ТЕМА 5. АУДИТ АКТИВІВ, ПАСИВІВ ТА ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

1. Планування аудиторської роботи

2. Вибірка в аудиторській роботі, її сутність та етапи проведення

3. Аудит окремих статей звітності підприємства

Планування аудиторської роботи

Планування аудиту є важливою складовою аудиторського процесу. Воно допомагає ефективно організувати майбутню роботу аудитора відповідно до умов конкретного аудиторського завдання з урахуванням передусім специфіки об'єкта та умов проведення аудиту. Згідно з МСА 300 — це вироблення голов- ної стратегії та конкретних підходів до очікуваних характеру, періоду і часу проведення аудиту. Метою планування є: зосередження уваги аудитора на найважливіших напрямах аудиту, організація роботи і нагляд за роботою асистен- тів; координація роботи аудиторів та інших фахівців.

Процес планування передбачає такі етапи:

1) попереднє планування аудиту;

2) збір загальних даних;

3) збір даних про правові обов'язки клієнта;

4) оцінка ризиків та визначення величини суттєвості;

5) ознайомлення з системою внутрішнього контролю;

6) підготовка і складання загального плану аудиту;

7) підготовка і складання програми аудиту, що дають змогу встановити цілі для кожної ділянки роботи, зміст, час і обсяг запланованих аудиторських процедур, необхідних для виконання загального плану аудиту.

Характер планування залежить від організаційної форми, розміру і виду діяльності, виду аудиту та правильного уявлення аудитора про стан справ підп- риємства. Джерелами отримання інформації про клієнта можуть бути:

• звітність підприємства;

• облікові регістри;

• первинні документи;

• установчі документи;

• протоколи засідань зборів акціонерів (засновників) та правління;

• внутрішні накази, розпорядження, інструкції;

• треті особи (банки, покупці, постачальники);

• інформація юриста підприємства;

• спілкування з керівництвом та персоналом підприємства;

• ділова преса.

Загальний план аудиту розробляється настільки детально, щоб аудитор мав змогу підготувати програму проведення аудиту. Під час розробки плану аудитор здійснює аналіз таких питань:

1) розуміння аудитором бізнесу клієнта;

2) розуміння обліку і системи внутрішнього контролю;

3) визначення ризиків і суттєвості;

4) характер, види, час і повнота процедур;

5) координація, керівництво, супроводження і нагляд та інші аспекти. Планування зазвичай відбувається шляхом складання й заповнення таб-

лиці, у стовпчиках якої наводяться складові цілі аудиту, а в рядках — групи об'єктів, об'єкти, групи операцій і операції з об'єктом, що дозволяє впорядкува- ти комплекс аудиторських робіт. Перевага таблиці полягає не тільки в можли- вості відобразити сукупність аудиторських робіт, айв упорядкуванні їх за таки- ми ознаками: мета аудиту, групи об'єктів, об'єкти, групи операцій, операції. По- дібна класифікація аудиторських робіт є необхідною передумовою розробки як загального плану, так і програм аудиту

Аудитор має планувати аудит до написання листа-зобов'язання та до укладання угоди з суб'єктом економічного господарювання про проведення ау- диту.

Планування аудиту повинно проводитись аудиторською організацією ві- дповідно до загальних принципів проведення аудиту, а також принципів ком- плексності планування, неперервності та оптимальності планування.

Розглянемо ці принципи докладно.

Принцип комплексності планування аудиту передбачає забезпечення взаємопов'язаності та узгодженості всіх етапів планування від попереднього планування до складання загального плану і програми аудиту.

Принцип неперервності планування аудиту виявляється у встановленні завдань групі аудиторів та етапів планування за строками і за об'єктами. Під час планування аудиту на тривалий період часу у разі аудиторського супроводжен- ня суб'єкта економічного господарювання протягом року аудиторській органі- зації слід своєчасно коригувати плани і програми проведення аудиту з ураху- ванням змін у фінансово-господарській діяльності суб'єкта господарювання і результатів проміжних аудиторських перевірок.

Принцип оптимальності планування аудиту полягає в тому, що в про- цесі планування аудиторській організації слід забезпечити варіанти плану- вання для можливості обрання оптимального варіанта загального плану і програми аудиту на основі критеріїв, що визначені аудиторською організаці- єю (аудитором).

Під час планування аудиту аудиторській організації слід виділити такі основні етапи:

1. Попереднє планування аудиту.На цьому етапі аудитор повинен ознайомитися з фінансово-господарською діяльністю суб'єкта господарю- вання і мати інформацію про зовнішні і внутрішні чинники, що впливають на його господарську діяльність. На цьому етапі аудиторська організація оці- нює можливість проведення аудиту, переходить до формування штату для проведення аудиту і укладає угоду з суб'єктом господарювання.

2. Підготовка загального плану аудиту. У загальному плані мають пе- редбачатися терміни проведення аудиту і його графік, засіб проведення аудиту на основі результатів попереднього аналізу, оцінка надійності системи внутрі- шнього контролю, ризиків аудиту, обґрунтовуватися аудиторська вибірка. Крім цього, у документі слід передбачити формування аудиторської, в разі потреби

— і експертної групи, чисельність, кваліфікацію аудиторів; контроль керівника за виконанням плану аудиту, якістю роботи; документальне оформлення особ- ливої думки члена аудиторської групи. Як правило, загальний план аудиту включає такі пункти: ознайомлення з діяльністю замовника, аналіз поточних зовнішніх та внутрішніх умов діяльності замовника, отримання знань про сис- тему обліку та систему внутрішнього контролю, визначення змісту, часу, обся- гу та переліку основних процедур аудиту, визначення виконавців (експертів), координація і контроль робіт.

3. Підготовка програмиаудиту. На основі плану розробляється програма аудиту, в якій дається детальний перелік змісту аудиторських проце- дур, необхідних для практичної реалізації плану. Вона є інструкцією асистен- там аудитора і є засобом контролю якості роботи для керівництва та аудиторсь кої групи. Аудиторську програму слід складати у вигляді програми тестів конт- ролю та у вигляді програми аудиторських процедур по суті. Залежно від змін умов проведення аудиту та результатів аудиторських процедур, програма ауди- ту може переглядатися. Причини і результати цього треба документувати. Ви- сновки аудитора по кожному з розділів аудиторської програми документально фіксуються у робочих документах і є фактичним матеріалом для складання ау- диторського звіту та аудиторського висновку.

Після закінчення процесу планування аудиту загальний план і програми аудиту мають бути оформлені документально та затверджені в установленому порядку.

У зв'язку з тим, що на підприємствах застосовують різні форми обліку, а отже, має місце відмінний склад регістрів обліку, до кожної типової програми аудиту рекомендується складати додаткову таблицю. В цій таблиці аудитор вказує номери та назви регістрів обліку, які застосовуються на конкретному малому підприємстві по відношенню до об'єкта перевірки ( табл. 5.3.).

Таблиця 5.3 – Додаток до програми аудиту

Номер рахун- ка	Номер та назва суб- рахунку	Регістр синтети- чного обліку	Регістр аналітич- ного об- ліку	Вхідні та вихідні дані за умов елект- ронної обробки да- них

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методи та прийоми аудиту, аналітичні процедури та їх застосування під час отримання аудиторських доказів	\|	Вибірка в аудиторській роботі, її сутність та етапи проведення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.