Джерела права Великого князівства Литовського

Головними джерелами права Литовсько-Руської держави були: звичаєве право, Руська правда, великокнязівське законодавство (привілеї: обласні, земські, міські), Судебник Казиміра 1468 року, статути, магдебурзьке право.

На перших порах серед джерел права найбільш важливе місце належало Руській правді. ЇЇ норми були покладені в основу інших джерел права. Руська правда значно вплинула на подальший розвиток литовського законодавства.

Певна частина громадських відносин регулювалася нормами звичаєвого права, які складались в процесі суспільного життя.

До джерел права також слід віднести канонічне право (православне – «Номоканон», церковні статути Володимира та Ярослава; і католицьке – «Звід канонічного права» 1532 року).

З часом якості важливих джерел права набувають міжнародні договори, різноманітні князівські грамоти Великого князівства Литовського.

Насамперед це договори Литовсько-Руської держави з Прусським і Лівонським орденами, з Новгородською та Псковською республіками, з Московським князівством. А також договори з Польщею – Кревський акт 1385 року, Віленська угода 1401 року, Городельська угода 1413 року, Люблінська угода 1569 року.

У цих актах ми знаходимо, перш за все, норми конституційного та адміністративного права.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Державний устрій Великого князівства Литовського	\|	Державний лад Речі Посполитої

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.