• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Богдан Хмельницький

Недалеко від міста Чигирина над річкою Тясмином, під великим лісом притулився хутір Суботів Богдана Хмельницького, який належав його батькові. Він поставив двір міцний, завів господарство, жив заможно, в достатку. З дітей тільки один син Богдан Зиновій виріс, а тому він дуже любив його. Меткий хлопець удався, скорий, сильний, як вогонь, який був сміливий і нічого не боявся. Та й місце і час бувтакий, що не виростали тоді люди інші, тільки хоробрі та завзяті.

Отак виростав юнак Богданко серед такого життя бурхливого, небезпечного, але якого не хотів батько залишати без науки. Підучивши дома, послав у Галичину.

Там учився він найбільше латини, бо її найбільше використовували в діловодстві по судах, по урядах.

Він учився добре, набирався науки, але Богдана тягло на Дніпро, в безкраї степи, де козаки переганяють вітер на бистрих конях.

Вступив Богдан до козацького війська, ходив з козаками не раз на море, на турецькі міста, уганяв за татарськими наїздами по степах, і вони дуже любили його. Два роки перебував у турецькій неволі, поки виміняли його на турецьких невільників після перемоги під Хотином, коли старий гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний наловив багато турків (із переказу учня).

Питання до заліку

з курсу „Сучасна українська мова з практикумом”
для студентів ІІ курсу
факультету початкового навчання

1. Предмет і завдання лексикології. Словникове багатство української мови.

2. Слово і поняття. Значення слова як лексичної одиниці. Повнозначні і неповнозначні слова. Багатозначні слова. Фразеологічно пов'язані і синтаксично зумовлені значення слів.

3. Пряме і переносне значення слів. Метафора, метонімія, синекдоха.

4. Омоніми. Розмежування омонімії і багатозначності. Шляхи виникнення омонімів.

5. Види омонімів. Стилістична роль омонімів. Пароніми, їх різновиди.

6. Синоніми. Типи синонімів. Синонімічний ряд.

7. Синонімія і багатозначність. Шляхи виникнення синонімів. Стилістична роль синонімів.

8. Антоніми. Типи антонімів. Антоніми і багатозначність слова. Стилістич­на роль антонімів.

9. Лексика української мови з погляду її походження і розвитку. Загально­слов'янські, спільні східнослов'янські і власне українські слова. Найваж­ливіші фонетичні і словотворчі ознаки українських слів.

10. Іншомовні слова і шляхи їх проникнення в українську мову. Старослов'я­нізми в українській мові, їх ознаки.

11. Засвоєння із старогрецької та латинської мов в українській лексиці. Тюркізми.

12. Засвоєння з французької, німецької, англійської, італійської та інших мов.

13. Запозичення з російської, білоруської та інших слов'янських мов Укра­їнська лексика як джерело для збагачення інших мов. Лексичні кальки.

14. Фонетичне і морфологічне освоєння іншомовних слів.

15. Активна і пасивна лексика. Застарілі слова: історизми й архаїзми. Неологізми. Стилістичні функції архаїзмів і неологізмів.

16. Стилістична диференціація української лексики. Загальновживана, специ­фічно-побутова, емоційно забарвлена лексика.

17. Соціально-політична, науково-термінологічна, виробничо-професійна, адміністративно-ділова лексика.

18. Просторічні слова. Жаргонізми й арготизми у складі української лексики. Стилістичне використання різних груп лексики в мові художньої літератури.

19. Поняття про фразеологію і фразеологічні звороти. Фразеологізм і слово. Типи фразеологічних одиниць.

20. Джерела фразеології української літературної мови.

21. Стилістичне використання фразеологічних зворотів. Українсько-російські фразеологічні паралелі.

22. Українська лексикографія. Типи словників.

23. Короткі відомості з історії української лексикографії. Значення „Словаря української мови” Б.Грінченка в історії розвитку української лексико­графії. Характеристика найважливіших зібрань лексичного матеріалу української мови.

24. Словотвір як розділ мовознавчої науки. Зв’язок словотвору з лексичною і граматичною системою мови.

25. Структурні ознаки слів в українській мові.

26. Словотворчі засоби.

27. Поняття про похідну, непохідну і твірну основи.

28. Способи словотворення в українській мові.

29. Морфологічні способи словотворення: афіксація, безафіксний спосіб, основоскладання, абревіація.

30. Продуктивні і малопродуктивні моделі морфологічного словотворення.

31. Особливості неморфологічного словотворення, його поширення в сучасній українській мові.

32. Морфемний і словотвірний аналіз слів.

33. Граматика як наука. Особливості граматичної абстракції.

34. Розділи граматики, їх структурні компоненти.

35. Граматичні значення слів. Способи та мовні засоби вираження граматич­них значень в українській мові.

36. Граматична форма слова і граматична категорія.

37. Предмет і завдання морфології.

38. Морфологічна будова слова.

39. Поняття про морфему і основні типи морфем: кореневі і афіксальні морфеми, морфеми з вільним і зв’язаним значенням, омонімічні і синонімічні, позитивні і негативні (нульові) морфеми-флексії.

40. Поняття про словозміну, формотворення, їх спільні і відмінні ознаки.

41. Зміни в морфологічній будові слова (опрощення і перерозклад).

42. Загальна характеристика частин мови, принципи їх виділення.

43. Перехід слів з однієї частини мови в іншу.

44. Значення іменника, його морфологічні ознаки і синтаксичні функції.

45. Лексико-граматичні категорії іменника.

46. Іменники загальні і власні, категорія істот і неістот.

47. Іменники з конкретним і абстрактним значенням, збірні іменники.

48. Граматична категорія роду іменників і засоби її вираження. Стилістичне вживання паралельних форм роду іменників.

49. Категорія числа, її значення і граматичне вираження. Іменники, що вживаються у формах однини і множини.

50. Іменники, що мають тільки одну форму однини або множини.

51. Залишки форм двоїни в сучасній українські мові. Стилістичне вживання паралельних форм числа іменника.

52. Відмінювання іменників.

53. Поділ іменників на відміни. Поділ іменників І та II відмін на групи.

54. Особливості відмінювання іменників III та IV відмін.

55. Правопис відмінкових закінчень іменників.

56. Невідмінювані іменники і способи вираження їх граматичних значень.

57. Відмінювання іменників, що мають тільки форму множини.

58. Відмінювання іменників прикметникової форми.

59. Відмінювані і невідмінювані складноскорочені назви і абревіатури.

60. Основні значення відмінків. Роль прийменників у вираженні відмінкових значень.

61. Стилістичне вживання синонімічних форм відмінкових конструкцій іменника.

62. Наголос в іменниках при відмінюванні.

63. Словотвір іменників. Продуктивні способи творення іменників.

64. Субстантивація.

65. Наголос при творенні іменників.

66. Значення прикметника, його морфологічні ознаки і синтаксичні функції.

67. Семантичні розряди прикметників.

68. Якісні прикметники, їх ознаки. Ступені порівняння якісних прикмет­ників.

69. Повні і короткі форми якісних прикметників.

70. Відносні прикметники.

71. Присвійні прикметники.

72. Відмінювання прикметників.

73. Наголос при відмінюванні прикметників.

74. Творення прикметників.

75. Наголос прикметників. Перехід дієприкметників у прикметники.

76. Значення, морфологічні ознаки і синтаксичні функції числівників.

77. Розряди числівників за значенням. Структурні розряди числівників.

78. Граматичні ознаки кількісних і порядкових числівників.

79. Відмінювання числівників. Наголос при відмінюванні числівників.

80. Стилістичне використання числівників.

81. Семантична, морфологічна та синтаксична своєрідність займенника.

82. Співвідносність займенників з іншими частинами мови.

83. Розряди займенників за значенням.

84. Синтаксичні функції, морфологічні особливості і відмінювання різних розрядів займенників.

85. Наголос у займенниках.

86. Прономіналізація.

87. Стилістичне використання займенників.

Переглядів: 1036