Теоретична частина

До функціональних похідних карбонових кислот відносяться ангідриди, галоген ангідриди, аміди, гідриди, нітрили, солі, бестери. Ізомерія даних кислот зумовлена ізомерією вуглецевого скелету. Назви функціональних похідних утворюють з назви відповідних кислот або анальних груп і назви замісників.

За хімічними властивостями дані кислоти проявляють біфункціональні властивості по функціональній групі і по заміснику. Галогенангідриди являються активними електрофільними реагентами і легко вступають в реакції нуклеофільного заміщення. Внаслідок чого галогенангідриди є ацилуючими реагентами. Ацилування ароматичних вуглеводнів проводять за реакцією Фріделя-Крафтса. Ангідриди карбонових кислот можуть бути лінійні та циклічні. Лінійні, що містять з0алишки різних кислот називаються змішаними ангідридами. Ангідриди карбонових кислот як і галогенангідриди є досить активні електрофільні реагенти, але мають менш виражений електрофільний характер і легко реагують з різними нуклеофільними реагентами.

Циклічні ангідриди реагують зі спиртами, аміаком і первинними амінами. Складні естери є електрофільними реагентами. Будучи електрофільними реагентами, естери вступають в реакції нуклеофільного заміщення (гідроліз, алкоголіз, гідразиноліз). Гідроліз проходить в кислому та лужному середовищі.

Аміди карбонових кислот практично не вступають в реакції нуклеофільного заміщення і є слабкими основами. При цьому вони утворюють солі лише з сильними мінеральними кислотами, піддаються гідролізу, дегідратації, розщепленню і відновленню.

Гідразиди карбонових кислот за хімічними властивостями подібні до амідів, виявляючи основні та нуклеофільні властивості (утворюють солі з мінеральними кислотами, вступають в реакцію ацилування, реагують з карбонільними сполуками, взаємодіють з азотистою кислотою).

Нітрили відрізняються від похідних карбонових кислот відсутністю карбонільної групи і наявністю ціаногрупи. Нітрили вступають в реакцію нуклеофільного приєднання по α-вуглецевому атомі, конденсації, гідролізу, відновлення.

Одержують функціональні похідні карбонових кислот діючи галогенідами фосфору, аміаком, спиртами, нагріванням амонійних солей, дегідратацією не заміщених амідів, розщепленням амідів.

Ідентифікацію проводять за допомогою фізичних та хімічних методів.

Медичні препарати: жири, твіни, спермацет, віск та ін.

Практична робота

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Властивості омилюваних ліпідів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.