• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Класифікація затрат підприємств.

Поняття “затрати” є більш ширшим від “витрат”та має ключову рису: залежно від певних умов може виступати як актив та знаходити своє відображення в балансі або трансформуватись у витрати періоду. Якщо витрати – це або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства, то затрати – це зменшення одних активів за умови рівнозначного збільшення інших, або збільшення активів і зобов’язань на одну і ту ж величину.

Відтак, «затрачаючи» на виробництво продукції певні ресурси підприємство не зменшує свій капітал, що є необхідною умовою відповідно до визначення категорії витрат в П(с)БО 16 «Витрати». З цього випливає, що виробничі затрати не є витратами. Отже, «витрати» і «затрати» - різні поняття.

Затрати – це засоби, що використані на придбання ресурсів, які є в наявності та відображаються в балансі як активи підприємства і які здатні в майбутньому принести дохід

Витрати представляють собою ту частину затрат, що здійснені підприємством для отримання доходу, тобто вони зменшують суму отриманого доходу в результаті діяльності підприємства

Затрати – це вартість оцінки ресурсів, використовуваних організацією в процесі своєї діяльності. Термін “затрати” слід розуміти як використання робочого часу, сил, сировини, матеріалів тощо, які вимірюються в натуральних вимірниках (годинах, кілограмах, тоннах і т. д.)

Наявність детальної інформації про витрати дає можливість : встановити ціну виробів, послуг, оцінити економічність процесів, ефективність використання ресурсів окремими підрозділами, значимість замовників з погляду їх внеску у прибуток підприємства.

Залежно від цілей, для яких використовують інформацію про затрати, їх можна класифікувати за трьома напрямами.

Згідно з першим напрямом класифікації, для визначення собівартості та фінансових результатів діяльності підприємства затрати можна поділити так:

Прямі затрати - це ті, які безпосередньо пов’язані з процесом виробництва або реалізації продукції підприємством. Цей вид затрат може бути легко віднесений до певного виду продукту. До прямих затрат належать:

- cировина та матеріали;

- комплектувальні;

- основна заробітна плата робітників;

- інші.

Непрямі затрати пов’язані з роботою підприємства чи його підрозділом загалом, або з виробництвом декількох видів продукції, їх не можна безпосередньо віднести на собівартість конкретного виду продукції. До непрямих затрат відносять: опалення та освітлення, оплату праці менеджерів, амортизацію, інші.

Таблиця 6.2

Класифікація затрат за напрямами

Затрати на продукцію - це затрати, пов’язані з виробництвом продукції або з придбанням товарів для реалізації, зокрема:

- прямі матеріали;

- пряма заробітна плата;

- купівельна вартість товарів для реалізації.

Цей вид затрат зараховують до виробничої собівартості продукції.

Затрати періоду - це затрати, які прямо не пов’язані з виготовленням конкретного товару, а належать до того періоду, в якому вони виникли. До затрат періоду входять: адміністративні, збутові, маркетингові, амортизація будівель.

Залежно від мети розрахунку собівартості розрізняють класифікацію затрат за економічними елементами витрат на виробництво і за калькуляційними статтями витрат.

Групування витрат за економічними елементами необхідне для аналізу фінансових результатів господарської діяльності підприємства. Воно показує, що витрачено і скільки, не вказуючи конкретно, на які потреби, тобто встановлюють загальну суму витрат на підприємстві, але не конкретизують напрям затрат безпосередньо на виробництво конкретного виду продукції.

Елементи затрат:

- матеріальні затрати;

- затрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизаційні відрахування;

- решта затрат.

Для розрахунку собівартості одиниці певного виду продукції використовують класифікацію за калькуляційними статтями витрат. Такий вид класифікації відображає цільові напрями використання ресурсів і конкретні затрати підприємства на виготовлення і реалізацію одиниці певного виду продукції. Статті затрат: сировина і матеріали, відходи, що повертаються у виробництво, напівфабрикати і послуги, паливо й енергія на технологічні цілі, основна заробітна платня виробничих робітників, додаткова заробітна плата, відрахування на соціальне страхування, спеціальні відрахування, затрати на утримання і експлуатацію обладнання, загальновиробничі, решта.

Розподіл затрат на постійні й змінні здійснюється за ознакою залежності до зміни обсягу виробництва або продажу продукції.

Постійні затрати - це затрати, сума яких не змінюється при зміні обсягів виробництва. Постійні затрати підприємство має навіть тоді, коли тимчасово не випускає продукцію. До них належать: амортизація, орендна плата, опалення, освітлення. адміністративні затрати.

Змінні - це затрати, загальна сума яких змінюється пропорційно зміні обсягів виробництва. До них входять: сировина і матеріали, комплектувальні, заробітна плата виробничих робітників, паливо й енергія на технологічні потреби, інші.

До того ж у підприємства можуть виникати затрати, які важко віднести повністю до постійних або змінних. Такі затрати називаються змішаними і їх поділяють за спеціальними методами на постійні та змінні.

Крім того, затрати згідно з другим напрямом (продажу продукції) класифікації поділяються на:

- релевантні та нерелевантні;

- маржинальні (граничні);

- диференціальні (приростні);

- альтернативні.

Нерелевантні затрати – це затрати підприємства незалежно від прийняття управлінського рішення.

Релевантні – затрати, які залежать від прийняття управлінських рішень.

Маржинальні затрати (граничні) – це затрати на виготовлення кожної подальшої одиниці продукції.

Диференціальні (приростні) – затрати, які становлять різницю між альтернативними рішеннями.

Альтернативні затрати – це втрачена вигода, коли вибір або прийняття одного рішення вимагає відмовитись від іншого (альтернативного рішення).

Класифікація затрат згідно з третім напрямом для контролю і регулювання містить два види затрат: контрольовані та неконтрольовані.

Витрати представляють собою ту частину затрат, що здійснені підприємством для отримання доходу, тобто вони зменшують суму отриманого доходу в результаті діяльності підприємства.

Класифікація витрат підприємства.

За економічним змістом усі витрати підприємства поділяються на операційні, фінансові, звичайні та надзвичайні. Класифікація витрат і їх склад подані в табл. 6.3.

При формуванні витрат звичайної діяльності повинно бути забезпечено їх групування за елементами, єдиними й обов'язковими для організацій всіх галузей:

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизація;

- інші витрати (телефонні, відрядження тощо).

Таблиця 6.3

Класифікація витрат підприємства та їх склад

Склад витрат, який враховуються в оподаткуванні, відрізняється від складу витрат, що визнаються в бухгалтерському обліку.

Витрати, пов'язані з виробництвом і реалізацією, поділяються на:

- матеріальні;

- витрати на оплату праці;

- амортизація;

- інші витрати.

У відповідних статтях Податкового кодексу встановлено перелік витрат, які належать до тих або інших видів, пов'язаних з виробництвом і реалізацією продукції. До інших витрат, зокрема, належать:

а) представницькі витрати, які включаються протягом звітного (податкового періоду);

б) витрати платника податків на всі види реклами.

Переглядів: 799