• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

ІІ варіант

1. Позначте рядок, у якому всі дієслова є доконаного виду:

а) сказати, вигнути, скоротити, прибивати, розподібнити;

б) простити, витерти, запевнити, випекти, викладати;

в) скликати, принести, підперти, підпирати, пройняти;

г) замкнути, скидати, взяти, попсувати, зачепити;

д) спочити, винести, зміцніти, зберегти, відкинути.

2. Позначте рядок, у якому всі дієслова є недоконаного виду:

а) кликати, скоротити, розгортати, будити, сказати;

б) лягти, ображати, повторити, будити, брати;

в) говорити, вивчати, берегти, вивчити, застерігати;

г) свіжіти, обнадіювати, витерти, ловити, втрачати, надихати;

д) заповняти, згинати, згортати, збивати, зливати.

3. Позначте рядок, у якому всі дієслова можуть належати до обох видів (доконаного й недоконаного) залежно від наголосу:

а) накидати, кидати, кликати, висипати, будити;

б) пересипати, викликати, перекидати, видихати, закликати;

в) міряти, зачіпати, скликати, виводити, приймати;

г) скидати, розкидати, зачиняти, закликати, випекти;

д) вибирати, викладати, розуміти, переносити, вивчати.

4. У всіх варіантах дієслів знайдіть «зайве» слово (за функцією префікса у творенні дієслів іншого виду):

а) вислухати, вирішити, випити, вигодувати, виїхати;

б) понести, почитати, подбати, порушити, познайомити;

в) зробити, скосити, спробувати, спустити, сфотографувати;

г) законспектувати, завітати, запитати, засміятися, запустити;

д) проводити, прочитати, прослухати, прорости, проспівати.

5. Позначте рядок, у якому всі дієслова належать до I дієвідміни:

а) багряніти, веселити, відрізати, вигризти, загребти;

б) викрасти, викидати, відрубати, пекти, підповзти;

в) вантажити, визволити, мусити, гуркотати, мити;

г) мучити, знати, тесати, везти, нести;

д) їхати, згоріти, виводити, веліти, базікати.

6. Позначте рядок, у якому всі дієслова є безособовими:

а) вибити, знати, стемніти, млоїти, нудьгувати;

б) глянути, сіріти, міркувати, одягати, віяти;

в) нудити, таланити, весніти, кортіти, світати;

г) блискати, зеленіти, замести, корчити, цвісти;

д) червоніти, чорніти, скніти, сутеніти, рябіти.

7. Позначте рядок, у якому всі особові дієслова можуть уживатися в безособовому значенні:

а) гриміти, ловити, боліти, пахнути, колоти;

б) пекти, морозити, крутити, ламати, рвати;

в) боліти, нести, мріяти, чути, шуміти;

г) орати, шити, вирувати, водити, копати;

д) міряти, трусити, тягти, любити, годувати.

8. У кожному варіанті дієслів знайдіть «зайве», яке випадає з ряду за особовістю/неособовістю:

а) зустрічається, кохається, сміється, б’ється, нездужається;

б) робиться, дихається, віриться, живеться, ведеться;

в) розвиднюється, хмариться, світає, сутеніє, темніє.

Тема: Прислівник. Службові частини мови

1. Позначте рядок, у якому всі слова є прислівниками:

а) по-латині, добре, шукаючи, надзвичайно;

б) вночі, на жаль, якнайповніше, зблизька;

в) віч-на-віч, по-батьківському, тепер, можна;

г) дорожче, найкраще, зозла, втім;

ґ) навмисне, на весну, мимоволі, в перше

2. Позначте рядок, у якому всі прислівники є якісно-означальні:

а) погано, нижче, краще, щонайповніше;

б) вужче, вголос, по-вовчи. якнайширше;

в) надзвичайно, по-нашому, ледве-ледве, частіше;

г) широченно, допізна, задовго, вкупі;

ґ) по-нашому, там, давно, легше.

3. Позначте рядок, у якому всі прислівники є обставинні:

а) догола, давно, тепер, ледве-ледве;

б) здуру, зосліпу, на радість, швидко;

в) навколо, внизу, поодинці, гуртом;

г) спересердя, зопалу, туди, спереду;

ґ) скрізь, навмисно, щодня, по-козацьки.

4. Позначте рядок, у якому всі прийменники іменникового походження:

а) слідом, верхи, потиху, заміж;

б) вдосвіта, знадвору, даром, потиху;

в) ранком, по-перше, заодно, бігом;

г) натроє, миттю, звисока, щороку;

ґ) щогодини, навхрест, опівночі, опівдні.

5. Позначте рядок, у якому всі прислівники написані правильно:

а) угору, по-сусідству, зрештою, покищо;

б) навиворіт, рік-у-рік, до пари, звечора;

в) насилу, на самоті, безвісти, запанібрата;

г) видимо-не-видимо, не довподоби. з давніх-давен, вряди-годи;

ґ) десь-інде, з боку на бік, навскіс, сама-самотою.

6. Позначте рядок, у якому всі прийменники є вторинні:

а) кінець, всередині, перед, між (межи), над;

б) близько, через, навколо, край, згідно;

в) відносно, всупереч, поверх, протягом;

г) при, поперек, коло, в;

ґ) подібно, ззаду, перед, серед.

7. Позначте рядок, у якому виділене слово є прийменником:

а) Аж ось нарешті і коханий край, знайоме поле, озеро і гай (М. Луків).

б) Перші орачі порушать ниву, поки напівсонну, тополю збудить трактор край села (В. Стус).

в) Україна – Вкраїна – країна – так віддавна край рідний звуть (О. Різниченко).

г) Ох, тривого, дика тривого, не шаленій і серця не край... (М. Сингаївський).

ґ) Сини землі тепер повстали за неозорий край свій, за степи (І. Ірлявський).

8. Складіть по два речення з поданими словами, де б кожне з них функціонувало то як прислівник, то як категорія стану.

Зелено, сумно.

9.Складіть по два речення з поданими словами, де б кожне з них функціонувало то як прислівник, то як іменник.

Миттю, верхи.

10. Складіть три речення з поданими словами, де б кожне з них функціону­вало то як іменник з прийменником, то як прислівник, то як прийменник.

На зустріч – назустріч – назустріч.

Переглядів: 763