• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Психологічні докази оратором своєї правоти

Психологічна налаштованість аудиторії

Ви приходите в аудиторію, де сидять живі люди, що мають власну думку щодо питань, про які ви говоритимете. Ви можете відчути серед них "своїх", але не завжди. Адже виступати час­то-густо доводиться перед людьми індиферентними, яким усе байдуже, й перед тими, хто настроєний відверто вороже. Будь-яку бездоганну логіку може збити брутальний хуліганський вигук, зле, прискіпливе зауваження, "невинне" запитання на зразок: "Чи довго ви ще говоритимете? Час іти на обід" тощо. Тому треба вміти враховувати психологічний настрій аудито­рії, зважаючи на неусталеність і конфліктність психіки підлітка та юнака. Ваше завдання — або закріпити чи, принаймні, не зрушити ті позитивні емоції, які зібрали громаду людей, або ж подолати все те, що вороже вам і ставить за мету зірвати чи знецінити ваш виступ.

Перш за все звертайте увагу на вік аудиторії — це допоможе вам і обрати правильну та цікаву саме для цієї категорії людей тему промови, і "прорахувати" реакцію аудиторії. Наприклад, якщо аудиторія дитяча, то потрібно враховувати, що діти не можуть спокійно сидіти протягом, скажімо, години, їхня увага переклю­чається на інші об'єкти. Тому оратор у виступі перед дитячою аудиторією повинен обов'язково змінювати форми розповіді, не перевантажувати дітей фактами, вводити у розповідь елементи гри, бесіди і т.п. Якщо аудиторія юнацька, то потрібно врахову­вати, що юнаків та дівчат насамперед цікавлять питання кохан­ня, сенсу буття і т.п. Крім того, молодіжна аудиторія достатньо емоційна та відверта: оратор повинен бути готовий до найнеспо­діваніших запитань. Зріла аудиторія — менш емоційна, вона, на відміну від юнацької, скоріш за все буде слухати ввічливо, але її важче зацікавити, її непросто захопити якоюсь ідеєю, тобто пере­конати.

Крім того, щоб не зробити "невидимого" кордону між собою та аудиторією, досвідчені оратори користуються займенником "ми", а не "я": "Ми розглянемо", "Ми побачили" і т.п. Це допома­гає аудиторії відчути себе активною учасницею творчого проце­су, а не суто пасивними слухачами.

Переглядів: 850