Тема 7. Річковий транспорт

Техніко-експлуатаційні особливості. Характеристика внутрішніх водяних шляхів сполучення.

Україна володіє досить розвинутою мережею внутрішніх водяних шляхів. У ряді районів країни та під час виконання сезонних перевезень питома вага річкових перевезень у загальному вантажообігу досягає 40 – 50%. Глибоководні ріки забезпечують велику провізну спроможність річкового транспорту, пристосованість його до масового перевезенням вантажів і пасажирів. При організації судноплавства по природних водяних шляхах вимагаються первісні капітальні вкладення, значні-менші, чим на будівлю залізниці чи автомобільної дороги відповідної провізної спроможності. У зв'язку з малим опором руху судів на малих швидкостях питомі енергетичні витрати річкового транспорту порівняно досить низькі. Вантажопідйомність окремих одиниць річкового флоту багаторазово перевищує вантажопідйомність вагонів і автомобілів, а коефіцієнти тари значно менше. Перевезення деяких вантажів на річковому транспорті в 2—3 рази дешевше, ніж на залізницях, а пасажирські перевезення, навпаки, у 2—3 рази вище.

По ріках в основному доставляють масові вантажі, але з меншою швидкістю, чим на залізничному чи автомобільному транспорті. Однак самохідні судна іноді доставляють вантажі приблизно з такою же швидкістю, що і на залізницях.

Біля половини усіх вантажів, перевезених річковим транспортом, надходить із залізниць і передається їм у пунктах перевалки.

Річковий транспорт уступає іншим видам транспорту в регулярності сполучень, оскільки має зимову перерва в навігації. Тривалість навігації на ріках України досягає по різних пароплавствах 220 діб. У міжнавігаційний період флот і порти простоюють, виникають труднощі з використанням трудових ресурсів.

Річкові басейни географічно замкнуті, однак цей недолік може бути усунутим при будівлі каналів і шлюзуванні рік однак виконання цих робіт зв'язано з великими капітальними вкладеннями.

Довжини каналів можуть бути досить значними, наприклад довжина Каракумського каналу - 1100 км, Волго-Балтійського — 362, Біломорсько-Балтійського — 227, Дніпро-Бугского — 202, імені Москви — 128, Волго-Донського — 106 км.

Внутрішні водні шляхи підрозділяють на судноплавні, по яких можливий безпечний рух судів, суднових поїздів і плотів, і сплавні. Судноплавні шляхи можуть бути природними і штучними, з гарантованими глибинами і без них, з освітлюваною і неосвітлюваною обстановкою.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Автомобільні дороги. Класифікація автомобільних доріг.	\|	Sub HelloExcel()

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.