Ключем є гамма – початковий текст.

Аналогічно, можно зашифрувати текст і в іншій системі числення, наприклад, десятковій.

Початковий текст можно розглядати як послідовність чисел {a_n}, що належать множині A={0,1,2,…,31}. Нехай є випадкова послідовність чисел {c_n},що теж належать множині A, такої ж довжини, що й текст, який шифрується. Додаючи по модулю 32числа a_nта c_n

a_n+ c_nº b_n(mod 32) , 0£ b_n £31

отримаємо послідовність знаків зашифрованого тексту {b_n}.

Скориставшись тим же ключем можна дешифрувати текст:

a_nº b_n - c_n(mod 32) , 0£ a_n £31.

Якщо, послідовність {c_n}дійсно випадкова, то шифр називається одноразовим блокнотом і не може бути розкритий в принципі.

Приклад. Нехай треба зашифрувати слово блокнот

01 14 17 13 16 17 21 – текст {a_n} - блокнот

18 17 14 22 26 09 15 – гамма {c_n}

19 31 31 03 10 26 04 – шифртекст {b_n} - рььгічд

18 17 14 22 26 09 15 – гамма {c_n}

01 14 17 1316 17 21–початковий текст {a_n} - блокнот

4. Шифрування аналітичним (функціональним) перетворенням. Символи тексту перетворюються у відповідності з деякою функціональною залежністю.

Наприклад, якщо помножити квадратну матрицю на вектор з такою ж кількістю рядків, то результатом знову буде вектор того ж розміру. Тобто якщо елементи першого вектора є символами початкового тексту, то елементи другого вектора є шифрованим текстом, а матриця є ключем. Розшифровка проводиться шляхом множення оберненої матриці на вектор шифрованого тексту.

1) Ключем є матриця– початковий текст;

2) 13 14 29 26 05 15 06 15 00 21 19 09 25 30 12 - цифрова форма початкового тексту в десятковій системі;

3) обчислення першого блоку шифрованого тексту cшляхом множення шифруючої матриці M на вектор з першого блоку початкового тексту t M ∙ t = c, тобто



					´		=

4) обчислення першого блоку розшифрованого тексту t шляхом множення матриці M^-1 на вектор з першого блоку шифрованого тексту с

M^-1 c = t, тобто

-0,196	0,037	0,131	0,402	-0,308
-0,112	-0,121	0,075	-0,056	0,252
0,327	0,271	-0,551	-0,336	0,514	´	=
0,280	-0,196	-0,187	0,140	-0,131
-0,262	0,383	0,841	-0,131	-0,411

і т.д.

Фундаментальним правилом криптоаналізу є наступне – криптоаналітикові відомий алгоритм шифрування, але невідомий ключ. Крім того вважається, що криптоаналітик має повний текст криптограми.

Відомо багато методів криптоаналізу:

– метод повного перебору ключів;

– метод статистичного аналізу (використовуються відомі статистичні закономірності мови, якою написаний відкритий текст);

– аналітичний метод (якщо відомий алгоритм шифру і деякі частини відповідного відкритого тексту, то можна скласти систему рівнянь для визначення невідомих частин) і т.д.

та криптоаналітичних атак:

– атака при наявності тільки шифртексту;

– атака при наявності і шифртексту і відповідного відкритого тексту;

– атака при можливості вибору відкритого тексту і одержання відповідного шифртексту;

– атака при можливості вибору шифртексту і одержання відповідного відкритого тексту;

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Для розшифровки виконується зворотня заміна букв.	\|	Робоче завдання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.