Держава апартеїду

Вперше термін "апартеїд" з'явився в періодиці Південної Африки в 1929 р. і означав "роздільний розвиток двох рас". Ініціатором створення держави "апартеїду" стала Націоналістична партія, котра прийшла до влади в Південно-Африканській Республіці (ПАР) після другої світової війни. Ця політична сила, маючи владні важелі, створила з 1949 до 1953 р. законодавство, котре заклало правові основи режиму "апартеїду" - всього було схвалено 9 основних "расових законів".

По-перше, Закон про південноафриканське громадянство скасував автоматичне надання громадянства іммігрантам із держав Британської співдружності після п'яти років проживання в країні.

По-друге, Закон про заборону змішаних шлюбів між європейцями та неєвро-пейцями визнавав недійсними такі шлюби. Поправка до Закону про аморальність заборонила статеві стосунки між вихідцями з Європи та "кольоровим населенням".

По-третє, Закон про реєстрацію населення вимагав обов'язкової реєстрації
всім населенням своєї приналежності до однієї з груп: білих, кольорових чи афри
канців. Після цього Законом про райони проживання було встановлено механізм
створення ізольованих зон, в яких дозволяється проживання однієї з расових груп,
введено з цією метою так звані "довідкові книжки", котрі постійно мали знаходи
тися при дорослих африканцях. У 1952 р. африканцям було законодавчо забороне
но залишатися в межах будь-якого міста більше 72 годин, якщо вони не прожива
ють там останні 15 років або не працюють постійно на одному з підприємств цьо
го міста протягом останніх 10 років. Закон про резервації з роздільними системами
Глава 10 Типологізація держав ^ 79

життєзабезпечення 1953 р. примусив людей різних рас користуватися різними наборами благ у багатьох галузях життя. У 1954 р. Закон про переселення корінного населення надав уряду повноваження для знищення поселень корінного населення.

По-четверте, Закон про придушення комуністичного руху надав міністру юстиції надзвичайні повноваження для переслідування де-факто будь-якої опозиційної діяльності.

По-п'яте, Закон про працю корінного населення 1953 р. заборонив африканцям захищати свої трудові права за допомогою страйку й організовувати з цією метою профспілки.

По-шосте, в 1951 р. було ліквідовано Раду представників корінного населення (дорадчий орган при уряді, створений ще в 1936 р.). Того ж року обидві палати парламенту схвалюють Закон про роздільне представництво виборців, мета якого -виключити "кольорових" виборців із загального списку. Закон про управління ба-ндустанами вимагав від африканських вождів та посадових осіб, призначуваних урядом, забезпечувати законність на території, де розташоване плем'я. Остаточно позбавити "кольорове" населення виборчих прав вдалося в 1956 р., після реформування судової системи, котра опиралася створенню системи "апартеїду" (зокрема Верховний суд скасував ряд расових законів). У 1959 р. схвалений Закон про заохочення самоврядування корінного населення передбачив створення восьми банту станів, в яких африканці вправі отримати громадянство, але позбавлені пасивного виборчого права на виборах до парламенту.

Відзначимо також, що головна опозиційна сила в ПАР - "Африканський національний конгрес" - перебувала на нелегальному становищі від часу свого створення в 1956 р. Тим не менш боротьба за права темношкірого населення всередині країни та тиск міжнародної спільноти поступово давали результати. Уже на початку 80-х років найбільш одіозні закони (зокрема про заборону темношкірим з'являтися без дозволу в містах) були скасовані. Справжні реформи системи апартеїду у напрямку до демократії європейського зразка розпочалися в 1989 р., коли президентом ПАР було обрано Фредерика де Клерка, котрий скасував усі расові закони та звільнив політичних в'язнів.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Теократична держава	\|	Перехідна (постсоціалістична) держава

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.