Суверенітет державної влади

\ Класична дефініція визначає суверенітет держави як незалежність державної нллди від будь-якої влади всередині держави і за п межами, у внуїрішніх і зовнішніх функціях держави, в п внутрішній і зовнішній політиці У всякому разі в такий посіб визначався суверенітет у радянській правовій науці Суверенітет слово французького походження (зоиуегаїп) і означає "носій верховної влади"

Разом із тим, сьогодні треба розуміти, що незалежність держави на міжнаро-шіи арені має сприяіи потребі співпрацювати з іншими державами Право співпраці з іншими державами якраз і доводить наявність суверенітету в даної держанії. Приклад - система колективної безпеки в Європі Повну зовнішню незалеж-інсіь, яка означає не що інше як ізоляцію від міжнародного співтовариства, нама-і аються впровадити недемократичні держави

Незалежність державної влади всередині країни, якщо це демократична дер-/к і на, знову таки не є необмеженою, навпаки - влада опирається на закон У пра-иовій державі внутрішній суверенітет держави підпорядкований владі права, пра-жшої системи, котрі і є найпершим проявом внутрішнього суверенітету держави

Основні засади сучасної теорії суверенітету створив французький вчений А.ін Боден своєю працею "Шість книг про республіку" (1576 р ) На його думку, і уисрештет це найвища влада віддавати розпорядження, невід'ємна умова будь-ммн держави Державна влада є абсолютною і безперервною і суверен, котрим є монарх, не є обмеженим ні власними правовими актами, ні правом, яке виникло до моменту отримання ним владних повноважень

На сьогодні, звичайно, уявлення про суверенітет інші У чому проявляється унсренпет сучасної держави⁷

Незалежність і верховенство державної влади проявляється у таких еластичні тях останньої

а) в універсальності - лише рішення державної влади поширюються на всю
н риюрію,

б) в прерогативі - можливості скасування і визнання недійсним будь-якою
прояву іншої публічної влади,

\в) в наявності спеціальних засобів впливу, якими не володіє жодна інша публічна організація

В сучасній юридичній літературі теоретичне вчення про суверенітет й надалі розвивається Російські вчені Т Мансуров і М Джунусов у спеціальному монографічному дослідженні з цього питання виділяють такі основні ознаки суверенітету

1) невідчужуваність, в смислі, що жодна сила (внутрішня чи зовнішня) не може позбавити державну владу суверенних прав,

2) необмеженість суверенітету означає, що жодна сила не вправі визначити межі суверенітету, диктувати свої умови,

3) верховенство влади над усіма іншими владними проявами,

4) неподільність (єдність) суверенітету - означає він не може бути розділений між двома суб єктами,

5) неабсолю шість суверенітету держави означає його пов язашсть насампе ред правом даної держави га нормами міжнародного права, визнаними цією державою,

6) пріоритет народного суверенітету означає, що вище державної влади є лише влада самого народу як верховного суверенітету У сучасній демократичній державі конституційно закріплюється принцип, за яким народ - єдине джерело державної влади

Підводячи підсумок, завважимо, що суть доктринальних змін в сучасній теорії суверенітету визначає загальновизнана ідея про те, що суверенітет держави у сфері прав людини є обмеженим Вдалим, на нашу думку, є визначення суверенітету держави російським вченим Б С Криловим це "властивість і здатність держави самостійно, без втручання ззовні, визначати свою внутрішню і зовнішню політику за умови додержання прав людини та громадянина, захисту прав національних меншин, додержання норм міжнародного права"

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття державної влади	\|	Народний суверенітет

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.