Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Тема 1.

ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ, СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЛАНДШАФТОЗНАВСТВА

 

Основні питання:

1.Історія виникнення і становлення ландшафтознавства.

2.Сучасний стан ландшафтознавства.

Перспективи розвитку ландшафтознавства.

 

 

1.1. Історія виникнення і становлення ландшафтознавства

Мета:вивчити історію виникнення і становлення ландшафтознавства, основні терміни.

 

План:

1.Історія виникнення ландшафтознавства.

2.Історія становлення ландшафтознавства.

3.Етапи розвитку ландшафтознавства.

 

 

Термін "ландшафт" походить від німецького "dіе Lаndschaft" і дослівно означає: 1) "краєвид", "пейзаж" або 2) "край", "країна", "провінція". Але в географічній науці поняття про ландшафт не зводиться до пейзажу, тобто картини природи, і використовується для відзначен­ня цілісності та неповторності (своєрідності) окремих ділянок терито­рії. Географи використовують термін "ландшафт" саме у другому зна­ченні — як край, країна, провінція, тобто як певний географічний регіон. Ландшафт як науковий термінвперше використав Г.Гоммейєр в 1805 р.

Термін "ландшафтознавство" вперше запропону­вали О.Опель в 1884 р. і І.Віммер в 1885 р. Проте як наука ланд­шафтознавство зароджується лише на початку XX століття завдяки дослідженням німця З.Пассарге і росіянина Л.С. Берга.

З.Пассарге в роботах 1908-1933 рр. розглядав ландшафт як область, що складається із окремих частин, "будівельних каменів" - клімату, рослинного покриву, форм земної поверхні, вод, геологічної будови і ґрунтів, які перебувають у дуже тісному взаємозв'язку.

Л.С.Берг вперше використав термін "ландшафт" в 1913 р. Ландшафтами він називав області, "схожі" за переважаючим характером рельефу, клімату, рослинного і ґрунтового покривів", а ландшафтними зонами - "області переважаючого розвитку одних і тих же ландшафтів".А в 1931 р. Л.С.Берг зробив першу спробу роз­робки вчення про ландшафт і дав нове, більш конкретне, визначення ландшафту як основної природної територіальної одиниці: "...географічний ландшафт є така сукупність, або угрупування предметів і явищ, в якій особливості рельєфу, клімату, вод, ґрунтового і рослинного по­криву та тваринного світу, а також, до відомого ступеню, діяльність людини зливаються у єдине гармо­нічне ціле, що типово повторюється на всьому простяганні даної зони Землі".

Визначення терміна "ландшафт" дав і С.В. Калесник, в 1940 р. - географічний ландшафт - це діалектичне цілісне поєднання рельєфу, геологічної будови, клімату, ґрунтів, вод, органічного світу і діяльності людини, яке типово повторюється на значному просторі географічної оболонки. Саме С.В.Калесник вперше акцентував увагу на неправомірності недиференційованого підходу до понять "комплекс" і "ландшафт". Будь-який ландшафт, стверджував він, є комплексом, але не всякий комплекс є ландшафтом. Ландшафт - це система комплексів.

Час від зародження поняття "ландшафтознавство " як особливої наукової дисципліни (1884-1885 рр.), до першої спроби розро­бки вчення про ландшафт (1940 р.) називають першим етапом в історії розвиткуландшафтознавства - етапом зародження концепції ландшафтознавства.

 

Розвиток ландшафтознавства був загальмований другою світовою війною і лише в 1945 р. почався но­вий, другий етап розвитку ландша­фтознавства. У цей час в роботи по дослідженню ландшафтів включи­лись фізико-географи Московсько­го університету на чолі з М.А.Солнцевим. Теоретичні напрацювання колективу М.А.Солнцева базувалися на детальних польових роботах, завдяки чому уявлення про ландшафти вийшли за межі гіпотез і набули конкретних зримих обрисів.

З 1951 р. польовим картографуванням ландшафтів займаються гео­графи Ленінградського університету, пізніше аналогічні дослідження почали проводити географи Білоруського, Воронезького, Латвійського, Львівського і Київського університетів, а також Московського педаго­гічного інституту, Інститутів географії Академії наук Молдавської і Української РСР, Сибірського відділення Академії наук СРСР. В на­вчальні плани провідних університетів запроваджується курс "Вчення про ландшафт".

В 1962 р. вийшов перший навчальний посібник з методики польо­вих ландшафтознавчих досліджень"Методичні вказівки по польових великомасштабних ландшафтних дослідженнях" (автор А.А.Відіна), а в 1965 р. перший підручник з ландшафтознавства "Основи ландшафтознавства і фізико-географічне районування" (автор А.Г.Іса­ченко), якій підсумував і систематизував як теоретичні уявлення, так і досвід польових робіт. На думку В.С.Преображенського, вихід підручника А.Г.Ісаченка є закінченням другого етапу розвитку ландшафтознавства - етапу становлення вчення про ландшафт і навча­льної дисципліни "ландшафтознавство".

 

Час від початку детальних польових ландшафтно-зйомочних робіт в 1945 р., коли теоретичні уявлення про ландшафти вийшли за межі гіпотез і набули конкретних зримих обрисів, і до появи в 1965 р. першого підручника з ландшафтознавства вважають дру­гим етапом в історії розвитку ландшафтознавства - етапом становлення вчення про ландшафт і навчальної дисципліни "ландшафтознавство".

 

З середини 60-х років спостерігається поворот інтересів ландшафтознавців до питань вивчення функціонування і динаміки ландшафтів. Цей етап розвитку ландшафтних досліджень В.Б.Сочава назвав "структурно-динамічним" на відміну від попереднього - "структурно-морфологічного". Основним методом дослідження функціонування і динаміки ландшафтів явились систематичні спостереження на комплексних географічних стаціонарах (постійно працюючих станціях). Суттєвий вклад в розвиток цього напряму ландшафтознавства вніс Іркутський Інститут географії Сибірського відділення АН СРСР. При цьому інституті в 1958 р. був створений перший ландшафтно-географічний стаціонар, де за допомогою сучасних технічних приладів спостерігались, фіксувались і навіть моделювались процеси функціонування і розвитку елементарних природних територіальних комплексів - ландшафтних фацій. Вченими інституту був розроблений принципово новий метод дослідження динаміки ландшафтів – метод комплексної ординації, за яким синхронні компле­ксні спостереження над природни­ми компонентами ведуться одноча­сно в різних фаціях на полігон-трансекті.

В 1964 р. Московським Інсти­тутом географії АН СРСР був ство­рений Курський стаціонар. Згодом з'явились Марткопський стаціонар Тбіліського університету, Чорно­горський стаціонар Львівського уні­верситету, Канівський стаціонар Київського університету, Димерський стаціонар Київського Інституту географії АН України. Ці дослі­дження заклали основи нового на­прямку ландшафтознавства - геофізики ландшафтів, яка вивчає фізичні процеси, що протікають в геогра­фічному ландшафтів.

Тоді ж, наприкінці другого і на початку третього етапу розвитку ландшафтознавства, отримав розвиток ще один напрям ландшафто­знавства - геохімія ландшафтів, яка вивчає закономірності поширення, акумуляції і міграції хімічних елементів в ландшафті.Але зародження і становлення геохімії ландшафтів як науки припадає на кінець 40-х і початок 50-х років XX століття. Ідея вивчення ландшафтів мето­дами хімії належить Б.Б.Полинову (1947 р.).

Багато уваги в ці роки приді­лялось дослідженню питань антро­погенного впливу на ландшафти. Це призвело до виникнення нового роз­ділу ландшафтознавства - антропо­генного ландшафтознавства, авто­ром якого є Ф.М.Мільков. Предметом антропогенного ландшафтознавства стали ландшафти, які в тій чи іншій мірі змінені господарською діяльністю.

Як особливий напрям ландшафтознавчих досліджень склались дослідження гірських ландшафтів. Основи гірського ландшафтознавства були закладені на початку 60-х років М.А.Гвоздецьким, К.І.Геренчуком і Г.П.Міллером.

Значний розвиток отримало прикладне ландшафтознавство. Першою сферою прикладного застосування принципів і методів ландшаф­тознавства було сільське господарство. Ефективним напрямом агроландшафтознавчих досліджень стало обґрунтування контурного або контурно-меліоративного землеробства, генеральним завданням якого е боротьба з ерозією земель.

Тоді ж, в 60-х роках минулого століття, ландшафтознавці взяли участь у архітектурно-планувальних розробках для цілей раціональної організації приміських зон Москви, Ленінграда та інших великих міст, а також курортних районів СРСР. Цими роботами був закладений окремий потужний напрям при­кладного ландшафтознавства - ландшафтознавче обґрунтування проек­тів територіальних планувань. Пізніше був розроблений ще один напрям прикладних ландшафтознавчих досліджень - ландшафтознавче обґрунтування ТерКСОПІв - територіа­льних комплексних схем охорони природи.

В окрему галузь прикладного ландшафтознавства майже відразу сформувалося меліоративне ландшафтознавство. У подальшому дуже популярними стали ландшафтознавчо-рекреаційні дослідження – оцінка можливостей різних ландшафтів для різних типів і видів відпочинку і лікування.З'явились також роботи, які намагались вирішити весь комплекс проблем щодо раціональної організації території: вироб­ництва, відпочинку, охорони.

Кінцем третього етапу і початком четвертого, сучасного етапу в іс­торії ландшафтознавчих досліджень можна вважати 1986 рік, коли ава­рія на Чорнобильській АЕС до краю загострила проблеми негативних наслідків господарської діяльності і зумовила різке збільшення ланд­шафтознавчих досліджень екологічного спрямування.

 

Час від появи в 1965 р. першого підручника з ландшафтознав­ства, коли відбувся поворот інтересів ландшафтознавців до пи­тань вивчення функціонування і динаміки ландшафтів, і до аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 р., коли відбулося різке збільшення ландшафтознавчих досліджень екологічного спрямування, можна вважати третім етапом в історії розвитку ландшафтознавс­тва ~ етапом дослідження функціонування і динаміки ландшафтів.





Переглядів: 2147

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Сучасний стан ландшафтознавства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.