• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Властивості омилюваних ліпідів

вищих карбонових кислот та естерів.

Дослід 1. Розчинність жирів.

На предметне скло за допомогою скляної палички нанести 2-3 краплі рослинного жиру (олії) і прилити 3-4 краплі води. Спостерігати за розчинністю старанно помішуючи дану суміш. Випробувати розчинність олії, в етанолі, етиловому етері, бензолі, хлороформі.

Що спостерігається у кожному випадку?

Зробити висновок про розчинність жирів у різних розчинниках.

Дослід 2. Виявлення ненасичених кислот у жирах.

У пробірку наливають 0,5 см3 рослинного жиру та 2 краплі конц. сульфатної кислоти і розчину калій перманганату (нейтралізованого содою). Вміст пробірки добре струсити до розчинення і прилити краплями розчин лугу з індикатором фенолфталеїном до знебарвлення.

Чим викликане знебарвлення?

Від чого залежить кількість лугу, яка потрібна для знебарвлення?

Для чого використовується даний метод у фармацевтичній практиці?

Дослід 3. Виявлення в жирі вільних жирних кислот.

У пробірку налити 1 см3 спирту, додати 2 краплі олії, струсити до повного розчинення і прилити краплями розчину лугу з індикатором фенолфталеїном до знебарвлення.

Чим викликане знебарвлення?

Від чого залежить кількість лугу, потрібна для знебарвлення?

Для чого використовується даний метод в об'ємному аналізі?

Написати рівняння гідролізу жиру.

Дослід 4. Омилення молочного жиру (синтез).

У фарфорову чашку помістити 1 г молочного жиру і 4 см3 спиртового розчину лугу. Вміст чашки безперервно помішувати скляною паличкою, нагріваючи на водяній ванні до повного розчинення жиру. Ознакою готовності мила є його повне розчинення у воді, коли перенести пробу у пробірку з водою.

Описати фізичні властивості мила.

Написати рівняння омилення жиру.

Дослід 5. Якісні реакції деяких олій.

Кожну олію випробувати за такою схемою:

а) 5 крапель олії змішати з таким же об'ємом конц. НNO3;

б) 5 крапель олії змішати з подвійним об'ємом H2SO4;

в) 5 крапель олії змішати з 1 см3 конц. НСІ.

Результати спостережень оформити у вигляді таблиці:

Дослід 6. Властивості мила і синтетично-миючих засобів.

а) Шматочок мила розчинити у воді і прилити 2-3 краплі фенолфталеїну. Що спостерігається? Написати рівняння гідролізу мила.

б) До розчину мила прилити 3-4 краплі розчину солі Кальцій. Що спостерігається? Написати рівняння утворення кальцієвого мила.

в) Проробити аналогічно досліди з СМЗ (пральний порошок). Яка різниця між розчинами мила і СМЗ. Зробити висновки.

г) До розчину мила прилити декілька крапель НСl. Що утворюється на поверхні розчину? Написати рівняння взаємодії мила з мінеральними кислотами.

Дослід 7. Гідроліз оцтового ангідриду.

До 1 см3 води прилити 5-6 крапель оцтового ангідриду. Спостерігати за його поганою розчинністю. Нагріти пробірку в склянці з гарячою водою, або на водяній бані. Розчинність збільшується, утворюється гомогенна система. Краплю суміші нанести на лакмусовий папірець. Спостерігати за зміною забарвлення. Перевірити наявність ацетатної кислоти за запахом і розчином FeCl3.

Дослід 8. Добування ізопентилацетату (“грушевої есенції”).

До 2 см3 ізопентанолу прилити 2 см3 льодяної ацетатної кислоти і 2 краплі конц. H2SO4. Нагріти на водяній бані 10 хвилин. Охолодити і вилити в пробірку з водою. Утворюються два шари; верхній естерний із запахом груші.

Написати рівняння реакції естерифікації.

Дослід 9. Взаємодія ацетаміду з гідроксиламіном.

До 5 крапель розчину ацетаміду долити 1 см3 5%-ного розчину гідрохлорид гідроксиламіну. Нагріти до кипіння (2 хвилини), охолодити і внести у дану суміш 2-3 краплі 3 %-ного розчину FeCl3 Утворюється червоне забарвлення, яке дає гідроксамова кислота (СН3-СОNHOH) з йонами Fe3+.

Дослід 10. Ситуаційна задача.

В трьох пакетах, окремо, знаходяться натрій ацетат, натрій стеарат і синтетичний пральний порошок За допомогою якісних реакцій визначити вміст кожного пакету. Написати відповідні рівняння реакції.

ЗАНЯТТЯ № 23

Тема:: Гетерофункціональні карбонові кислоти.

Актуальність теми:Гетерофункціональні карбонові кислоти містять різні функціональні групи і проявляють властивості біфункціональних сполук. Вони містять в живих організмах і беруть активну участь в синтезі Кребса в окисно-відновних процесах тощо.

Навчальні цілі:Теоретичне і практичне засвоєння будови, властивостей, ізомерії та номенклатури галогено-, гідрокси- та оксокислот. Малий практикум.

Знати:

- властивості оксикислот;

- явище таутомерії;

- ліки даної групи та їх застосування.

Вміти:

- проводити ідентифікацію різних кислот;

- писати формулу ізомерів кислот, давати їм назви;

- пояснити вплив функціональних груп на властивості кислот.

Самостійна позааудиторна робота

1. Теоретично підготуватись по контрольних питаннях даної теми.

2. Оформити три графи протоколу.

3. Здійснити за допомогою рівнянь реакцій синтез: С → натрій саліцилат

4. Написати ізомери винної та молочної кислот. Як впливає положення групи ОН- на властивості даних кислот?

5. Написати структурні формули таких кислот: щавлевооцтової, піровиноградної, ацетооцтової, антранілової, яблучної, лимонної.

6. Навести схеми якісних реакцій на саліцилову кислоту, метисаліцилат, ацетилсаліцилову кислоту.

7. Написати рівняння реакцій дегідратації α, -β, -γ -гідроксикислот.

8. На прикладі винної кислоти пояснити поняття “атомність” та “основність.”

9. Написати схему реакцій розкладу лимонної кислоти при нагріванні.

Контрольні питання

1. Загальна характеристика гетерофункціональних карбонових кислот.

2. Класифікація і біологічна роль гетерофункціональних карбонових кислот.

3. Номенклатура, ізомерія та добування галогенпохідних карбонових кислот.

4. Кислотні властивості галогенпохідних кислот, їх залежність від кількості та розміщення атомів галогену.

5. Ізомерія, номенклатура гідрокси- та фенолокислот.

6. Хімічні властивості гідрокси- та фенолокислот, їх відношення до нагрівання.

7. Властивості саліцилової кислоти . Її похідні як медичні препарати.

8. Таутомерія й подвійна реакційна здатність ацетоооцтового естеру.

9. Методи ідентифікації гетерофункціональних карбонових кислот.

10. Альдокислоти, їх властивості та одержання.

11. Кетонокислоти та їх властивості та одержання.

12. Гетерофункціональні кислоти як учасники процесів метаболізму.

Самостійна аудиторна робота

1. Виконати досліди, запропоновані у методичній вказівці..

2. Дані спостережень та висновки внести у протокол.

3. Оформити протокол і захистити його у викладача

4. Написати тестовий контроль або самостійне індивідуальне завдання.

5. Виписати з даної теми медичні препарати вказати їх фармакологічну дію та застосування.

6. Зобразити проекційні формули Фішера енантіомерів винної кислоти. Позначити їх конфігурації за D, L-системою .

7. Навести схему динамічної рівноваги між таутомерними формулами ацетооцтового естеру.

8. Обчислити титр 0,01н розчину молочної кислоти.

9. Яку масу кислоти і води необхідно взяти для приготування 200 г молочної кислоти з масовою часткою 10% кислоти?

Переглядів: 1330