Поняття про контроль за навчально-пізнавальною діяльністю школярів та його функції

Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю школярів — складова частина навчального процесу. Про необхідність його свідчить такий факт: А.І. Липкіна і Л.Я. Рибак у книзі «Критичность й самооценка в учебной деятельности» описують експеримент: 106 чоловік розв'язували тест на складаняя. Одна частина дітей протягом роботи одержувала схвалення, друга — догану, третя — ніяк не оцінювалась. Результати показали: покращання роботи було пов'язано з постійним заохоченням з боку екзаменатора. Найгірший результат вийшов у тих, які ніяк не оцінювались.

Такого висновку дійшов у результаті спеціального дослідження Б.Г. Ананьєв¹. Він зазначає, що для формування особистості школяра суттєвим чинником є оцінка вчителем засвоєних ним знань.

Ананьєв Б.Г. О проблемах современного человекознания. — М., 1977. — С. 219—220.

Розділ 2. Дидактика

Отже, контроль сприяє:

— виявленню навчальних досягнень учнів, учня;

— розкриттю причин слабкого засвоєння учнями змісту освіти і вживанню раціональних заходів для ліквідації виявлених у результаті перевірки знань школярів недоліків як у роботі учнів, так і у вчителів.

Таким чином, систематичний контроль — це умова руху вперед, тому що учень може мати уявлення про те, що він знає, що ним досягнуто, на що варто звернути увагу в подальшій роботі.

Шкільний бал є також певним регулятором соціальних відносин у житті дитини, тому що формує відносини у класному колективі, з учителем, з батьками, риси учня як особистості¹.

Які ж компоненти контролю?

Контроль за результатами навчально-пізнавальної діяльності учнів включає в себе: перевірку,тобто виявлення знань, умінь і навичок; оцінку— вимірювання знань, умінь, навичок, погляд на їх рівень; облік— фіксацію результатів оцінювання у вигляді балів.

Покажемо це графічно.

[перевірка]

У спеціальній педагогічній літературі, в окремих навчальних посібниках з педагогіки ще до кінця не розкриті поняття: контроль, перевірка, оцінка, відмітка, бал. Часто «оцінка», «відмітка» й «бал» вживаються як рівнозначні поняття. Можна погодитися з Ш.О. Амонашвілі, що уподібнення понять «оцінка» й «відмітка» рівносильне ототожненню процесу розв'язання задачі з його результатом. Оцінка не завжди знаходить своє відбиття у відмітці або балі. Так, вона може виявитися у похвалі словом, жесті, міміці вчителя, короткому судженні, догані, оціночному вислові. В історії освіти найдавнішого є словесна оцінка. У Київській духовній академії першої половини XVII століття використовувалися такі оцінки: навчання добре, надійно бадьоре, охоче, ретельне, всена-дійне, навчання підле, прекепське, малонадійне.

А в Києво-Могилянській академії була така система оцінки навчальної діяльності та здібностей учнів: «весьма прилежен», «весьма понятен й надежньїй», «добронадежньїй», «хорош», «зело доброго ученія», «оченьдобр», «добр, рачителен», «весьма средствен», «ниже

Амонашвшш Ш.А. Воспитательная й образовательная функция оценки учення школьников. — М., 1984. — С. 22—43.

2.7. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю школярів 363

средствен», «ниже средствен, плох», «весьма умеренного успеха», «малого успеха», «понятен, но неприлежен», «понятен, но ленив», «прилежен, но широкого понятия», «понятен, но весьма нерадив», «не совсем туп», «туп й непонятен», «туп», «очень туп»¹.

Цифрова система оцінювання пов'язана з єзуїтськими школами, в яких учні поділялись на розряди залежно від їхньої успішності, старанності і поведінки. Звіт починався з першого розряду, куди входили кращі учні. І сьогодні у школах Угорщини, Німеччини зберігається при оцінюванні відрахування балів від одиниці — вищого бала.

У школах дореволюційної Росії в основному існувала п'ятибальна система оцінювання. Але у кадетських корпусах, окремих жіночих гімназіях застосувалась 12-бальна система оцінювання («12» — відмінно, «11» — вельми добре, «10» — дуже добре, «9» і «8» — добре, «7» — досить добре, «6» — задовільно, «5—1» — погано). Тому поняття «оцінка» більш широке, ніж поняття «відмітка» як кількісне відображення оцінки. Отже, «під перевіркою і оцінкою знань, умінь і навичок учнів треба розуміти виявлення і порівняння на тому чи іншому етапі навчання результатів навчальної діяльності з вимогами, заданими програмою»².

Функції контролючітко визначені в «Критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів»:

1. Контролююча.Для здійснення цілеспрямованого керування процесом навчання необхідний оперативний зворотний зв'язок. Перевірка знань дає учителю інформацію про хід пізнавальної діяльності учнів, про те, як іде засвоєння для визначення можливостей подальшого просування в оволодінні змістом освіти. Перевірка одночасно є засобом виявлення ефективності методів і прийомів навчання, що застосовуються самим учителем. Учитель запитує себе, при негативних результатах навчання учнів, які причини, у чому винен сам, які треба зробити висновки для подальшої педагогічної праці. Інформацію про свої успіхи чи неуспіхи одержує й сам учень.

2. Навчальна.Перевірка сприяє більш глибокому засвоєнню програмового матеріалу, тобто в процесі слухання відповідей товаришів, доповнень учителя здійснюється систематизація знань, їх закріплення. Учень учиться критично аналізувати відповіді однокласників.

3. Діагностико-керуюча,що допомагає виявити причини труднощів, які виникають в учня у навчанні, прогалини у знаннях і вміннях, і визначити конкретні шляхи усунення недоліків.

4. Стимулюючо-мотиваційна.Оцінювання навчальних досягнень повинно стимулювати бажання учнів поліпшувати свої результати, самореалізовуватися в навчанні.

¹ Микитась В. Давньоукраїнські студенти і професори. — К., 1994. — С. 212. ¹ Амонашвили Ш.А. Воспитание й образовательная функция оценки учення школь-ников. — М., 1984. — С. 12.

364 ___________________________________Розділ 2. Дидактика

5. Розвивальна,як вимагає спрямування оцінювання на формування самостійного творчого мислення учнів, умінь робити висновки, узагальнювати, застосовувати знання у змінених або нових ситуаціях, визначати головне та ін.

Для цього необхідно враховувати наявний рівень розвитку школяра. Якщо вчитель ставить надто високі вимоги, то це гальмує розвиток. Знижені вимоги також гальмують розвиток, тому що вони не активізують їхньої розумової діяльності. Щоб успішно стимулювати розвиток школярів у ході контролю, необхідно: а) щоб учень зрозумів, що від нього вимагають; б) щоб учень не мав сумнівів у необхідності знань; в) щоб учень був упевнений, що може осягнути необхідне, що бажаний рівень знань залежить лише від нього самого, його старанності.

6. Виховна.Контроль привчає школярів до систематичної роботи, дисципліни, сприяє формуванню відповідальності, активності, самостійності, допомагає розібратись у собі. Разом з тим, як зазначає Ш.О. Амонашвілі, контроль сприяє розвиткові й негативних рис особистості (догоджування, лицемірство, брехливість, пристосовництво). Тому контроль потребує розумного педагогічного керівництва, певної майстерності, такту.

В.О. Сухомлинський в «100 порадах учителю» підкреслював, що оцінка — це один з найбільш тонких інструментів виховання. В залежності від того, як ставиться учень до оцінки, можна робити висновок про його довіру і повагу до вчителя. Тому в своїй практичній діяльності В.О. Сухомлинський ніколи не ставив незадовільної оцінки, якщо учень не міг з тих чи інших умов досконально оволодіти знаннями, бо ніщо так не пригнічує дитину, як усвідомлення безперспективності, думка про те, що він ні на що не здатний. «Лише світле почуття оптимізму є цілющим струмочком, який живить річку думок», — пише педагог¹. Великий практик закликає вчителів не поспішати ставити учню незадовільну оцінку, щоб не виснажувати його внутрішню силу і зберегти надію на радість успіху.

Відсутність постійного невдоволення, гніву, роздратування, байдужості з боку вчителів та батьків, створення умов для того, щоб учні бачили «завтрашню радість», відчували доброзичливе ставлення вчителя, сприяють життєрадісній атмосфері середовища дитини.

Педагогічне обгрунтована організація контролю має великий вплив на формування моральних якостей учнів,бо стимулює розвиток самостійності, дисциплінованості, відповідальності у ставленні до своїх обов'язків, вимог викладачів, батьків. Педагогічна оцінка формує і самосвідомістьшколяра, на основі якої створю-

Сухомлчнский В.А. Избранньїе произведения в 5-ти томах. — Т. 2. — С. 497.

2.7. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю школярів 365

ється адекватна самооцінка, критичне ставлення до своїх досягнень і досягнень однокласників, що сприяє формуванню таких якостей, як правдивість, чесність, працелюбство. Все це вимагає виховання позитивних мотивівдіяльності, бо саме вони визначають ставлення суб'єкта до світу. Для того, щоб знання виховували, як зазначав О.М. Леонтьєв, слід виховувати ставлення до самих знань. І необхідно моделювати, створювати умови для взаємодії суб'єктів процесу. Так, наприклад, перевіряючи знання та певні уміння учнів, учитель пропонує рецензування відповідей однокласників. У цій ситуації виявляється не тільки рівень знань, а й ступінь оволодіння засобами діяльності того, хто рецензує, а і його людські якості: повага до чужої думки; прагнення не принизити гідність товариша, визнавати свої помилки; уміння приймати точку зору іншого, тобто відбувається засвоєння певних правил моральної поведінки.

Ці ідеї висловлював французький мислитель епохи Відродження М. Монтень, розкриваючи моральні цінності спілкування: «...замість того, щоб прагнути пізнати інших, ми турбуємося про те, як би виставити себе напоказ...» М. Монтень дає поради щодо виховання дитини: «...хай навчать її схилятися перед істиною і складати перед нею зброю, як тільки він побачить її — незалежно від того, чи відкрилась вона його супротивнику, чи осяяла його самого... Ніщо не зобов'язує його захищати думки, з якими він не погоджується»¹.

Цінний досвід у цьому напрямі мають окремі зарубіжні педагоги. Наприклад, у штаті Мен у табелі успішності школяра (4 клас) відбивається не лише рівень знань, а і рівень навичок спілкування і навчальної роботи: старанність, ввічливість, самоволодіння, відповідальність, ставлення до шкільного майна, повага до почуттів і прав оточуючих, увага. Всі ці якості оцінюються як «S» — задовільно, зараховано і «N» — необхідно покращити.

Такий підхід дає можливість пред'являти певні вимоги до школяра, які б дозволяли формувати повагу до себе і до інших, аналізувати свої людські якості, досягнення в пізнанні.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ваша думка?	\|	Педагогічні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.