Функції системи дослідження конкуренції для формування стратегії

Функції	Варіанти вибору
Збір первиних і вторинних даних про конкурентів	§ Джерела первинної інформації: торгівельний персонал; інженерний персонал; канали розподілу (оптова та роздрібна мережа); постачальники; споживачі продукції; рекламні агентства (маркетингові фірми); професійні зустрічі; торгівельні асоціації; фірми ринкових досліджень; аналітики безпеки фірми. § Джерела вторинної інформації: статті в газетах; оголошення про наймання на роботу; звіт про виробничо-господарську діяльність конкурента (ВАТ); дані про реєстрацію патентів, ліцензій та інших виняткових прав конкурентів; виступи керівних службовців; інформація про судові справи; звіти уряду та аналітичних агентств; матеріали арбітражної хроніки.
Нагромадження даних	§ Послуги щодо збору інформації про конкурентів § Опитування осіб, які мали справу з конкурентом § Форми передачі даних про основні події в конкуруючій фірмі § Періодичні звіти відповідальних менеджерів про стан справ у конкуруючій фірмі
Систематизація даних	§ Інформація про конкурентів § Банк даних про конкурентів та відповідальний працівник або координатор аналізу про конкурентів § Абстрагування даних § Комп’ютерна систематизація джерел та абстрагованих даних
Оглядовий аналіз	§ Ранжування даних за показником надійності джерела § Резюмування даних § Дайджести річних звітів конкурента § Квартальний порівняльний фінансовий аналіз основних конкурентів § Аналіз відносного товарного асортименту § Оцінка кривих витрат і порівняльних витрат конкурента § Офіційні фінансові данні про конкурентів за різними сценаріями щодо економічного становища, цін та умов конкуренції
Комунікація зі стратегом	§ Регулярне подання витягів з преси ведучим менеджерам § Регулярний бюлетень або звіт про стан справ фірми-конкурента § Поглибленні, постійно оновлюванні звіти про стан справ фірм-конкурентів § Брифінги в процесі планування, присвячені аналізу конкуренції

1. Чи намагається конкурент стати лідером ринку.

2. Які традиції конкурента щодо досягнення цілей щодо якості і дизайну товару, каналів збуту, послуг, цінової політики. Наскільки ефективно досягає конкурент своїх цілей.

3. Як він ризикує у фінансовій сфері, які його темпи росту доходу, і як він їх досягає.

4. Організаційна структура управління бізнесом конкурента.

5. Якість персоналу управління конкурента, як він вирішує господарські та фінансові питання.

6. План диверсифікації товару і виробництва конкурента.

7. Джерела поповнення кадрів підприємства-конкурента.

Характер конкуренції між підприємствами галузі визначається їх цілями, особливостями товарної і цінової політики, організацією збуту, заходами стимулювання збуту продукції і фінансовим станом підприємства. Все це формує ринкову позицію конкурентів.

При визначенні цілей конкурентів велике значення має вивчення самооцінки діяльності підприємства – об’єкта дослідження щодо бачення перспектив своєї діяльності і місця на ринку. А вміння правильно виокремлювати із інформаційного середовища дані про наміри конкурентів і адекватно їх діагностувати – додаткова інформація для оцінки майбутніх змін на ринку. Головним результатом аналізу є: аргументований доказ наявності небезпеки і/або сприятливих можливостей, конкурентів, що з'являються внаслідок активізації діяльності; оцінка резерву часу, що залишився до початку масованих дій конкурента; можливий вплив цих дій на найважливіші економічні показники діяльності підприємства і його позицію на ринку, що аналізується.

Аналізуючи ринкову частку конкурента потрібно враховувати принцип порівнянності: продукція повинна бути аналогічної номенклатури; географічне розміщення в однаковому регіоні для усіх конкурентів; фіксований час розрахунків для усіх конкурентів [18; 210]. При врахуванні перерахованих умов значення ринкової частки можна визначити за формулами:

(2.24)

або (2.25)

де - ринкова частка для -того підприємства за кількістю (загальній вартості)реалізованої продукції; - відповідно, кількість і ціна продукції, що реалізується -тим підприємством; - виручка -го підприємства за продукцією, що розглядається; - кількість підприємств, що працюють на ринку, який аналізується

Перша формула оперує обсягами реалізації в натуральних вимірниках, що є дуже суттєвим з погляду оцінки пайової місткості ринку. В той же час, коли дана продукція має високий ступінь диференціації, а, отже, і широкий діапазон цін пропозиції, розрахунок доцільно доповнити визначенням ринкової частки, зваженої за ціною (формула 3.25). В цьому випадку шукана величина визначається за виручкою від реалізації продукції, що дає можливість визначити переважний для конкурентів ціновий сегмент ринку. Очевидно, що:

якщо , то підприємство працює в ціновому сегменті.

Для цілей аналізу практичний інтерес представляє не лише вивчення динаміки даного показника, але й вимірювання впливу окремих чинників ринку на зміну частки, а саме: обсяг реалізації продукції; активність сегментів ринку на ринкову частку; асортиментно-цінова політики; переваги споживачів.

Вивчення прийомів і методів реалізації товарної політики проходить у декілька етапів (табл.2.10).

Таблиця 2.10

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Попередні процедури аналізу	\|	Етапи аналізу товарної політики конкурента

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.