із світом змістів.

Принциповий марґіналізм абсолютно незалежного суб’єкта. Мотивації постмодерного суб’єкта: інтерес, спокуса, бажання. Шизоїдність постмодерністського суб’єкта.




Переглядів: 441

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Мета та завдання навчальної дисципліни | Тема 2. Теоретики зарубіжного постмодернізму.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.013 сек.