Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Тема: 18-19-20. Логопедична робота з подолання оптико-просторових і графічних помилок та запобігання їм.

1. Мета логопедичної роботи зподолання оптико-просторо­вих та графічних помилок

2.Спеціальні завдання з розвитку зорового сприймання, зорового аналізу і синтезу, просторових уявлень.

3. Особливості формування навичок самоконтролю для запобігання помилок.

4. Методика ознайомлення дітей з друкованими літерами.

5. Систе­ма вправ з успішного форму­вання графічного та оптико-просторового образу букви.1

Логопедична робота з подолання оптико-просторо­вих та графічних помилок і запобігання їм спрямована на роз­виток усвщомленості тих когнітивних і сенсомоторних процесів і функцій, що забезпечують засвоєння зорово-моторного обра­зу букви, а саме: зорово-просторового сприймання та уявлень; зорового та буквеного гнозису: зорово-моторної координації: зорової пам'яті та уваги; зорового аналізу та синтезу; моторних функцій.

Під час виконання вправ відбувається перехід від свідомого розгорнутого виконання кожної дії за допомогою зорових опор (за зразком, за опорними точками в зошиті) до поступового скорочення та переведення їх у розумовий план.

Ефективність формування у дітей графічного та оптико-про­сторового образу літери, покладеного в основу успішного опа­нування графічних навичок письма, значною мірою залежить від застосування правильної системи вправ, унаслідок виконан­ня яких в учнів розвивається вміння співвідносити звук із літе­рою, літеру з графемою, здійснювати точні і плавні рухи під час акту письма, аналізувати та диференціювати графічно подібні фігури та літери, порівнювати виконану роботу зі зразком. По­ряд із цим у дітей потрібно розвинути вміння контролювати себе в процесі виконання вправ, що сприятиме поліпшенню якості виконання роботи.

 

 

З метою розвитку у дітей здібності до засвоєння оптичного та зорово-просторового образу літери, який забезпечує впізна­вання літери та співвіднесення її з відповідною фонемою, аналіз елементів букви, їх орієнтацію в просторі, а також диференціа­цію оптично подібних літер слід добирати спеціальні завдання з розвитку зорового сприймання, зорового аналізу і синтезу, просторових уявлень.

Вправи з розвитку зоровогота буквеного гнозису, зорового ана­лізута синтезуспрямовані на уточнення уявлень дітей про сен­сорні еталони (колір, форму, розмір предметів), формування у нихусвідомленості зорового сприймання внаслідок виділення істотних ознак об'єкта (предмета, геометричної фігури, літери) для створення його цілісного образу та впізнавання запропо­нованого зображення на основі зіставлення виділених персо­нальних ознак об"єкта зі слідами пам'яті. Передбачено також оволодіння дітьми навичками усвідомленого зорового аналізу фігур та літер, умінням знаходити відмінні га подібні їх елементи, актуалізовувати в пам'яті засвоєчі зорові образи букв та співвідносити їх з відповідними фонемами за уявленням. Складовими завдання на розвиток зорово-просторових уявлень є:

1. Розвиток орієнтації у власному тілі, диференціація правих
і лівих його частин.

2. Розвиток орієнтації у навколишньому просторі.

Вправи на розвиток орієнтації дитини у власному тілі здійсню­ють корекційно-розвивальний вплив на недосконалу організа­цію взаємодії півкуль головного мозку та сприяють виділенню в них домінантної ролі однієї з них. Формування у дитини орі­єнтації у собі здійснюється на основі сформованих у неї уяв­лень про диференціацію правої і лівої частин тіла.

Робота над розвитком орієнтації в просторі полягає у визна­ченні всіх просторових напрямів та просторового розташуван­ня предметів щодо дитини, формуванні розуміння нею просто­рових співвідношень між предметами, а також опрацюванні на цій основі прийменникових конструкцій на позначення про­сторових співвідношень, які значно полегшують роботу над розвитком граматичного ладу мовлення. Зокрема, передбаче­но практичне засвоєння в мовленні прийменників над, між, з-за, з-під-, що позначають просторове розташування предметів.

Вправи на опрацювання просторових напрямів на аркуші ство­рюють основу для кращого розуміння дитиною інструкцій з про­сторового розташування елементів літери в рядку, забезпечують письмо у заданому напрямку (зліва направо). Визначення відмінностей подібних фігур та літер, які відрізняються лише просторовим розташуванням елементів, формує вміння розріз­няти літери за просторовими деталями. Визначення відмінно­стей між дзеркально розташованими фігурами та літерами сприяє правильному розташуванню літери в дзеркальному просторі.

Спеціальні вправи на розвиток зорової пам'яті мають бути спря­мовані на формування довільного зорового запам'ятовування та збільшення його обсягу поступовим збільшенням кількості пропонованих об'єктів. Запам'ятовування одночасно і по­слідовно запропонованих об'єктів забезпечує розвиток снмуль-танно-сукцесивних аналізу і синтезу.

Вправи на розвиток довільної зорової уваги передбачають фор­мування таких її якостей, як стійкість, концентрація, розподіл, переключення. З цією метою використовують завдання на ви­явлення відмінностей між подібними малюнками, знаходження серед подібних малюнків двох однакових.

Завдання, спрямовані на виділення з ряду однорідних пред­метів тих, шо об'єднані спільною ознакою, сприяють форму­ванню вибірковості уваги, а також уточненню уявлень дітей про колір, розмір та форму. Для розвитку стійкості та концентрації уваги дітям пропо­нують простежити очима з допомогою олівця, а потім і без нього від початку до кінця лінії ізольовано та в умовах переплетення ліній. Ускладненням цього завдання є простеження шляху героя по лабіринту. Виконання цих вправ сприяє також розвиткові послідовного руху очей зліва направо, шо поліпшує зорове спри­ймання дітьми складних зображень. Для розвитку здібності до­вільно переключати увагу пропонують читання ряду літер, які чергуються з цифрами, та псчергове відшукування літер і цифр (лише знайомих дітям) в адаптованих таблицях Шульте.

За спеціальними вправами можна підготувати дітей до фор­мування дії зорового контролю за власною діяльністю та зістав­лення отриманого результату зі зразком.

Корекція та розвиток дрібної моторики пальців і кистей рук, зо-рово-моторної координації сприяє формуванню асоціативних зв'язків між центрами мовлення і моторною зоною кори голов­ного мозку, внаслідок чого удосконалюється механізм довіль­ної регуляції рухів руки, що дає змогу дитині краще оволодіти навичками письма. Тому застосовують вправи на розвиток кіне­стетичної та динамічноїорганізаціїдовільних рухів пшіьців і кистей рук.

Для розвитку кінестетичної організації дрібних рухів вико­ристовують вправи на відтворення різних статичних поз кистей і пальців рук. Спочатку дітей навчають нескладних статичних поз із поступовим ускладненням їх. Особливої уваги серед цих вправ заслуговує так звана пальчикова абетка. її виконання сприяє закріпленню в пам'яті графічного образу літери, а також розвитку просторових уявлень, зорового аналізу і синтезу, кон­структивного праксису.

Потім у роботу вводять динамічні вправи з послідовними дрібними рухами пальців, а також на виконання складних ру­хових програм: відтворити серію послідовних рухів («кулак— долоня—ребро»), виконати одночасну зміну положень рук (роз­виток реципрокної координації рухів: «кулак—долоня» — «до­лоня—кулак»).

Виконання графічних вправ сприяє становленню удітей оп-тико-кінестетичної та динамічної організації рухів руки, опану­ванню довільної регуляції, а також формуванню зорово-моторної координації. Крім того, малювання ліній та їх переплетення ви­користовують з метою психорегуляції, оскільки процес малю­вання позитивно впливає на емоційний стан та психіку дити­ни. Такий вплив дуже корисний для дітей з мовленнєвими по­рушеннями, адже здебільшого вони потребують регулювання психічних процесів гальмування і збудження. Багаторазове по­вільне малювання «розкручування» спіраіі з центру сприяє розгальмуванню замкнених дітей, а малювання «скручування--спіралі до центру розвиває здатність до концентрації, зосередже­ності розгальмованих дітей. При цьому малюнки мають бути великими, і малювати слід у повільному темпі.

Вправи на креслення ліній спочатку виконують на нерозлі-ніяному аркуші паперу, щоб не ставити дітей у залежність від поля обмеженості. Поступово ці лінії вводять в обмежений про­стір (наприклад, штрихування фігур), то забезпечує поперед­ню підготовку дітей до опанування сітки зошита.

На кожному логопедичному занятті розвитку дрібної мото­рики логопедами-методистами (В. Галкіна, Н. Хомутова) реко­мендовано присвячувати до 10 хв. Заняття мають включати не більше 2—3 видів завдань, які тривають від 2 до 4 хв кожне.

 

Доцільно також використовувати елементи запропонованої В. Галкіною. Н. Хомутовою програми з розвитку дрібних рухів кистей та пальців рук, яка, поряд із загально поширеними в ло­гопедичній практиці методами і прийомами роботи передба­чає ігрові комплекси самомасажу, вправи з гумовими м'ячами невеликого розміру (діаметром 5 см).

Масаж є одним із видів пасивної гімнастики. Він здійснює загальнозміцнювальну дію на м'язову систему, підвищує тонус, еластичність і скорочувальну здатність м'язів, а також поліпшує рухомість зв'язкового апарату. Працездатність стомленого м'я­за під впливом масажу відновлюється швидше, ніж за повного спокою. Під впливом масажу посилюються рефлекторні зв"язки кори головного мозку із м'язами і судинами. У разі система­тичного проведення масажу в рецепторах шкіри і м'язах вини­кають імпульси, які здійснюють тонізуючий вплив на централь­ну нервову систему, внаслідок чого підвищується її регулюваль­на роль щодо роботи всіх систем і органів.

Враховуючи позитивний вплив масажу на організм дитини загалом та на поліпшення дрібної моторики пальців рук, по­трібно запроваджувати комплекс вправ самомасажу кистей і пальців рук. Самомасаж проводять у вигляді невеликих комп­лексів, які включають 5—6 вправ. Його розпочинають і завер­шують розслабленням кистей рук, погладжуванням.

 

 

Важливою умовою для засвоєння дітьми графічних навичок письма є навичка контролю за власною діяльністю, що забез­печує ефективну перевірку виконаної роботи, запобігання та своєчасне виявлення допущених помилок.

Формування самоконтролю— тривалий процес, який перед­бачає застосування спеціальних прийомів та вимог. Тому особ­ливу увагу потрібно приділяти формуванню еталона контролю (зразка) у дітей з вадами мовлення, порівнянню виконуваних дій та їх результатів із зразком, контрольної дії (пошук помилки), виділенням і виправленням помилки. Відповідно до струк­тури контролю дітям пропонують виконання таких перевірних дій:

3. Докладний аналіз зразка перед виконанням вправи.

4.Коментування вголос своїх дій під час виконання роботи.

5.Аналіз результату власної роботи та зіставлення її зі зраз­
ком.

6.Виправлення знайдених помилок.

Послідовність роботи з формування самоконтролю має здій­снюватися за загальним порядком поетапного формування ро­зумових дій (за П. Гальперіним). Спочатку дитині пояснюють дії, вона спостерігає за способом виконання перевірки логопе­дом, потім сама виконує їх:

А) з опорою накоментування послідовності дій логопедом та промовляння вголос дії контролю;

б)з промовлянням уголос дії контролю:

в)з поступовим скороченням зовнішнього мовлення та пе­реведенням його в шепітне мовлення, а далі — в мовчазне мов­лення;

г)виконання дії контролю мовчки, тобто в розумовому плані.
Діти, які самостійно знаходять помилки, отримують різні заохочення, які стимулюють їхню діяльність. Таким чином, по­стійність виконання контрольних дій формує у свідомості дітей послідовну схему діяльності з перевірки виконаної роботи.

 

 

На початковому етапі шкільного навчання діти відчувають труднощі у сприйманні цілісного графічного образу літери. З ме­тою запобігання можливим утрудненням паралельно з роботою з формування передумов до оволодіння графічними навичка­ми письма потрібно проводити роботу над ознайомленням дітей з друкованими літерами.

Правильна організація процесу засвоєння графічної форми друкованих літер матиме позитивний вплив на опанування гра­фічними та зорово-просторовими образами рукописних літер. Для того щоб забезпечити цілеспрямованість процесу первин­ного сприймання літери та її складу, зробити його усвідомле­ним, використовують спеціальний алгоритм ознайомлення з літе­рою, що передбачає таку послідовність дій:

1. Показ логопедом нової друкованої літери на картці і нази­вання звука, який вона позначає.

2.Застосування мнемонічного прийому для полегшення за­пам'ятовування літери.

3.Спільне з дітьми здійснення аналізу літери за елементами та їх просторовим розташуванням.

4.Виконання дітьми вправ для закріплення графічної фор­ми літери.

6. Складання логопедом алгоритму запису літери та запису­вання друкованої літери дітьми в зошиті за зразком.

7. Перевірка запису літери та порівняння її зі зразком.

Наведемо приклад аналізу літери А: «Велика літера А скла­дається з трьох елементів: перший елемент — довга паличка із нахилом праворуч, другий елемент — довга паличка із нахилом ліворуч, які з'єднуються вгорі. Між ними є «місточок» — ма­ленька паличка, розташована горизонтально».

Для закріплення графічної форми нової літери в пам'яті дітей доцільно використовувати такі завдання: написати літеру в по­вітрі; обвести літеру за контуром, за шаблоном; обмацати об'єм­ну літеру із заплющеними очима: викласти літеру за зразком із паличок, із насіння; викласти літеру з їстівних продуктів, на­зви яких починаються з цього звука (наприклад, літеру Мви­класти з морквин, літеру Я— з печива тощо); виліпити з плас­тиліну; «вишити» літеру шнурком на дощечках (розміром 35 х х 25) з великою кількістю отворів (діаметром 5 мм); вирізати літеру з кольорового паперу; придумати слова, що починають­ся з цієї літери, тощо.

Виконання зазначеної вище послідовності дій сприятиме за­своєнню оптико-просторового образу літери, яку вивчають, за­безпечуючи успішне опанування операції переведення фоне­ми в зорову графічну схему (літеру) та відрізнення її від оптично подібних літер.

Під час написання дитиною літери виникає міцний зв'язок механізмів мовнослухового, мовнорухового, зорового і мотор­ного аналізаторів. У разі систематичного повторення ці зв'язки закріплюються і сприяють активному мимовільному запам'я­товуванню зорового і рухового образів літери (опора на зорову, мовнорухову та кінестетичну пам'ять) та переходу акту запису­вання в автоматизовану навичку, що запобігає помилкам на змішування літер за кінетичною подібністю.

 

 

Включення до змісту роботи з підготовки дітей до ово­лодіння графічними навичками письма рекомендованої систе­ми вправ за наведеними напрямами сприяє успішному форму­ванню графічного та оптико-просторового образу букви, а та­кож достатньому розвитку операційних компонентів мислен­ня та когнітивних процесів і функцій, що забезпечують процес писемного мовлення.

Вправи з розвитку зорового та буквеного гнозису, аналізу та синтезу

2) Назвати предмети, зображені контурно.

3)Назвати предмети, зображені пунктиром.

4)Назвати предмети, зображені в умовах зашумлення.

2.Назвати закреслені предмети.

3.Впізнати недомальовані предмети і домалювати їх.

Варіантом цього завдання є домальовування малюнка, заду­маного іншими. Одна дитина починає малювати, не повідом­ляючи проте, що вона задумана. Інші почергово продовжують малюнок, відображуючи власний задум. Це завдання виконує група дітей і потребує від кожної дитини достатньо розвиненої уяви.

1.Назвати предмети в умовах накладання (за Поппельрейтером).

2.Виділити фігуру, замасковану в іншій, більш складній струк­турі.

3.Виділити в однорідній сітці (наприклад, шахова дошка) за­дану фігуру.

4.Знайти фігуру серед подібних, визначити її подібні та відмінні елементи.

 

1) Визначити подібність / відмінність фігур, що відрізняють­ся лише одним елементом.

2) Уточнення поняття про колір.

Підібрати малюнки до фону певного кольору (співвіднесен­ня за кольором).

Матеріал: синя лампа і синій аркуш картону; сонечко і жов­тий аркуш картону; дерево і зелений аркуш картону; дитина в червоному комбінезоні і червоний аркуш картону.

12.Уточнення поняття про форму:

а)дібрати до малюнків подібні до них геометричні фігури
(співвіднесення з геометричними фігурами);

Матеріал: геометричні фігури (коло, овал, трикутник, ква­драт, прямокутник); малюнки: яблуко, барабан, м'яч; яйце, сли­ва, огірок; пірамідка, парасолька, ковпак; стіл, хустка, вікно; акваріум, двері, книга;

б)підібрати до геометричних фігур відповідні малюнки (або
обвести малюнки подібними за формою рамками);

в)розкласти в рамки у вигляді геометричних фігур предме­
ти, подібні до них за формою.

13.Уточнення поняття про розмір.

Визначити реальну величину предметів і розкласти їх по­слідовно від меншого до більшого (співвіднесення за розміром).

Матеріал: малюнки чашки, відра, каструлі однакового роз­міру.

14. Знайти задану літеру серед інших літер, розмішених не в
алфавітному порядку (спочатку різних, а потім графічно по­дібних):

йцукен гшшзхї фівапр лджєяч смитбю пник шщц лмая.

5)Назвати літери, що хаотично розміщені в різних положен­нях на аркуші паперу, і викласти їх на набірному полотні.

6)Згрупувати однакові літери, написані різним шрифтом:




Переглядів: 3957

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Безпека даних в медичних ІС | ККК ТТТ ЛАТ МММ ППП ДДД.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.009 сек.