Класична механіка вивчає рух макроскопічних тіл з малими швидкостями v ( v<<c,де с – швидкість поширення світла у вакуумі). Мета класичної механіки – описати рух тіла: в будь-який момент часу вміти знайти положення тіла в просторі, його швидкість та прискорення. Класична механіка складається з таких трьох головних розділів:
1. Кінематика – вивчає закономірності руху тіл не вдаючись в аналіз причин, що викликали цей рух.
2. Динаміка – вивчає закономірності руху тіл, як результат дії на них інших тіл та силових полів.
3. Статика – вивчає умови рівноваги тіл. Закони статики є частковим випадком законів динаміки.
Виявити механічний рух тіла можна лише простежуючи зміну положення тіла відносно інших тіл. Під час розгляду механічних явищ користуємось поняттям системи відліку, відносно якої відбувається переміщення тіла. Найчастіше використовують прямокутну (декартову) або одну з полярних (полярна плоска, циліндрична або сферична) систем відліку.
За даного розгляду головними об’єктами дослідження є матеріальна точка та абсолютно тверде тіло.
Матеріальною точкою називають тіло масою m, розмірами якого в умовах даної задачі можна нехтувати.
Макроскопічне тіло, деформаціями якого в умовах даної задачі можна нехтувати, називають абсолютно твердим тілом.