• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема: 18-19-20. Логопедична робота з подолання оптико-просторових і графічних помилок та запобігання їм.

1. Мета логопедичної роботи зподолання оптико-просторо­вих та графічних помилок

2.Спеціальні завдання з розвитку зорового сприймання, зорового аналізу і синтезу, просторових уявлень.

3. Особливості формування навичок самоконтролю для запобігання помилок.

4. Методика ознайомлення дітей з друкованими літерами.

5. Систе­ма вправ з успішного форму­вання графічного та оптико-просторового образу букви.1

Логопедична робота з подолання оптико-просторо­вих та графічних помилок і запобігання їм спрямована на роз­виток усвщомленості тих когнітивних і сенсомоторних процесів і функцій, що забезпечують засвоєння зорово-моторного обра­зу букви, а саме: зорово-просторового сприймання та уявлень; зорового та буквеного гнозису: зорово-моторної координації: зорової пам'яті та уваги; зорового аналізу та синтезу; моторних функцій.

Під час виконання вправ відбувається перехід від свідомого розгорнутого виконання кожної дії за допомогою зорових опор (за зразком, за опорними точками в зошиті) до поступового скорочення та переведення їх у розумовий план.

Ефективність формування у дітей графічного та оптико-про­сторового образу літери, покладеного в основу успішного опа­нування графічних навичок письма, значною мірою залежить від застосування правильної системи вправ, унаслідок виконан­ня яких в учнів розвивається вміння співвідносити звук із літе­рою, літеру з графемою, здійснювати точні і плавні рухи під час акту письма, аналізувати та диференціювати графічно подібні фігури та літери, порівнювати виконану роботу зі зразком. По­ряд із цим у дітей потрібно розвинути вміння контролювати себе в процесі виконання вправ, що сприятиме поліпшенню якості виконання роботи.

З метою розвитку у дітей здібності до засвоєння оптичного та зорово-просторового образу літери, який забезпечує впізна­вання літери та співвіднесення її з відповідною фонемою, аналіз елементів букви, їх орієнтацію в просторі, а також диференціа­цію оптично подібних літер слід добирати спеціальні завдання з розвитку зорового сприймання, зорового аналізу і синтезу, просторових уявлень.

Вправи з розвитку зоровогота буквеного гнозису, зорового ана­лізута синтезуспрямовані на уточнення уявлень дітей про сен­сорні еталони (колір, форму, розмір предметів), формування у нихусвідомленості зорового сприймання внаслідок виділення істотних ознак об'єкта (предмета, геометричної фігури, літери) для створення його цілісного образу та впізнавання запропо­нованого зображення на основі зіставлення виділених персо­нальних ознак об"єкта зі слідами пам'яті. Передбачено також оволодіння дітьми навичками усвідомленого зорового аналізу фігур та літер, умінням знаходити відмінні га подібні їх елементи, актуалізовувати в пам'яті засвоєчі зорові образи букв та співвідносити їх з відповідними фонемами за уявленням. Складовими завдання на розвиток зорово-просторових уявлень є:

1. Розвиток орієнтації у власному тілі, диференціація правих
і лівих його частин.

2. Розвиток орієнтації у навколишньому просторі.

Вправи на розвиток орієнтації дитини у власному тілі здійсню­ють корекційно-розвивальний вплив на недосконалу організа­цію взаємодії півкуль головного мозку та сприяють виділенню в них домінантної ролі однієї з них. Формування у дитини орі­єнтації у собі здійснюється на основі сформованих у неї уяв­лень про диференціацію правої і лівої частин тіла.

Робота над розвитком орієнтації в просторі полягає у визна­ченні всіх просторових напрямів та просторового розташуван­ня предметів щодо дитини, формуванні розуміння нею просто­рових співвідношень між предметами, а також опрацюванні на цій основі прийменникових конструкцій на позначення про­сторових співвідношень, які значно полегшують роботу над розвитком граматичного ладу мовлення. Зокрема, передбаче­но практичне засвоєння в мовленні прийменників над, між, з-за, з-під-, що позначають просторове розташування предметів.

Вправи на опрацювання просторових напрямів на аркуші ство­рюють основу для кращого розуміння дитиною інструкцій з про­сторового розташування елементів літери в рядку, забезпечують письмо у заданому напрямку (зліва направо). Визначення відмінностей подібних фігур та літер, які відрізняються лише просторовим розташуванням елементів, формує вміння розріз­няти літери за просторовими деталями. Визначення відмінно­стей між дзеркально розташованими фігурами та літерами сприяє правильному розташуванню літери в дзеркальному просторі.

Спеціальні вправи на розвиток зорової пам'яті мають бути спря­мовані на формування довільного зорового запам'ятовування та збільшення його обсягу поступовим збільшенням кількості пропонованих об'єктів. Запам'ятовування одночасно і по­слідовно запропонованих об'єктів забезпечує розвиток снмуль-танно-сукцесивних аналізу і синтезу.

Вправи на розвиток довільної зорової уваги передбачають фор­мування таких її якостей, як стійкість, концентрація, розподіл, переключення. З цією метою використовують завдання на ви­явлення відмінностей між подібними малюнками, знаходження серед подібних малюнків двох однакових.

Завдання, спрямовані на виділення з ряду однорідних пред­метів тих, шо об'єднані спільною ознакою, сприяють форму­ванню вибірковості уваги, а також уточненню уявлень дітей про колір, розмір та форму. Для розвитку стійкості та концентрації уваги дітям пропо­нують простежити очима з допомогою олівця, а потім і без нього від початку до кінця лінії ізольовано та в умовах переплетення ліній. Ускладненням цього завдання є простеження шляху героя по лабіринту. Виконання цих вправ сприяє також розвиткові послідовного руху очей зліва направо, шо поліпшує зорове спри­ймання дітьми складних зображень. Для розвитку здібності до­вільно переключати увагу пропонують читання ряду літер, які чергуються з цифрами, та псчергове відшукування літер і цифр (лише знайомих дітям) в адаптованих таблицях Шульте.

За спеціальними вправами можна підготувати дітей до фор­мування дії зорового контролю за власною діяльністю та зістав­лення отриманого результату зі зразком.

Корекція та розвиток дрібної моторики пальців і кистей рук, зо-рово-моторної координації сприяє формуванню асоціативних зв'язків між центрами мовлення і моторною зоною кори голов­ного мозку, внаслідок чого удосконалюється механізм довіль­ної регуляції рухів руки, що дає змогу дитині краще оволодіти навичками письма. Тому застосовують вправи на розвиток кіне­стетичної та динамічноїорганізаціїдовільних рухів пшіьців і кистей рук.

Для розвитку кінестетичної організації дрібних рухів вико­ристовують вправи на відтворення різних статичних поз кистей і пальців рук. Спочатку дітей навчають нескладних статичних поз із поступовим ускладненням їх. Особливої уваги серед цих вправ заслуговує так звана пальчикова абетка. її виконання сприяє закріпленню в пам'яті графічного образу літери, а також розвитку просторових уявлень, зорового аналізу і синтезу, кон­структивного праксису.

Потім у роботу вводять динамічні вправи з послідовними дрібними рухами пальців, а також на виконання складних ру­хових програм: відтворити серію послідовних рухів («кулак— долоня—ребро»), виконати одночасну зміну положень рук (роз­виток реципрокної координації рухів: «кулак—долоня» — «до­лоня—кулак»).

Виконання графічних вправ сприяє становленню удітей оп-тико-кінестетичної та динамічної організації рухів руки, опану­ванню довільної регуляції, а також формуванню зорово-моторної координації. Крім того, малювання ліній та їх переплетення ви­користовують з метою психорегуляції, оскільки процес малю­вання позитивно впливає на емоційний стан та психіку дити­ни. Такий вплив дуже корисний для дітей з мовленнєвими по­рушеннями, адже здебільшого вони потребують регулювання психічних процесів гальмування і збудження. Багаторазове по­вільне малювання «розкручування» спіраіі з центру сприяє розгальмуванню замкнених дітей, а малювання «скручування--спіралі до центру розвиває здатність до концентрації, зосередже­ності розгальмованих дітей. При цьому малюнки мають бути великими, і малювати слід у повільному темпі.

Вправи на креслення ліній спочатку виконують на нерозлі-ніяному аркуші паперу, щоб не ставити дітей у залежність від поля обмеженості. Поступово ці лінії вводять в обмежений про­стір (наприклад, штрихування фігур), то забезпечує поперед­ню підготовку дітей до опанування сітки зошита.

На кожному логопедичному занятті розвитку дрібної мото­рики логопедами-методистами (В. Галкіна, Н. Хомутова) реко­мендовано присвячувати до 10 хв. Заняття мають включати не більше 2—3 видів завдань, які тривають від 2 до 4 хв кожне.

Доцільно також використовувати елементи запропонованої В. Галкіною. Н. Хомутовою програми з розвитку дрібних рухів кистей та пальців рук, яка, поряд із загально поширеними в ло­гопедичній практиці методами і прийомами роботи передба­чає ігрові комплекси самомасажу, вправи з гумовими м'ячами невеликого розміру (діаметром 5 см).

Масаж є одним із видів пасивної гімнастики. Він здійснює загальнозміцнювальну дію на м'язову систему, підвищує тонус, еластичність і скорочувальну здатність м'язів, а також поліпшує рухомість зв'язкового апарату. Працездатність стомленого м'я­за під впливом масажу відновлюється швидше, ніж за повного спокою. Під впливом масажу посилюються рефлекторні зв"язки кори головного мозку із м'язами і судинами. У разі система­тичного проведення масажу в рецепторах шкіри і м'язах вини­кають імпульси, які здійснюють тонізуючий вплив на централь­ну нервову систему, внаслідок чого підвищується її регулюваль­на роль щодо роботи всіх систем і органів.

Враховуючи позитивний вплив масажу на організм дитини загалом та на поліпшення дрібної моторики пальців рук, по­трібно запроваджувати комплекс вправ самомасажу кистей і пальців рук. Самомасаж проводять у вигляді невеликих комп­лексів, які включають 5—6 вправ. Його розпочинають і завер­шують розслабленням кистей рук, погладжуванням.

Важливою умовою для засвоєння дітьми графічних навичок письма є навичка контролю за власною діяльністю, що забез­печує ефективну перевірку виконаної роботи, запобігання та своєчасне виявлення допущених помилок.

Формування самоконтролю— тривалий процес, який перед­бачає застосування спеціальних прийомів та вимог. Тому особ­ливу увагу потрібно приділяти формуванню еталона контролю (зразка) у дітей з вадами мовлення, порівнянню виконуваних дій та їх результатів із зразком, контрольної дії (пошук помилки), виділенням і виправленням помилки. Відповідно до струк­тури контролю дітям пропонують виконання таких перевірних дій:

3. Докладний аналіз зразка перед виконанням вправи.

4.Коментування вголос своїх дій під час виконання роботи.

5.Аналіз результату власної роботи та зіставлення її зі зраз­
ком.

6.Виправлення знайдених помилок.

Послідовність роботи з формування самоконтролю має здій­снюватися за загальним порядком поетапного формування ро­зумових дій (за П. Гальперіним). Спочатку дитині пояснюють дії, вона спостерігає за способом виконання перевірки логопе­дом, потім сама виконує їх:

А) з опорою накоментування послідовності дій логопедом та промовляння вголос дії контролю;

б)з промовлянням уголос дії контролю:

в)з поступовим скороченням зовнішнього мовлення та пе­реведенням його в шепітне мовлення, а далі — в мовчазне мов­лення;

г)виконання дії контролю мовчки, тобто в розумовому плані.
Діти, які самостійно знаходять помилки, отримують різні заохочення, які стимулюють їхню діяльність. Таким чином, по­стійність виконання контрольних дій формує у свідомості дітей послідовну схему діяльності з перевірки виконаної роботи.

На початковому етапі шкільного навчання діти відчувають труднощі у сприйманні цілісного графічного образу літери. З ме­тою запобігання можливим утрудненням паралельно з роботою з формування передумов до оволодіння графічними навичка­ми письма потрібно проводити роботу над ознайомленням дітей з друкованими літерами.

Правильна організація процесу засвоєння графічної форми друкованих літер матиме позитивний вплив на опанування гра­фічними та зорово-просторовими образами рукописних літер. Для того щоб забезпечити цілеспрямованість процесу первин­ного сприймання літери та її складу, зробити його усвідомле­ним, використовують спеціальний алгоритм ознайомлення з літе­рою, що передбачає таку послідовність дій:

1. Показ логопедом нової друкованої літери на картці і нази­вання звука, який вона позначає.

2.Застосування мнемонічного прийому для полегшення за­пам'ятовування літери.

3.Спільне з дітьми здійснення аналізу літери за елементами та їх просторовим розташуванням.

4.Виконання дітьми вправ для закріплення графічної фор­ми літери.

6. Складання логопедом алгоритму запису літери та запису­вання друкованої літери дітьми в зошиті за зразком.

7. Перевірка запису літери та порівняння її зі зразком.

Наведемо приклад аналізу літери А: «Велика літера А скла­дається з трьох елементів: перший елемент — довга паличка із нахилом праворуч, другий елемент — довга паличка із нахилом ліворуч, які з'єднуються вгорі. Між ними є «місточок» — ма­ленька паличка, розташована горизонтально».

Для закріплення графічної форми нової літери в пам'яті дітей доцільно використовувати такі завдання: написати літеру в по­вітрі; обвести літеру за контуром, за шаблоном; обмацати об'єм­ну літеру із заплющеними очима: викласти літеру за зразком із паличок, із насіння; викласти літеру з їстівних продуктів, на­зви яких починаються з цього звука (наприклад, літеру Мви­класти з морквин, літеру Я— з печива тощо); виліпити з плас­тиліну; «вишити» літеру шнурком на дощечках (розміром 35 х х 25) з великою кількістю отворів (діаметром 5 мм); вирізати літеру з кольорового паперу; придумати слова, що починають­ся з цієї літери, тощо.

Виконання зазначеної вище послідовності дій сприятиме за­своєнню оптико-просторового образу літери, яку вивчають, за­безпечуючи успішне опанування операції переведення фоне­ми в зорову графічну схему (літеру) та відрізнення її від оптично подібних літер.

Під час написання дитиною літери виникає міцний зв'язок механізмів мовнослухового, мовнорухового, зорового і мотор­ного аналізаторів. У разі систематичного повторення ці зв'язки закріплюються і сприяють активному мимовільному запам'я­товуванню зорового і рухового образів літери (опора на зорову, мовнорухову та кінестетичну пам'ять) та переходу акту запису­вання в автоматизовану навичку, що запобігає помилкам на змішування літер за кінетичною подібністю.

Включення до змісту роботи з підготовки дітей до ово­лодіння графічними навичками письма рекомендованої систе­ми вправ за наведеними напрямами сприяє успішному форму­ванню графічного та оптико-просторового образу букви, а та­кож достатньому розвитку операційних компонентів мислен­ня та когнітивних процесів і функцій, що забезпечують процес писемного мовлення.

Вправи з розвитку зорового та буквеного гнозису, аналізу та синтезу

2) Назвати предмети, зображені контурно.

3)Назвати предмети, зображені пунктиром.

4)Назвати предмети, зображені в умовах зашумлення.

2.Назвати закреслені предмети.

3.Впізнати недомальовані предмети і домалювати їх.

Варіантом цього завдання є домальовування малюнка, заду­маного іншими. Одна дитина починає малювати, не повідом­ляючи проте, що вона задумана. Інші почергово продовжують малюнок, відображуючи власний задум. Це завдання виконує група дітей і потребує від кожної дитини достатньо розвиненої уяви.

1.Назвати предмети в умовах накладання (за Поппельрейтером).

2.Виділити фігуру, замасковану в іншій, більш складній струк­турі.

3.Виділити в однорідній сітці (наприклад, шахова дошка) за­дану фігуру.

4.Знайти фігуру серед подібних, визначити її подібні та відмінні елементи.

1) Визначити подібність / відмінність фігур, що відрізняють­ся лише одним елементом.

2) Уточнення поняття про колір.

Підібрати малюнки до фону певного кольору (співвіднесен­ня за кольором).

Матеріал: синя лампа і синій аркуш картону; сонечко і жов­тий аркуш картону; дерево і зелений аркуш картону; дитина в червоному комбінезоні і червоний аркуш картону.

12.Уточнення поняття про форму:

а)дібрати до малюнків подібні до них геометричні фігури
(співвіднесення з геометричними фігурами);

Матеріал: геометричні фігури (коло, овал, трикутник, ква­драт, прямокутник); малюнки: яблуко, барабан, м'яч; яйце, сли­ва, огірок; пірамідка, парасолька, ковпак; стіл, хустка, вікно; акваріум, двері, книга;

б)підібрати до геометричних фігур відповідні малюнки (або
обвести малюнки подібними за формою рамками);

в)розкласти в рамки у вигляді геометричних фігур предме­
ти, подібні до них за формою.

13.Уточнення поняття про розмір.

Визначити реальну величину предметів і розкласти їх по­слідовно від меншого до більшого (співвіднесення за розміром).

Матеріал: малюнки чашки, відра, каструлі однакового роз­міру.

14. Знайти задану літеру серед інших літер, розмішених не в
алфавітному порядку (спочатку різних, а потім графічно по­дібних):

йцукен гшшзхї фівапр лджєяч смитбю пник шщц лмая.

5)Назвати літери, що хаотично розміщені в різних положен­нях на аркуші паперу, і викласти їх на набірному полотні.

6)Згрупувати однакові літери, написані різним шрифтом:

Переглядів: 4073