Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контролінг і розробка стратегії санації підприємств

Сучасний менеджмент розділяє цілі підприємства на дві групи: оперативні (короткотермінові) і стратегічні (довгострокові, перспективні). Тому контролінг дозволяє здійснювати постійний контроль за досягненням як стратегічних, так і оперативних цілей діяльності підприємства. Відповідно, котролінг як система включає в себе два основні аспекти: стратегічний і оперативний (див. табл. 2).

Таблиця 2

Характеристика оперативного і стратегічного контролінгу

Ознаки Оперативний Стратегічний
Орієнтація Внутрішнє середовище підприємства. Внутрішнє і зовнішнє середовище підприємства
Мета Забезпечення прибутковості і ліквідності підприємства шляхом виявлення причинно-наслідкових зв'язків при співставленні виручки від реалізації і затрат. Проведення антикризової політики, недопущення виникнення банкрутства, досягнення успіху підприємства.  
Завдання   -Розроблення бюджетів, кошторисів. -Визначення вузьких або слабких місць для тактичного управління. -Визначення всієї сукупності підконтрольних показників у відповідності зі встановленими поточними цілями. -Порівняння планових та фактичних показників з метою виявлення причин, винуватців та наслідків відхилень. -Аналіз впливу відхилень на виконання поточних планів. -Мотивація і створення систематичної інформації для прийняття поточних управлінських рішень.     -Участь у встановленні кількісних та якісних цілей підприємства. -Розробка альтернативних стратегій. -Визначення критеріїв зовнішніх та внутрішніх умов, що лежать в основі стратегічних планів. -Визначення основних підконтрольних показників у відповідності зі встановленими стратегічними цілями. -Порівняння планових і фактичних значень підконтрольних показників з метою виявлення причин, винуватців та наслідків даних відхилень. -Аналіз впливу на виконання стратегічних планів. -Аналіз економічної ефективності (особливо інновацій та інвестицій).

Загалом стратегія діяльності підприємства - це визначення основних його довгострокових цілей та завдань, обрання курсу дій (зокрема розподілу ресурсів), необхідних для досягнення поставлених цілей. Практика показує, що успішна фінансово-господарська діяльність підприємства майже на 70% залежить від стратегічної спрямованості, на 20% - від ефективності оперативного управління і на 10% - від якості виконання поточних завдань. З огляду на це загальний успіх санації залежить від якості стратегічного аналізу, реальності стратегічного планування, рівня реалізації стратегічних завдань. Ефективність стратегії визначається тим, наскільки великим є розрив між стратегічним планом та реальними можливостями підприємства.

Як уже зазначалося, однією зі складових моделі санації є розробка стратегії оздоровлення, а отже, можна стверджувати, що необхідність запровадження контролінгу на підприємствах, які перебувають у кризі, зумовлена, зокрема, потребою розробки стратегії санації. Якщо криза на підприємстві є не надто глибокою, її можна подолати, вживши оперативних санаційних заходів у рамках існуючої стратегії розвитку суб'єкта господарювання.

Загалом процес санації підприємства можна розглядати як процес вирішення конфлікту між підприємством та навколишнім середовищем.

В роботах О. Терещенко розглядаються чотири види стратегії санації підприємства в разі вирішення зазначеного конфлікту:

А) наступальна стратегія;

Б) стратегія делегування повноважень;

В) стратегія компромісу та консенсус}';

Г) захисна стратегія.

Конфлікти між підприємством та навколишнім середовищем Зміст стратегії Структура
Наступальна стратегія Активне використання наявного потенціалу, розширення діяльності та ринків збуту продукції Швидка зміна структури
Стратегія делегування (допомога) Через неможливість вирішення конфлікту власними силами підприємство прагне отримати субвенції та іншу допомогу Структура змінюється за потребою
Компроміс, консенсус 3 метою вирішення конфлікту підприємство прагне скооперуватися з іншим Структура змінюється згідно з домовленістю між партнерами
Захисна стратегія (втеча) Підприємство йде з ринку та згортає діяльність Структура не змінюється

 

 

Настунальна стратегія передбачає активні дії: модернізацію обладнання, запровадження нових технологій, ефективного маркетінгу, підвищення цін, пошук нових ринків збуту продукції, розробка та втілення прогресивної стратегічної концепції контролінгу.

Стратегія делегування повноважень передбачає делегування проблем, які виникають на підприємстві, третім особам: власникам, кредиторам, державі. За цією стратегією підприємство пригне (примати додаткові фінансові ресурси завдяки збільшенню статутного фонду, одержанню державних гарантій, сподівається на участь кредиторів у своїй санації, а також добивається захисту в рамках політики протекціонізму.

Стратегія компромісів та консенсусів базується на двох принципах: стратегія компромісу та стратегія консенсусу. У першому випадку передбачається альянс між кількома учасниками ринку з метою блокування дій сильного конкурента. Стратегія консенсусу спрямована на злиття двох підприємств в одне з метою якомога повнішого використання ефекту синергізму та взаємодомовлення сильних і подолання слабких сторін партнерів.

Захисна стратегія (втеча) передбачає різке скорочення витрат,закриття та продаж окремих підрозділів підприємства, консервацію та розпродаж обладнання, звільнення персоналу, скорочення окремих частин ринкового сегменту, зниження відпускних цін та скорочення обсягів реалізації.

Як правило, санація підприємства пов'язана зі зміною структури окремих параметрів підприємства, таких як структура власного капіталу, капіталу взагалі, організаційна та технологічна структура. Характер зміни структури зазначених параметрів підприємства в разі застосування різних типів стратегії санації ілюструє малюнок.

Розробка стратегії санації належить до компетенції стратегічного котролінгу і здійснюється в рамках стратегічного планування. Згідно з обраною стратегією санації розробляються концепція та плани фінансового оздоровлення.

 

 




Переглядів: 634

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Інструменти та методи контролінгу | Система раннього попередження та реагування. Прогнозування банкрутства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.