• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Характеристика обов'язкових елементів податку з доходів фізичних осіб

Порядок подання фізичними особами податкової декларації.

Специфіка оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців та від провадження незалежної професійної діяльності.

Порядок оподаткування операцій з рухомим та нерухомим майном.

Пільгові аспекти податку з доходів фізичних осіб: податкова знижка та податкова соціальна пільга.

Характеристика обов'язкових елементів податку з доходів фізичних осіб.

ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

ТЕМА 4

Згідно з п. 7.1. статті 7 ПКУ стосовно кожного податку визначаються його наступні елементи: платники податку; об'єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Адміністрування податків ґрунтується на виділенні таких елементів системи оподаткування: суб'єкт і носій податку, об'єкт і одиниця оподаткування, джерело сплати, податкова ставка і податкова квота. Між цими поняттями існує певне підпорядкування, яке найпростіше можна проілюструвати, поставив­ши до них запитання: суб'єкт —> хто сплачує; об'єкт —> що оподатковується; одиниця —> в яких одини­цях обчислюється; джерело сплати — з чого сплачується; ставка —> яка частина сплачується; податкова квота —> максимальна частина доходу, яка може бути утримана.

Платниками податку є фізичні особи - резиденти, що отримують доходи як у грошовій, так і натуральній формі з різних джерел в Україні та за її межами. Визначення платника податку у даній нормі закону запропоновано за класичною схемою, а саме, на основі поєднання принципу джерела по­ходження доходу і принципу резидентства.

Джерелом доходу є місце, в якому дохід створено (генерується) (територіальна ознака). Джерелами походження доходу, згідно із стандартною міжнародною класифікацію, є шість основ­них джерел доходу: трудові доходи; підприємницькі доходи; інвестиційні доходи; доходи від власності; державні соціальні трансферти; родинна допомога і трансферти.

Усі джерела доходів можуть мати різний податковий статус, тобто доходи можуть оподатковувати­ся або звільнятися від оподаткування. Наприклад, трудові та підприємницькі доходи оподатковуються у більшості країн, а державні соціальні трансферти (пенсії, стипендії, державні субсидії) чи родинні трансфери (грошові перекази, аліменти) зазвичай оподаткуванню не підлягають.

Якщо будь-яке джерело доходу перебуває за межами країни, воно вважається іноземним джерелом та згідно з принципом резидентства підлягає оподаткування.

Відповідно до принципу резидентства оподатковуватися має увесь дохід резидента незалежно від місця розташування джерела доходу, а для нерезидентів оподаткування підлягає тільки дохід, що от­риманий у межах відповідної країни (екстериторіальна ознака).

Критеріями визнання юридичних осіб нерезидентами для цілей оподаткування є тест інкорпорації і тест юридичної особи. Критеріями визнання фізичних осіб нерезидентами для цілей оподаткування є тест фактів і обставин, тест фізичної присутності і громадянсько-правовий тест.

Переглядів: 621