• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Промови, які готують заздалегідь, але не вчать напам'ять

Виступи тривалістю 1-2 години напам'ять не вивчити. За таких обставин шкільні вчителі та вузівські викладачі, напри­клад, ґрунтовно готуються до лекцій, опановують значний нау­ково-інформаційний матеріал, але, як правило, не "засушують" його, читаючи з конспекту. Запам'ятавши певний обсяг матеріа­лу, вони викладають його перед аудиторією "з пам'яті", часом імпровізуючи, що справляє враження плину живої думки та зна­чної ерудиції оратора.

На цьому ж принципі будується й політичне красномовство. Важко уявити оратора в бурхливій атмосфері політичного зі­брання чи мітингу, який стоїть над схвильованим натовпом і читає з папірця (знову ж таки, якщо не йдеться про офіційний документ). Але так само важко уявити, що цей оратор довго володітиме увагою аудиторії, лише забавляючи її словесною ек-

'Головин Б. Н. Основи культури речи . — М., 1980. —С. 299.

вілібристикою, не проголошуючи актуальних думок, важливої інформації. Добрий оратор-політик старанно заздалегідь готується до свого виступу, але сам виступ подає як новотвір в конкретній ситуації, адресований конкретній аудиторії. Лаконічні нотатки (тези, план, цитати, статистика) будуть доречними за таких об­ставин, бо сипати цифрами з голови — не дуже вдалий прийом: складається враження, що промовець занадто старанно готував­ся до виступу, збираючи, скажімо, компрометуючий матеріал на політичного противника тощо.

За будь-яких обставин заглядати у заготовлений текст треба неначе мимохідь, не створювати враження, що без нього промо­вець виступити не зможе. Оратор, який постійно нервово хапа­ється за конспект, мало чим відрізняється від невстигаючого учня, якого викликали до дошки.

Отож, коли передбачається тривалий за часом виступ, орато­ру необхідно добре засвоїти, систематизувати матеріал, уявити канву майбутнього виступу. Коли є що сказати, то промовця "несе" сам матеріал, йому хочеться поділитися зі слухачами тим, що його зацікавило, що він добре знає.

Особливо ефективні у такому випадку тези — короткий, стислий план виступу, можливо, з певним фактологічним мате­ріалом (цифрами та цитатами). Читати тези не треба, а загляда­ти в них — можна. Розгорнуті тези й план називаються конспек­том.

Переглядів: 869