Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Сучасний стан ландшафтознавства

 

Мета:вивчити сучасний стан ландшафтознавства, перспективи розвитку ландшафтознавства, основні терміни.

 

План:

1.Сучасний стан ландшафтознавства.

2.Головні ознаки сучасного етапу розвитку ландшафтознавства.

3.Перспективні завдання ландшафтознавства.

4.Загальнонаукові підходи ландшафтознавства.

5.Перспективні напрями ландшаф­тознавчих досліджень.

 

 

В 1986 році, в Інституті географії Академії наук УРСР при відділі ландша­фтознавства створюється лабораторія ландшафтно-екологічних про­блем Чорнобиля під керівництвом В.С.Давидчука. Головна мета дослі­джень лабораторії полягала у вивченні ролі ландшафтних умов у фор­муванні полів первинного радіонуклідного забруднення та міграції (розповсюдженні) радіонуклідів під дією природних і антропогенних факторів.

Починаючи з перших тижнів після аварії, лабораторія розгорнула дослідження з аналізу, оцінки та картографування полів випадання радіонуклідів в 30-км зоні ЧАЕС з урахуванням ландшафтної неодно­рідності території для формування системи радіоекологічного моніто­рингу. Наступним етапом досліджень явилась оцінка ландша­фтів Чорнобильської зони за умо­вами міграції радіонуклідів під впливом природних та антропоген­них факторів та участь в обґру­нтуванні і експертизі ряду проектів, спрямованих на стабілізацію радіо­екологічної обстановки в 30-км зоні Чорнобильської АЕС. Чорнобильська та інші екологічні катастрофи спонукали екологів до розробки нового напряму досліджень - ландшафтознавчо-екологічних. Їх головною метою явились аналіз, оцінка і картографування природоохоронних проблем або гострих екологічних ситуацій, а також ландшафтно-екологічна експертиза господарських проектів. Один із напрямів цих досліджень переріс у самостійну науку - ландшафтну екологію. Її обґрунтування, як інтеграцію географічного ландшафтознавчого і біологічного екологічного підходів, зробив професор Київського націо­нального університету ім. Т.Г.Шев­ченка М.Д.Гродзинський. Він же написав і першій підручник з ланд­шафтної екології як навчальної ди­сципліни.

Розвитком цих досліджень і в методологічному, і в методичному, і в технічному аспектах явились розробки ландшафтно-екологічного моніторингу і географічних інформаційних систем (ГІС).

Сучасний стан розвитку ландшафтознавства характеризується багатовекторністю інтересів при наявності головного - екологічного на­пряму досліджень. Свідоцтвом цього є навіть назва останньої, X ланд­шафтної конференції "Структура, функціонування, еволюція природ­них і антропогенних ландшафтів" (Москва, 16-19 вересня 1997 р.), в якій позначені практично всі основні властивості ландшафтів і, відпо­відно, всі головні напрями ландшафтознавчих досліджень.

Нового подиху набули дослідження антропогенних ландшафтів завдяки зусиллям професора Він­ницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського Г.І.Денисика. Він виділив в межах Правобережної України вісім класів антропогенних ландшафтів (селітебний, сільськогосподарський, лісо­вий, водний, промисловий, дорожний, рекреаційний, белігеративний) і п'ятнадцять їх підкласів, встановив часові зрізи зародження, станов­лення і функціонування в якості антропогенних всіх виділених класів.

 

Таким чином, головними ознаками сучасного етапу роз­витку ландшафтознавства є: 1) велика увага до ландшаф­тознавчих досліджень екологічного спрямування; 2) багатовекторність інтересів при наявності головного - екологічного напряму досліджень; 3) широке застосування комп'ютерних технологій, особливо в розробці ГІС - географічних інформа­ційних систем; 4) з'явився новий, цікавий напрям досліджень - дослідження ландшафтного різноманіття; 5) широке за­провадження в ландшафтних дослідженнях космічної інфор­мації, яка отримується безпосередньо з монітора комп'ютера; 6) значна активність українських дослідників у розвитку ландшафтознавства.

 


Читайте також:

  1. Виникнення, розвиток і сучасний стан рекультивації.
  2. Етичні норми і сучасний міжнародний бізнес
  3. Законодавство України про охорону здоров'я: сучасний стан і перспективи розвитку.
  4. Історія розвитку біржової торгівлі й сучасний стан
  5. Лекція 2. Сучасний стан психологічної науки
  6. Перспективи розвитку ландшафтознавства
  7. Поняття трудового договору та його характеристика у сучасний період
  8. Предмет ландшафтознавства
  9. Середня освіта: сучасний стан та перспективи розвитку
  10. Соціоекологічні проблеми літосфери. Сучасний стан ґрунтів України та шляхи їх покращення. Проблеми відходів людської діяльності
  11. Стратегічне управління — сучасний варіант реалізації цільового підходу
  12. Структура ландшафтознавства




Переглядів: 2282

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тема 1. | Перспективи розвитку ландшафтознавства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.