• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Визначення та загальні властивості інформації

Інформація - це результат відображення та обробки в людській свідомості різноманіття навколишнього світу, відомостей про предмети, що оточують людину, явища природи, діяльність інших людей і т. п.

Якщо обмежитися поняттям комп'ютерної системи (КС), то можна дати більш просте визна­чення інформації - це все, що може бути представлене в КС. Виділяють такі види представлення інформації, як бук­ви, символи, цифри, слова, тексти, малюнки, схеми, формули, графі­ки, таблиці, плани, креслення, алгоритми і т. п. З цих видів можуть створюватися більш складні види та структури представлення інфор­мації: команди, повідомлення, довідки, рішення, інструкції, масиви, файли, томи і т. п.

Інформація, що втілена і зафіксована в певній матеріальній формі, називається повідомленням. Повідомлення можуть бути безперерв­ними (аналоговими) і дискретними (цифровими).

Безперервне повідомлення представляється деякою фізичною ве­личиною (електричною напругою, струмом і т. д.), зміни якої відо­бражають перебіг певного процесу. Фізична величина, що передає без­перервне повідомлення, може набувати будь-яких значень і змінюватися в довільні моменти часу. Таким чином, у безперервному повідомленні скінченної довжини може міститися велика кількість інформації.

Для дискретних повідомлень характерна наявність фіксованого набору окремих елементів, з яких у дискретні моменти часу форму­ються різні послідовності елементів. Важливою є не фізична природа елементів, а те, що набір елементів скінченний, і тому будь-яке дис­кретне повідомлення скінченної довжини передає скінченне число значень деякої величини, а отже, кількість інформації в такому повідомленні скінченна. При дискретній формі представлення інформації окремим елементам її можуть бути присвоєні числові (цифрові) значення. У таких випадках маємо цифрову інформацію.

Елементи, з яких складається дискретне повідомлення, називають буквами чи символами. Набір цих букв (символів) утворює алфавіт, число символів в алфавіті називається об'ємом алфавіту. Дискретне повідомлення можна розбити на групи символів, що називаються словами. Зі слів можуть формуватися більш складні структури (записи, файли, томи і т. п.).

У Законі «Про інформацію» в статті 18 подано класифікацію видів інформації:

• статистична інформація;

• масова інформація;

• інформація про діяльність державних органів влади й органів місцевого і регіонального самоврядування;

• правова інформація;

• інформація про особу;

• інформація довідково-енциклопедичного характеру;

• соціологічна інформація.

Оскільки інформацію можна продати, купити, імпортувати, фаль­сифікувати, украсти і т. д., то з цього випливає, що вона повинна якимось чином оцінюватися. Далі, інформація, якою обмінюється людина через машину з іншою людиною чи машиною, може бути важливою і, отже, є предметом захисту. Однак захисту підлягає не будь-яка інформація, а тільки та, котра має ціну, тобто цінна інфор­мація. Цінною ж стає та інформація, володіння якою дасть змогу її дійсному чи потенційному власнику одержати який-небудь виграш: моральний, матеріальний, політичний і т. д. Цінність інформації є критерієм при прийнятті будь-якого рішення про її захист.

Для оцінки потрібен розподіл інформації на категорії не тільки відповідно до її цінності, а й за важливістю. За рівнем важливості можна розділити інформацію на категорії таким чином:

1) життєво важлива незамінна інформація, наявність якої необ­хідна для функціонування системи;

2) важлива інформація - інформація, що може бути замінена чи відновлена, але процес її відновлення важкий і пов'язаний з великими витратами;

3) корисна інформація - інформація, яку важко відновити, однак система може досить ефективно функціонувати і без неї;

4) несуттєва інформація - інформація, без якої система продовжує існувати.

Категорія важливості, як і цінність інформації, змінюється з часом і залежить від рівня її значущості для різних груп споживачів і потенційних порушників. Визначення груп осіб, пов'язаних з обробкою інформації: власник - організація чи особа, що володіє інформацією; джерело - організація чи особа, що постачає інформацію; зловмисник (ЗЛ) - організація чи особа, що прагне незаконно одержати інформацію. Для цих груп значущість однієї і тієї ж інформації може бути різною. Наприклад: оперативна інформація (список пацієнтів, записаних на прийом і графік вакцинації) важлива для власника (н-д, поліклініка), а для джерела (пацієнта) чи порушника не має цінності; інформація про перспективи розвитку фармацевтичного ринку може бути важли­вою для порушника, а для джерела чи власника, що завершили аналіз, уже неважлива.

Рівень таємності - це адміністративні чи законодавчі заходи, що відповідають мірі відповідальності особи за витік конкретної інфор­мації, регламентованої спеціальними документами, з урахуванням державних, воєнно-стратегічних, комерційних, службових чи особис­тих інтересів. Такою інформацією може бути державна, військова, комерційна, службова чи особиста таємниця. Рівень таємності визна­чається грифом, що присвоюється тій чи іншій інформації. В Україні в державних структурах встановлено такі рівні (грифи) таємності: несекретно, для службового користування, таємно, цілком таємно (Н, ДСК, Т, ЦТ). Аналогічна термінологія існує в більшості країн світу: У багатьох випад­ках захищати потрібно не тільки секретну інформацію. І несекретна інформація, що піддана несанкціонованим ознайомленням чи моди­фікації, може привести до витоку чи втрати пов'язаної з нею секрет­ної інформації, а також до невиконання АС функцій обробки секретної інформації. Існує також можливість витоку секретної інформації шля­хом аналізу сукупності несекретних відомостей.

Для ефективного використання інформації необхідно вміти оцінювати значимість її для виконання відповідної діяльності, тобто оцінювати інформацію як об'єкт праці. Для такої оцінки необхідні показники двох видів:

1) що характеризують інформацію як ресурс для забезпечення процесу отримання розв'язків різноманітних задач;

2) що характеризують інформацію як об'єкт звичайної праці.

Зміст показників першого виду визначається важливістю інфор­мації в процесі розв'язання задач, а також кількістю і складом інфор­мації, яка використовується. Під кількістю інформації розумієть­ся об'єм відомостей, які використовуються в процесі розв'язання за­дач, причому не абсолютний їх об'єм, а їх достатність для інформа­ційного забезпечення конкретних задач, їх адекватність задачам. Показники першого виду :

• важливість - це узагальнений показник, який характеризує значимість інформації з точки зору задач, для яких вона використовується, а також із точки зору організації її обробки. Оцінка може здійснюватися за: важливістю самих задач для даної діяльності; ступенем важливості інформації для ефективного виконання відповід­них завдань; рівнем витрат при небажаних змінах інформації; рівнем витрат на відновлення порушень інформації;

• повнота - це показник, що характеризує міру достатності ін­ формації для розв'язання відповідної задачі;

• адекватність - це ступінь відповідності інформації дійсному стану тих об'єктів, які вона відображає. Адекватність залежить від об'єктивності генерування інформації про об'єкт, а також від тривалості часу між моментом генерування та моментом оцінки адекватності;

• релевантність - це показник, що характеризує відповідність її потребам задачі, яка розв'язується. Відомий коефіцієнт релевантності - це відношення обсягу релевантної інформації до загального її обсягу;

• толерантність - показник, що характеризує зручність сприй­няття та використання інформації в процесі розв'язання відповідної задачі. .

Для показників другого виду інформація виступає як:

• сировина, яку добувають та обробляють;

• напівфабрикат, що виникає в процесі обробки сировини;

• продукт для використання.

Всі стадії переробки інформації мають задовольняти показники першого виду. Найбільш важливими є форма або спосіб представлення інформації, а також її об'єм. Отже, як показники дру­гого виду можуть виступати: 1) спосіб або система кодування інфор­мації, тобто ефективність кодування; 2) об'єм кодів, що відобража­ють дану інформацію.

Безпека інформації - це захист інформації від негативних впливів на неї, і вона має відношення до технологічних процедур забезпечення захисту. Таємність інформації - це статус інформації, який фіксується залежно від її важливості і ви­магає певного рівня її захищеності. Дане поняття має відношення до людей, окремих осіб, які відповідають за інформацію і вирішують, яку інформацію можна розкрити, а яку приховати від інших людей.

Переглядів: 648