Валовий національний доход

На основі ВВП розраховуються багато інших показників системи
національних рахунків. Серед них виділяють: валовий національний дохід, валовий національний наявний дохід, особистий дохід, безподатковий
дохід.

Якщо ВВП зменшити на суму річних амортизаційних відрахувань, то отримаємо показник чистого національного продукту ЧНП. Якщо із ЧНП вирахувати непрямі податки, отримаємо показник національного доходу НД.

Національний доход – реальний дохід, який складається з необхідного та додаткового продукту і використовується в суспільстві для особистого споживання та для розширеного відтворення. Він є частиною ВНП, крім тих засобів праці, які витрачаються на відшкодування їх зношеної частини, непрямих податків і державних субсидій.

Обчислення ВВП базується на територіальному принципі, – до нього зараховують весь кінцевий продукт або додану вартість, вироблену всередині країни, незалежно від того, якими факторами виробництва – власними чи іноземними – він створений. Поняття валового національного продукту ВНП навпаки, базується на власності. При розрахунках ВНП включають додану вартість, створену факторами виробництва, які належать даній країні, незалежно від того, в якій країні закордону створена ця вартість. Іншими словами, ВНП – це сукупна оцінка доходу, отриманого жителями країни за певний період. [9, с. 61].

Валовий національний дохід (ВНД до 1993 року в СНР мав назву ВНП) – це грошова оцінка товарів і послуг, які стають доступними для країни внаслідок здійснення економічної діяльності. Він визначається як сума ВВП в цінах кінцевого використання (споживання) і сальдо первинних доходів (Xn), отриманих із-за кордону.

Формула валового національного доходу має такий вигляд: [6].

ВНД=ВВП+Xn=C+Iq+G+Xn.

Найбільшу частину валового національного доходу складає особистий
дохід (ОД), який є доходом громадян, отриманим до сплати ними податків
державі. Особистий дохід можна порахувати, якщо відрахувати з валового
національного доходу три види доходів, які зароблені, але не отримані
людьми (внески на соціальне страхування, податок на прибуток фірм,
нерозподілений прибуток фірм), і додати доходи, які отримані громадянами,
але не є результатом їх трудової діяльності (соціальна допомога, пенсії та
інші трансфертні (переказні) платежі).

Отже, особистий дохід формується за рахунок фонду заробітної плати,
доходів підприємців, дивідендів, орендної плати і проценту, що отримують
громадяни до сплати ними податків державі.

Особистий дохід складає основу попиту на кінцеві товари і послуги
особистого споживання, якщо попередньо відняти податки.

Особистий дохід після сплати податків стає доходом, яким розпоряджаються
громадяни, або безподатковим доходом. За допомогою нього обчислюється
величина фактичних доходів сімей і індивідів. Цей дохід використовується
не тільки на споживання, а й на заощадження.

В системі національних рахунків окремо виділяється показник валовий
національний наявний дохід (ВННД), який визначається як сума валового
національного доходу і сальдо поточних трансфертів, отриманих із-за
кодону. Сальдо поточних трансфертів – це різниця між поточними платежами, які перерозподіляються на міждержавному рівні. Показник валового національного наявного доходу (ВННD) дає можливість виміру загального економічного потенціалу нації. [10, с. 293].

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методи обчислення ВВП	\|	Макроекономічні показники на чистій основі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.