• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття, види та етапи конкретно-економічного дослідження

Тема 8

Теорія і практика конкретних соціально-економічних досліджень

Поняття, види та етапи конкретно-економічного дослідження.

Поняття, функції та структура програми соціально-економічного дослідження.

Методологічний розділ програми.

Методичний розділ програми.

Поняття, види та етапи конкретно-економічного дослідження

Конкретно-економічне дослідження - це система логічно по­слідовних методологічних, методичних і організаційно-технічних процедур, спрямованих на вивчення, аналіз і систематизацію науко­вих фактів, виявлення зв'язків і залежностей між соціально-економічними явищами та процесами з метою прийняття на основі зібра­ної інформації рішень, розробки заходів щодо управління досліджу­ваним об'єктом, його розвитком.

Характерною особливістю конкретних досліджень є те, що вив­чення соціально-економічних процесів здійснюється через аналіз людської діяльності (або її результатів), через виявлення інтересів та потреб людей. Тому за своєю гносеологічною структурою емпіричне дослідження є особливим типом суб'єктно-об'єктних відносин, в яких джерелом первинної інформації завжди виступають документи про діяльність та результати роботи об'єкта і факти свідомої поведін­ки людей.

Специфіка конкретного дослідження полягає в тому, що це не просте збирання, відбір будь-яких фактів (такий відбір може бути і суб'єктивним, тенденційним), а наукова процедура, у межах якої:

- використовуються спеціальні наукові методи збирання інфор­мації (опитування, аналіз документів, спостереження, експеримент тощо);

- застосовуються спеціальні наукові технології (організація ви­бірки, визначення системи показників, техніка обробки й аналізу інформації).

Конкретні соціально-економічні дослідження проводять з метою вирішення, як правило, наступних завдань:

- опис деякої соціально-економічної реальності (наприклад, вивчення бюджету часу, опитування громадської думки, напрям діяльності, організація);

- пояснення суперечностей або особливостей функціонування соціальних спільнот чи процесів (соціальних конфліктів, безробіт­тя, плинності кадрів, напруженості відносин у трудовому колективі тощо);

- прогнозування тенденцій розвитку (зміни у ставленні до праці, у формуванні соціально-трудових відносин, динаміка економічного зростання);

- практичне перетворення, соціально-економічної реальності (запровадження соціальних технологій, проектів, планів тощо).

Залежно від глибини аналізу предмета вивчення, масштабності та складності завдань розрізняють такі основні види дослідження: розвідувальне, описове й аналітичне.

Розвідувальне дослідження (інколи його ще називають пілотаж­ним або зондажним) - це дослідження-проба методичного характе­ру, яке проводиться з метою отримання додаткової інформації про предмет та об'єкт дослідження, уточнення і коригування гіпотез, зав­дань та інструментарію. Крім того, за його допомогою визначається обсяг сукупності обстеження і з'ясовуються можливі труднощі, яких слід очікувати в ході дослідження. Різновидом пілотажного дослі­дження є експрес-опитування, яке використовується для з'ясування ставлення людей до актуальних подій і фактів суспільно-політично­го життя, для визначення ефективності вжитих заходів, оцінки їх гро­мадською думкою, складання прогнозів щодо розвитку вільних еко­номічних зон.

Можливе використання зондажного дослідження і для уточнен­ня предмета в формі експертного опитування осіб, компетентних з питань соціально-економічної проблеми, що вивчається. Розвіду­вальне дослідження завершується чітким формулюванням пробле­ми, визначенням мети, завдань і формуванням основних гіпотез.

У пілотажному дослідженні використовується найбільш доступ­ний метод збирання інформації - анкетне опитування чи експрес-інтерв'ю, що дозволяє провести його за короткий термін. Воно, як правило, охоплює невеликі обстежувані сукупності і ґрунтується на звичайній програмі та стислому інструментарії. В цілому цей вид дос­лідження виконує допоміжні завдання і служить оперативній меті.

Описове дослідження (або інформаційне) є більш складним ви­дом конкретно-економічного вивчення явища чи предмета. Метою цього дослідження є отримання емпіричної інформації, здатної дати відносно цілісне уявлення про досліджуване явище, його структурні компоненти, за допомогою яких можна було б перевірити висунуту гіпотезу, а в разі її підтвердження - зробити повний кількісний і якіс­ний опис об'єкта. Інформацію збирають за описовим планом на підставі вибіркового чи монографічного обстеження, анкетування, групування, кореляційного аналізу тощо.

Описове дослідження проводиться тоді, коли об'єкт аналізу - велика кількість об'єктів з найрізноманітнішими характеристиками, як-от: колектив великого підприємства, населення міста, велика кількість малих підприємств тощо. У досліджуваному об'єкті визна­чають відносно однорідні групи, порівнюють їх кількісно-якісні ха­рактеристики, з'ясовують наявність чи відсутність зв'язку між ними тощо.

Описове дослідження, як правило, проводиться за повною про­грамою і йому передує апробація інструментарію.

Найбільш складним видом соціально-економічного аналізу є ана­літичне дослідження. Воно пов'язане з розкриттям причин, які вик­ликали появу того чи іншого явища й зумовили його характер, дина­міку змін, гостроту суперечностей тощо. Для збирання інформації в процесі дослідження використовуютьсякомплексні методики, які взаємодоповнюють одна одну. Тому важлива роль у такому дослі­дженні належить процедурі інтерпретації інформаційного масиву. Природно, що за цих умов значно зростають вимоги до професійно­го рівня спеціаліста, зокрема, його вміння взаємопов'язувати інфор­мацію, що надходить з різних джерел і різниться за формами.

Аналітичному дослідженню передують розвідувальні та описові дослідження, на підставі яких формуються попередні уявлення щодо окремих сторін об'єкта і предмета, обираються оптимальні форми й методи для подальшого їх вивчення. Самостійним різновидом ана­літичного дослідження є експеримент.

Зрозуміло, що проведення аналітичного дослідження потребує ґрунтовних теоретичних знань, навичок аналізу складних соціально-економічних проблем. У таких дослідженнях важливо бачити об'єкт системно, у всіх його внутрішніх і зовнішніх взаємозв'язках та взаємозалежностях. Можливо, саме тому початківці порівняно рідко вда­ються до цього виду дослідження.

Залежно від того, розглядається об'єкт у статиці чи динаміці, со­ціально-економічне дослідження може бути разовим або повторним.

Разове дослідження дає інформацію про стан і кількісні характеристики об'єкта аналізу в момент його вивчення. Ця інфор­мація певною мірою може бути названа статичною, оскільки відоб­ражає немов би моментальний «зріз» об'єкта, але вона не дає змоги виявити тенденції його зміни в часі. Разові дослідження проводяться найчастіше як допоміжні у більш складних дослідженнях.

Залежно від поставленої мети збирання інформації може відбу­ватися в два, три і більше етапів. Тривалість часового інтервалу між початковою і повторною стадіями дослідження є різною, оскільки соціально-економічні процеси мають неоднакову динаміку і циклічність. Часто саме властивості економічного об'єкта визнача­ють інтервали повторних досліджень.

За масштабністю проведення розрізняють міжнародне, загальнонаціональне (у масштабах всієї країни), регіональне, галу­зеве і локальне (у місті, районі, колективі) дослідження.

Практично існує можливість вивчати будь-яке явище чи процес на рівні розвідувального, описового чи аналітичного дослідження, яке може мати разовий або повторний характер і в ході якого використовують і комбінують різні методи збирання та обробки ін­формації. Конкретний вибір того чи іншого виду дослідження зале­жить від мети дослідження, специфіки досліджуваної проблеми, її наукової і практичної доцільності тощо. Перед остаточним вибором виду дослідження важливо також оцінити знання та досвід колекти­ву дослідників, вміння його членів використовувати й комбінувати різноманітні методи вивчення об'єкта.

Переглядів: 788