• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Теократична держава

В минулому та сучасному світі немало держав відзначаються тим, що харак­теризуються особливим ставленням до релігії, що накладає відбиток на державний лад країни загалом. Причому можна говорити не про окрему форму держави (фо­рму правління, територіальний устрій), а саме про особливий її тип - релігійну або теократичну державу.

Сучасна теократична держава найчастіше має ісламське забарвлення. Цілий ряд країн Близького Сходу і Передньої Азії виступають ісламськими державами: Іран, Саудівська Аравія, Йорданія. Хоча, очевидно, до релігійних держав належать також Ізраїль (іудаїзм) та Ватикан (християнство).

Ознаками такого типу держави виступають наступні:

1 .Одна релігія (чи навіть один її напрямок) виступає єдиною офіційною релі­гією держави і суспільства. Такий підхід закріплюється конституційно та є мож­ливим в умовах, коли переважна більшість населення сповідує дану релігію. В Ірані, до прикладу, такою релігією є іслам шиїтського напрямку. Релігійна консо­лідація суспільства має більше значення як національний склад населення.

Державна влада не є чітко відокремленою від релігії, в свою чергу остання -від системи освіти.

2. Висока роль Корану як релігійного джерела в правовій і політичній сис­темі суспільства. По-суті, Коран виступає основним джерелом права, на його по­ложеннях розвиваються окремі галузі права. Одночасно це релігійне джерело є ос­новною ідеологічною та морально-етичною системою суспільства.

3. Проголошується "суверенітет бога" (не народу і не монарха), причому цей принцип закріплюється на найвищому юридичному рівні. Наприклад, в Кон­ституції Ірану відзначається, що управління справами держави та всієї мусульман­ської громади знаходиться в руках дванадцятого імама.

4. Главою держави виступає, як правило, монарх, котрий є одночасно й ре­лігійним лідером суспільства, тобто займає вищий пост у церковній ієрархії. В іс­ламських державах з республіканською формою правління ці дві посади можуть

Загальна теорія держави і права

бути зайняті двома особами. Наприклад, в Ісламській Республіці Іран релігійний лідер (аятола) наділений функціями верховного керівника держави, але поряд з цим існує пост президента як світського глави держави та парламент (меджліс).

5. Як правило, теократичний тип держави поєднується з недемократичним політичним режимом. В цьому плані крайньо радикальним режимом відрізнялася держава Афганістан на території, контрольованій талібами. Для всіх ісламських держав, хоч і в різній мірі, властивим є несприйняття європейських і американсь­ких цінностей, зокрема таких як парламентаризм, індивідуальні права людини, по­літичний плюралізм. Як правило, легально здійснюють діяльність лише ісламські політичні партії (Іран, Йорданія) або ж політичні партії взагалі заборонені (Сау­дівська Аравія).

Проте модернізація кінця XX ст. все ж торкнулася й цього типу держав. В останні роки демократичні перетворення, в тому числі становлення парламентари­зму та часткове відновлення свободи слова, провадяться навіть в Ірані. На думку дослідників ісламської держави Коран не заперечує народовладдя, тому тенденція до демократизації цих держав продовжуватиметься.

Відзначимо також, що в таких країнах як Ізраїль і Ліван релігійний характер держави поєднується з демократичними інститутами європейського зразка.

Переглядів: 7227