• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Схема фразеологічного аналізу

1. З’ясувати значення фразеологізму.

2. Визначити тип фразеологічної одиниці (фразеологічні зрощення, єдності, сполучення, вислови).

3. Джерело походження фразеологізму.

4. Вказати стильові ознаки.

5. Дібрати фразеологічні синоніми, антоніми.

Схема морфемного аналізу слова

1. Відмінюване чи невідмінюване слово.

2. Якщо слово відмінюване, то знайти закінчення (флексію) й основу. Якщо слово невідмінюване, назвати його основу.

3. Флексія позитивна (субстанціальна) чи нульова (негативна).

4. Визначити морфеми (корінь, суфікс, префікс, інтерфікс, постфікс).

5. Основа:

а) похідна, непохідна, чиста;

б) відмінкові форми слова, що характеризуються різними основами (суплетивізм);

в) відкрита чи закрита;

г) тверда чи м’яка;

ґ) з вільним чи зв’язаним значенням.

6. Корінь слова:

а) збігається з основою чи не збігається;

б) назвати спільнокореневі слова;

в) варіанти (модифікації) кореня в споріднених словах;

г) втрачена спільність кореня в споріднених словах чи не втрачена.

7. Префікс, суфікс:

а) словотворчий чи формотворчий;

б) продуктивний чи непродуктивний.

8. Чергування голосних і приголосних у морфемах.

9. Зміни у складі слова в процесі історичного розвитку мови (опрощення, перерозклад).

Словотвірний аналіз

1. Слово, яке аналізується.

2. Твірне (мотивуюче) слово.

3. Твірна основа.

4. Формант.

5. Словотворчі засоби.

6. Спосіб творення.

Схема розбору іменника

1. Слово, яке аналізується.

2. Початкова форма (називний відмінок).

3. Лексико-граматичні категорії:

а) власна чи загальна назва;

б) назва істоти чи неістоти;

в) з конкретним чи абстрактним значенням;

г) з речовинним (матеріальним) значенням;

ґ) збірний.

4. Граматичні категорії:

а) рід (вказати, як визначається – за семантичними ознаками, за морфологічною будовою, за синтаксичними зв’язками);

б) число (вказати, чи вживається в однині і множині, чи тільки в однині або тільки у множині);

в) відмінок (відповідає на питання, прямий / непрямий, флексія, значення відмінка).

5. Відміна.

6. Група (тверда, м’яка, мішана – для І-ІІ відмін).

7. Від якого слова залежить (якщо залежить).

8. Синтаксична функція.

9. Правопис слова.

Схема розбору прикметника

1. Початкова форма (називний відмінок чоловічого роду).

2. Розряд за значенням.

3. Ступінь порівняння (для якісних):

а) вищий, найвищий;

б) синтетична чи аналітична форма;

в) як утворюється;

4. Повний (членний) чи короткий (нечленний); стягнена чи нестягнена форма повного прикметника.

5. Рід.

6. Число.

7. Відмінок:

а) відповідає на питання;

б) флексія;

в) група (тверда, м’яка).

8. Спосіб творення.

9. До якого слова відноситься.

10. Синтаксична функція.

11. Правопис.

Переглядів: 3909