МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Прислівник1. Слово, яке аналізується. 2. Розряд за значенням: а) означальний (якісно-означальний, кількісно-означальний, способу дії); б) обставинний (часу, місця, причини, мети, допусту); 3. Ступінь порівняння (якщо якісно-означальний). 4. Який за походженням (спосіб творення). 5. До якого слова відноситься. 6. Синтаксична функція. 7. Правопис. Категорія стану 1. За якими ознаками відносимо до категорії стану. 2. Група за значенням. 3. Походження (з якої частини мови). 4. Омонімічні граматичні форми (категорія стану – прислівник; категорія стану – іменник). 5. Правопис слова. Сполучник 1. Який за морфологічною будовою: а) невивідний, або простий; б) вивідний (складний, складений). 2. Який за вживанням (одиничний, повторюваний, парний). 3. За характером синтаксичних зв’язків: 1) сурядний а) єднальний, зіставно-протиставний, розділовий, приєднувальний; б) з’єднує однорідні члени речення чи компоненти складного речення. 2) підрядний (причини, мети, наслідку, умови, часу, допустовий, міри і ступеня, порівняльний, способу дії, з’ясувальний). 4. Однозначний чи багатозначний. 5. Правопис. Прийменник 1. Які смислові відношення виражає (просторові, умови, причинові, допустові, часові, мети, способу дії, кількісні, об’єктні). 2. Первинний чи вторинний (відіменний, віддієслівний, прислівниковий). 3. Який за будовою (простий, складний чи складений). 4. Значення якої відмінкової форми уточнює. 5. З якими відмінками може вживатися, крім даного. 6. Правопис. Частка 1. Препозитивна, постпозитивна (чи може стояти в будь-якій позиції). 2. Розряд за значенням і функцією: а) фразова (різновид); б) словотворча; в) формотворча. 3. Надає додаткового відтінку слову, словосполученню чи реченню. 4. Проста, складна, складена. 5. Непохідна, похідна (дієслівного походження, прислівникового, займенникового). 6. Правопис. Модальне слово 1. Виражає логічну оцінку висловлюваної думки із значенням імовірності чи неймовірності. 2. На основі якої частини мови сформувалось (іменника, прислівника, дієслівної форми, категорії стану). 3. Правопис. Вигук 1. Виражає емоції чи волевиявлення, які саме. 2. Багатозначний чи обмежений у своєму значенні. 3. Первинний чи вторинний (від якої частини мови утворений). 4. Правопис.
|
||||||||
|