• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Види і форми бібліотечної реклами та її розповсюдження.

3. Робота над текстом реклами.

Література:

1. Про рекламу : Закон України від 3 липн.1996р. // Інформаційне

законодавство .Т.1 .- К.: Юридична думка, 2005 .- 328с.

2. Башун О. Роль реклами та «паблік рілейшнз» в трасформації

наукової бібліотеки як культурно інформаційного центру /

О.Башун // Вісник Кн. Палати.-1999.- С.15-17

3. Соколова Н. Форменная символика /Н.Соколова // Библиотека

.-2001.-№5.- С.23-24

Звернення до реклами в сучасних обставинах є об'єктивною необхідністю, бо саме за її допомогою створити умови, в яких бібліотеки стали б знову реалізувати своє соціальне призначення, тобто стали б знову реалізувати своє соціальне призначення, тобто стали необхідними для читачів.

В умовах кризової ситуації, в якій опинилися бібліотеки в кінці 80-х на початку 90-х років, значні маси читачів перестали їх відвідувати. Серед перемін - високий рівень ідеологізації їх діяльності, відрив від дійсності у цілях і завданнях, що витікали не з конкретних інтересів читачів, а декларувались, навіть диктувались як “офіційна” точка зору ідеологічними установами. Відповідно до

лозунгових інтересів формувались і фонди бібліотек, третину яких складала суспільно-політична література. Інтерес до неї, що штучно підтримувався. Протягом багатьох років бібліотека (масова) втрачала роль просвітницької і виховної установи.

Може найбільш страшним є те, що від бібліотек відвернулася молодь, за якою вже закріпилася назва "нечитаючого покоління".

Треба чітко уявити собі всі образи, які зазнали читачі від нечуйності частини бібліотекарів, зневажливого ставлення, бідності бібліотечних фондів, умов, в яких їх проводилося обслуговувати може багато іншого треба проаналізувати, щоб намітити стратегію повернення авторитету, або нового його формування в тому числі і за допомогою реклами.

Читачі ще довго можуть не усвідомлювати, що без бібліотеки, без постійного поповнення знань їм не обійтись в повсякденних справах, в роботі, що бібліотека - це і духовність дозвілля, їх інформованість про бібліотеки, про склад їх фондів, про послуги надто низька. То ж перший крок повинні зробити бібліотекарі, опанувавши мистецтвом реклами.

Феномен бібліотечної реклами обумовлений також і економічною політикою, яка передбачає формування і розвиток різних джерел фінансування, залучення інвестицій з метою забезпечення нормального якісного обслуговування споживачів бібліотечних послуг.

Бібліотеки потребують професіональних рекламістів, які б створювали імідж бібліотеки, її працівників, тобто фірмовий стиль.

Всі елементи фірмового стилю входять до так званого фірмового блоку, який включає:

- фірмовий знак (символ, девіз);

- повну назву бібліотеки;

- її поштові і банківські реквізити;

- телефон;

- різні пояснювальні написи (відкритий доступ);

- слоган (спеціальна технологія);

- графічні декоративні елементи;

- оформлення ділових паперів - це частина іміджу керівника

бібліотеки, який має бути зі своїм обличчям і почерком;

- оформлення робочого місця;

- оформлення приміщення бібліотеки в цілому.

Звичайно, до реклами приступаємо тоді, коли ретельно вивчено "зовнішнє середовище", в якому функціонує бібліотека і на підставі цього вивчення в її роботу внесено певні зміни.

Тобто перш за все удосконалюємо роботу бібліотеки, добиваємося, щоб вона стала дійсно корисною і потрібною читачеві, переглядаємо своє власне становлення до читача і з бажанням допомогти йому приступаємо до реклами.

Чого можна досягти за допомогою реклами?

1. Викликати увагу до бібліотеки:

- до її книжкового фонду, періодики;

- роботи структурних відділів (СБО, читальних залів та ін.);

- умов роботи в читальному залі;

- сукупності послуг (коштовних і безкоштовних) та ін.

2. Залучити нових читачів до постійного відвідування бібліотеки.

3. Стимулювати активне користування бібліотекою.

4. Поширити коло читацьких інтересів і тим самим сприяти більш

активному використанню читачами фондів.

5. Зробити бібліотеку привабливим місцем, куди читачеві буде

приємно звернутися і з своїми турботами, і в часи дозвілля.

Перш ніж починати рекламну діяльність, треба довести до відповідної якості книжковий фонд і періодику, сервіс в обслуговуванні. Розбіг між тим, що ми рекламуємо і що є на ділі, може лише привести до повного руйнування авторитету.

Але не варто відкривати рекламну діяльність у сподіванні, що колись робота бібліотеки стане ідеальною з усіх боків. Треба діяти і діяти негайно. Можна, наприклад, починати з малого: переглянути фонд, виявити в ньому дійсно активну частину, яка може зацікавити читачів і за допомогою реклами запросити читачів відвідати бібліотеку і ознайомитися з тим, що для них підготовлено. При цьому не слід забувати про диференційний підхід.

РЕКЛАМА може бути розрахована тільки на конкретну читацьку групу!

Можна освоїти методику якоїсь послуги: нічного абонементу, догляду за дітьми, поки батьки підбирають літературу, або працюють в читальному залі. Чимало можна придумати аби стати в пригоді своєму читачеві. А про кожну свою винахідку поспішайте повідомити рекламою.

Поступово у свідомості людей (може поки ще й не читачів) буде складатися враження про бібліотеку, яка наполегливо дбає про інтереси громадян, як про установу, варту уваги, до якої є сенс завітати. З точки зору професійної реклами – це досягнення першої мети, або першого ступеню у співвідносинах з “зовнішнім середовищем” – визначення бібліотеки! Друга – добитися індивідуальності, за якою читачі могли б відрізняти одну бібліотеку від іншої і зробити свій вибір (мається на увазі вибір між бібліотеками одного виду). Сьогодні ще не йде мова про конкуренцію між бібліотеками, але у ринкових відносинах - це реальна справа і саме конкуренція могла б найвірніше показати ті бібліотеки, що варто фінансувати і ті, що без вагань слід закрити (а мова скорочення мережі бібліотек може постати і в цьому є рація). Тож до цього слід підготуватися. Так буде чи ні, але кожному, хто ставиться серйозно до свого майбутнього треба добитися найвищого ступеня у співвідносинах з “зовнішнім середовищем” – створення дійсного авторитету бібліотеки, її позитивного іміджу, як умови подальшого ефективного функціонування.

Об'єктом рекламиможе бути сама бібліотека (її структура, особливості роботи, послуги):

- будь-який з її структурних підрозділів;

- книжковий фонд взагалі, а також тематичні зібрання книг, періодичні видання, навіть окрема книга, журнал, газета, якщо вони заслуговують уваги, книжкова виставка, перегляд літератури та ін.;

- пільгові умови, що є в бібліотеці;

- різного роду послуги;

- масові заходи, в тому числі клуби за інтересами та ін.

Можна рекламувати все, чим живе бібліотека.

Переглядів: 1942