• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Промови, які читають за конспектом

У певних випадках "по-написаному" говорити просто необ­хідно, й не завжди тому, що промовець сам не може сказати кілька живих та яскравих слів. Просто ситуація вимагає дуже точного слововживання. Наприклад, політичні діячі рідко виго­лошують свої промови експромтом: занадто важливе те, про що вони говорять, і найдрібніша неточність може призвести до прикрих непорозумінь, навіть дипломатичних конфліктів. Офі­ційна політична промова, таким чином, є першим прикладом читаної за рукописом промови.

Власне кажучи, будь-який офіційний документ мусить бути прочитаний "за писаним", наприклад, заповіт, що його читає но­таріус.

Наступним видом промови, яка читається, може бути науко­ва доповідь на конференції чи хоча б студентський реферат. Ви вже неодноразово зустрічалися з тим, що велику кількість дат, імен і тому подібних речей запам'ятати інколи неможливо, а ін­коли й не треба. Науковий текст, викладений на папері, дає змогу логічно скомпонувати матеріал, чітко викласти висновки. Ва­жлива й та обставина, що обсяг тексту тут легше співвіднести з часом, який відведено на його виголошення. У такому випадку конспект є необхідним.

Іноді доводиться виступати по телебаченню чи радіо, й зно­ву-таки ніхто б не хотів чути власне розгублене белькотіння, тим паче, що в таких випадках йдеться, звичайно, про речі суспільно важливі. Тому виступи по каналах масової комунікації також найчастіше готують заздалегідь.

Підмічено, що у всіх подібних випадках "жива мова може виявитися чимось порушеною, не дуже строгою — ця небезпека цілком реальна при недостатній тренованості мовних навичок, що зустрічається в житті нерідко"'.

В усіх наведених випадках можна порадити оратору, щоб він мав перед собою не поспіхом написаний і креслений-перекресле-ний текст. Рукопис бажано мати в надрукованому вигляді, щоб легко й впевнено читати текст. Тоді увага зосереджуватиметься на логічній інтонації, наголосі (до речі, зовсім непогано заздалегідь розставити правильні наголоси, як це робилося в старовину), на підвищенні чи зниженні тону тощо. Варто також пам'ятати, що одна сторінка машинопису (ЗО рядків) читається приблизно 2 хви­лини; отже, можна легко вкластися у відведений регламент часу. Коли для друкування немає умов, спробуйте хоча б чітко й розбі­рливо написати свій текст від руки (ЗО рядків на сторінку).

Переглядів: 596