Методичні вказівки

Досі ми розглядали фіскальну політику лише з одного боку – як вона впливає на основні параметри економічного розвитку, і перш за все на реальний ВВП. Але наслідки фіскальної політики цим не обмежуються. Вона впливає також і на державний бюджет. Зверніть увагу на те, що фіскальна політика, змінюючи структуру державного бюджету одночасно впливає як на економічний розвиток, так і на стан (сальдо) державного бюджету. Це означає, що, виконуючи стабілізаційну функцію в економіці, фіскальна політика одночасно реалізує і певну бюджетну функцію. А тому слід визначати з якими наслідками для державного бюджету фіскальна політика виконує стабілізаційну функцію в економіці.

Згадайте, що стан державного бюджету визначається за допомогою бюджетного сальдо (BS), яке можна обчислити як різниця між фактичними доходами державного бюджету і фактичними видатками бюджету. Таке сальдо виникає в умовах фактичного рівня зайнятості, тобто фактичного ВВП.

На стан державного бюджету суттєво впливають циклічні коливання. В період економічних спадів стан державного бюджету погіршується (за незмінних урядових видатків виникає або збільшується бюджетний дефіцит). Протилежні наслідки виникають в період економічного піднесення. Пояснюється це впливом автоматичних стабілізаторів на стан державного бюджету. Сальдо, яке виникає за умов циклічних коливань, називається циклічним. Студенту необхідно чітко уяснити вплив циклічних коливань на стан бюджету.

Вплив циклічних коливань на стан державного бюджету можна нейтралізувати, якщо як податкову базу використати потенційний дохід (GOPp). Завдяки цьому можна обчислити потенційне бюджетне сальдо, яке показує яким би був стан бюджету (дефіцит чи профіцит) за наявної структури податків та урядових видатків, як би економіка функціонувала в умовах повної зайнятості. Оскільки потенційне сальдо включає вплив циклічних коливань на стан державного бюджету, то воно характеризує рівень ефективності бюджетної політики держави.

Вивчаючи проблему виконання фіскальною політикою стабілізаційної і бюджетної функцій, студент повинен прийти до висновку, що зв’язок між цими функціями ставить державу перед необхідністю вибору: стабілізація економіки чи збалансування бюджету. Вирішення цієї альтернативи залежить від концепції регулювання державного бюджету. Необхідно детально усвідомити зміст, позитивні і негативні сторони кожної із трьох, описаних в економічній літературі концепцій: збалансування бюджету на щорічній основі, збалансування бюджету на циклічній основі, концепція функціональних фінансів. Це допоможе Вам прийти до висновку, що пріоритетною функцією фіскальної політики повинна бути стабілізація економіки, а державний бюджет повинен виконувати роль інструмента її досягнення. При цьому фіскальна політика припускає можливість утворення державного дефіциту, якщо він є необхідною умовою стабілізації економіки. Така політика одночасно передбачає як неінфляційні (внутрішні і зовнішні позики), так і інфляційні (грошово-кредитна емісія) джерела фінансування дефіциту бюджету.

Зверніть увагу на те, що неінфляційні джерела фінансування державного дефіциту породжують виникнення державного боргу. Причому між розмірами державного дефіциту і державного боргу існує пряма позитивна залежність. Необхідно усвідомити основні причини росту, показники виміру, види та наслідки державного боргу. Особливу увагу при цьому зверніть на те, що економічні наслідки впливу державного боргу на економіку поділяються на уявні і дійсні. При цьому необхідно зосередити увагу на тому, що боргове фінансування бюджетного дефіциту супроводжується збільшенням попиту на гроші з боку держави і підвищенням відсоткової ставки, через що виникають два ефекти витіснення: ефект витіснення приватних інвестицій і ефект витіснення чистого експорту. Необхідно уяснити і засвоїти чим зумовлюється дія цих ефектів.

Наявність негативного впливу зростання державного боргу на економіку вимагає, з одного боку, ефективного використання державних запозичень, а з іншого – управління державним боргом. Які заходи повинен проводити уряд з метою зменшення розмірів та зміни структури заборгованості? Відповідь на це питання Ви отримаєте ознайомившись з матеріалом лекції, викладеним в § 2.2.

Засвоєння суті даної теми забезпечується глибоким розуміння таких економічних категорії: боргова криза, борговий своп (конверсія боргу), бюджет повної зайнятості (структурний бюджет), бюджетна концепція функціональних фінансів, викуп державного боргу, державний борг, ефект витіснення, ефект чистого експорту, зовнішній державний борг, конверсія “борг-борг”, обслуговування державного боргу, потенційне (структурне) бюджетне сальдо, реструктуризація зовнішнього боргу, рефінансування державного боргу, сеньйораж, управління зовнішнім боргом, фактичне бюджетне сальдо, фактичний бюджет, циклічне бюджетне сальдо, циклічний бюджет, циклічно збалансований бюджет, щорічно збалансований бюджет.

Самостійного поглибленого вивчення вимагають такі проблеми: роль і місце державного дефіциту у макроекономічній стабілізації; особливості формування державного бюджету в перехідній економіці України; основні напрямки впливу державного боргу на економіку України.

При опрацюванні цих проблем пропонуємо використати такіджерела:

1. Вахненко Т. Напрями вдосконалення боргової політики держави. // Економіка України, - 2002. - №5, - С. 16- 24;

2. Галабурда М.К. Обґрунтування ролі внутрішнього боргу в Україні. // Фінанси України, - 2002. - №9. – С. 65 - 70;

3. Крижанівський О.Ю. Бюджетний дефіцит у макроекономічній стабілізації. // Фінанси України. - 2002,-№6. - С. 26 - 29;

4. Лагун В.Д. Монетарна і фіскальна політика у стратегії економічного зростання. // Фінанси України. - 2002. - №8. - С. 11 - 18;

5. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Макроекономіка, - Львів: Просвіта, 1997, - Розд.18, С. 450-471;

6. Рожко О.Д. Державний борг у забезпеченні економічного зростання. - 2003. - №1. - С. 82 - 85.

Вcтуп

Досі ми розглядали фіскальну політику лише з одного боку – як вона впливає на реальний ВВП і ціни. Але наслідки фіскальної політики цим не обмежуються. Вивчаючи механізм фіскальної політики необхідно звернути увагу на те, що вона пов’язана з державним бюджетом. Будь-який вплив фіскальної політики на дохід одночасно зумовлює зміни в державному бюджеті. Це означає, що фіскальна політика, виконуючи в економіці стабілізаційну функцію, реалізує і бюджетну функцію. Виникає питання: з якими наслідками для державного бюджету фіскальна політика, виконує стабілізаційну функцію? Як впливають на стан державного бюджету циклічні коливання? Що собою являє дефіцит державного бюджету та які його типи?

Загальновідомо що наявність державного дефіциту, що перевищує розумні межі, негативно впливає на економіку в цілому. Одним з наслідків державного дефіциту є виникнення державного боргу який породжує ряд негативних економічних наслідків. Остання передбачає необхідність управління державним боргом. Ці та інші проблеми і є предметом даної теми.

Основна ідея даної теми: допомогти студентам з’ясувати вплив фіскальної політики на стан державного бюджету, причини та наслідки дефіциту бюджету та державного боргу, усвідомити шляхи виходу держави із боргової кризи.

Лекція

План

1. Бюджетний дефіцит і фіскальна політика.

1.1. Поняття і типи бюджетного дефіциту.

1.2. Концепції бюджетної політики.

2. Державний борг та його економічні наслідки.

2.1. Суть, причини та види державного боргу.

2.2. Економічні наслідки державного боргу.

1. Бюджетний дефіцит і фіскальна політика

1.1 Поняття і типи бюджетного дефіциту.

Між фіскальною політикою і державним бюджетом існує пряма і зворотна залежність. З одного боку, державний бюджет визначає можливості фіскальної політики, а з іншого – фіскальна політика впливає на стан державного бюджету, зокрема на його сальдо. Крім того і фіскальна політика і державний бюджет мають спільну мету – стабілізація економіки.

Фіскальна політика, змінюючи структуру державного бюджету, одночасно впливає як на економічний розвиток, так і на стан державного бюджету. Отже, фіскальна політика виконує дві взаємопов’язані функції: стабілізаційну і бюджетну.

В попередньому питанні ми розглядали лише стабілізаційну функцію фіскальної політики, тобто як вона впливає на основні параметри економічного розвитку, і перш за все на ВВП[1]. В цьому питанні розглянемо вплив фіскальної політики на стан державного бюджету.

З курсу політекономії відомо, що стан державного бюджету характеризується величиною фактичного бюджетного сальдо ( ), яке виникає в умовах фактичного рівня зайнятості, тобто фактичного ВВП. Ця величина являє собою різницю між фактичними доходами державного бюджету і державними видатками. Її можна розрахувати за формулою:

де: - середня ставка чистого податку.

Наявність фактичного бюджетного дефіциту, ще не є доказом того, що уряд проводить стимулюючу фіскальну політику. Пояснюється це тим, що стан державного бюджету визначається як дискреційними заходами уряду, так і дією автоматичних стабілізаторів. Уряд маніпулюючи державними закупівлями і податками, проводить стимулюючу (неминучим наслідком якої є виникнення бюджетного дефіциту або його збільшення) або стримуючу (неминучим наслідком якої є скорочення бюджетного дефіциту, або виникнення бюджетного надлишку) дискреційну фіскальну політику.

Вплив автоматичних стабілізаторів на стан державного бюджету залежить від циклічних коливань. Так, в період економічних спадів автоматично збільшуються соціальні трансфертні видатки і зменшуються податкові надходження. В результаті стан державного бюджету погіршується, тобто виникає або збільшується (за незмінних урядових видатків) бюджетний дефіцит. Протилежні наслідки виникають в період економічного піднесення. В ць ому випадку бюджетний дефіцит (профіцит) являється наслідком дії циклічних факторів, а не свідомої політики уряду, а тому він називається циклічним бюджетним сальдо ( ).

Якщо на протязі року мають місце коливання рівня виробництва, то по фактичному бюджетному сальдо не можна зробити висновку про наявність стимулюючої фіскальної політики уряду. Крім того виникають проблеми при порівнянні дефіцитів (профіцитів) бюджету за різні роки ділового циклу, оскільки обсяг ВВП у кожному році буде різним. Щоб можна було оцінити ефективність дискреційної політики уряду в макроекономічній теорії використовується поняття “бюджет повної зайнятості”. Цей бюджет показує, яким був би дефіцит (профіцит) бюджету за наявної структури податків та урядових видатків, якби економіка впродовж року перебувала на рівні повної зайнятості. Сальдо такого бюджету називається структурним, або потенційним бюджетним сальдо:

Потенційне бюджетне сальдо виключає вплив циклічних коливань на стан державного бюджету. А тому воно характеризує рівень ефективності фіскальної політики держави. Так, якщо в умовах повної зайнятості потенційне бюджетне сальдо є позитивним (і позитивно збільшується), то це є ознакою ефективної фіскальної політики і того, що проводиться стримуюча дискреційна політика. І навпаки, якщо в умовах повної зайнятості потенційне бюджетне сальдо є від’ємним (і від’ємно збільшується), то це свідчить про те, що бюджетна політика неефективна і що проводиться стимулююча дискреційна фіскальна політика, яка не виконує стабілізаційні функції (сума зібраних чистих податків менша за державні закупки).

Отже, дискреційна фіскальна політика, яка претендує на ефективне використання державного бюджету, завжди вирішує складну задачу: стабілізація економіки, чи збалансування державного бюджету. Особливо загострюється ця проблема в період циклічного падіння виробництва[2], викликаного зменшенням сукупного попиту. За цих умов, щоб зупинити падіння виробництва необхідно застосувати стимулюючу фіскальну політику, але це в свою чергу викликає збільшення від’ємного бюджетного сальдо.

В зв’зку з цим виникає питання, чи може дискреційна фіскальна політика водночас виконувати стабілізаційну функцію і забезпечувати збалансованість державного бюджету? Відповідь на це питання ми отримаємо розглянувши три концепції бюджетної політики.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Система соціального захисту населення в Україні	\|	Концепція бюджетної політики.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.022 сек.