Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Поясніть суть теорії очікувань В. Врума

Теорія очікувань Врума.Дана теорія ґрунтується на припущенні, що людина спрямовує свої зусилля на досягненні якої-небудь мети у тій мірі, в якій оцінює ймовірність винагороди за них.

Якщо очікування успіху високі, мотивація зростає.

Друга умова успішної мотивації — наявність високої ймовірності одержання винагороди, адекватної здійснюванним зусиллям.

Цінність винагороди залежить від потреб людини. Щоб людина була мотивована на певну діяльність, треба результати її діяльності винагороджувати тим, що вона цінить.

Таким чином, згідно з теорією очікувань, мотивація є функцією трьох оцінок:

-міри затрат праці на досягнення результатів (зусилля);

-очікування винагороди за результати праці;

-цінності винагороди.

Взаємозв'язок цих чинників можна виразити формулою:

Мотивація= (зусилля-результат) х (результат-винагорода) х валентність

Валентність – показник наскільки особа оцінює конкретний результат (ступінь задоволення потреби).

Якщо особа оцінює результат, то її валентність +,

Якщо особа не оцінює результат, то її валентність –

Якщо особа байдужа до результату, то її валентність 0.

Мотивація – це очікування того, що зусилля дадуть бажаний результат (З-Р), помножений на очікування того, що результати потягнуть за собою відповідну винагороду (Р-В) помножену на цінність, що очікується (Валентність).

45.Поясніть суть теорії справедливості С.Адамса

Теорія справедливості С. Адамса передбачає, що люди суб’єктивно оцінюють співвідношення отриманої ними винагороди за виконання певної роботи до зусиль, пов’язаних з її виконанням, і порівнюють таке співвідношення з аналогічним показником інших працівників. За результатами порівняння виникає відчуття справедливості або несправедливості

На мотивацію людини в значній мірі впливає справедлива оцінка її поточної діяльності та її результатів як у порівнянні з минулим періодом так і у порівнянні з досягненням інших людей. Якщо людина спостерігає, що до неї підходять з такою же міркою, як і до інших, то вона відчуває себе задоволеною і буде проявляти активність, і навпаки. При цьому відчуття незадоволеності може виникнути навіть привисокій винагороді [15, с.378-380]. На думку Адамса, кожний мислячий суб'єкт завжди оціне відношення:

При цьому до витрат включають не тільки зусилля людини по виконанню даної роботи, але її виробничий стаж в організації, рівень кваліфікації, вік, соціальний статус тощо. Оцінка витрат і результатів суб'єктивна, особливо високий суб'єктивізм у відношенні інших осіб, про яких людина може судити лише на підставі припущень і обмеженої інформації. Якщо в результаті оцінок і співставлень виявляються порушення, і якщо ці порушення є хронічними, відбувається демоти-вація особистості.

За цією теорією, працівники суб'єктивно визначають співвідношення отриманої винагороди і витрачених зусиль,а відтак порівнюють його з винагородою інших людей за аналогічну роботу. Якщо порівняння, на думку працівника, засвідчує несправедливість, то у нього виникає психологічне напруження, яке може призвести до протидії. Тільки отримуючи справедливу винагороду, людина працюватиме з повною інтенсивністю. Якщо різниця у винагороді зумовлена різною ефективністю праці, то керівник має пояснити це працівникам. З огляду на суб'єктивність оцінювання індивідом результатів праці й винагороди необхідні чіткі критерії винагороди. Крім того, позитивну роль відіграє можливість обговорювати спірні питання щодо винагороди, виключаючи будь-які таємниці щодо її величини. Отже, працівник прагне, щоб ним керували справедливо. Справедливість — це баланс між внеском працівника в роботу й тим результатом, який він отримує від роботи. Складові „балансу справедливості”: Досвід=Оплата; Освіта=Пільги; Спеціальні вміння=Визнання; Витрачені зусилля=Інші заохочення. Елементи справедливості можуть бути виділені на трьох рівнях: внутрішньому,

зовнішньому та індивідуальному.«Внутрішня справедливість» стосується відносин працівників різних категорій та посад на одному підприємстві. Винагорода повинна відповідати рівню знань, умінням та досвіду, необхідному для успішного виконання роботи. Працівники усвідомлюють, що директор фірми зароблятиме більше, ніж його заступник.«Зовнішня справедливість» — це порівняння заробітку за однакові роботи в різних організаціях. Так, директор потужного підприємства отримує більше, ніждиректор малого.«Індивідуальна справедливість» — порівняння оплати для однакових посад на одному підприємстві. Основна мета — визначити відносну цінність роботи всередині організації. Оцінку посади відображають у структурі заробітної плати та в ієрархії роботи.

46. Охарактеризуйте поняття та зміст контролю

Контроль— одна із важливих функцій менеджменту, застосування якої дає можливість керівнику стежити за ходом виконання прийнятих управлінських рішень і вносити необхідні корективи.

Вважається, що за своїм рангом функція контролю (контролювання) стоїть на другому місці після функції планування (постановки цілей). І це зрозуміло, адже, якщо не доведена до підлеглих мета, ціль їхньої діяльності, то й нічого буде контролювати.

Без контролю керівник не може з'ясувати, наскільки добре підлеглі просуваються у виконанні поставлених перед ними цілями.

У будь-який момент часу система контролю порівнює, де організація перебуває за фактичним рівнем виконання, і де вона повинна бути.

Як кермо корабля, контроль забезпечує організацію механізмом підтримання її курсу, ліквідовуючи відхилення від наміченого маршруту.

Суб'єктами контролю виступають

· державні органи,

· громадські організації,

· колективні і колегіальні органи управління,

· лінійні і функціональні менеджери.

Об'єктами контролю є:

· місія, мета,

· цілі і стратегії,

· процеси,

· функції і завдання,

· параметри діяльності,

· управлінські рішення,

· елементи організаційної структури та

Головною умовою усякого контролю є те, що його об'єктом повинні бути результати діяльності, і ні в якому випадку не співробітники.

Контроль — це не якась разова акція, а це неперервний процес управління. У зв'язку із цим кожен керівник повинен налагодити управління таким чином, щоб працівники сприймали процедуру контролю як цілком необхідну і постійну дію.

Тобто функція контролю націлена на виявлення відхилень у виробничому процесі і полягає у своєчасній їх ліквідації.

Для підвищення ефективності контролю потрібно:

· уникати надто пильного (прискіпливого) контролю;

· застосовувати методи жорсткого, але справедливого контролю;

· здійснювати конструктивний зворотній зв'язок.

Контроль за всіма стадіями діяльності підприємства повинен давати його керівництву інформацію щодо прийняття управлінських рішень.

47.Основні завдання та принципи контролю

Завдання контролю

- пристосування до зміни середовища,

- зменшення нагромадження помилок,

- долання складних організаційних проблем та

- мінімізації витрат.

- орієнтація контролю на майбутнє, а не минуле.

Пристосування до зміни середовища. У сьогоднішньому складному та змінному середовищі бізнесу всі організації повинні справлятися зі змінами.

Правильно спроектована система контролю може допомогти менеджерам ефективно діяти, проводити моніторинг та реагувати на зміни зовнішніх умов.

Обмеження нагромадження помилок. Невеликі помилки не здійснюють великої загрози для діяльності організації. Проте з часом вони можуть акумулюватися і стати серйозними.

Долання складних організаційних проблем. Коли фірма купує тільки сировину, виробляє один продукт, має просту організаційну структуру та постійний попит на свою продукцію, то її менеджери можуть підтримувати контроль за допомогою дуже нескладної системи. Однак підприємство, яке виробляє багато продуктів, має великий ринок збуту, складну організаційну структуру та багато конкурентів, потребує ефективної та розгалуженої системи контролю.

Мінімізація витрат. Якщо контроль провадять ефективно, то він допомагає знизити витрати, помітивши і ліквідувавши вчасно помилки.

Орієнтація контролю на майбутнє, а не минуле.Краще запобігти, не допустити помилки, ніж їх виправляти.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Забезпечення належного рівня гігієнічних чинників дозволяє позбутися незадовелоністі працівників. Щоб спонукати їх до праці необхідно залучити мотиваційні чинники.	\|	Принципи контролю

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.