Охарактеризуйте методи розв'язання конфліктів.

Є кілька ефективних способів управління конфліктною ситуацією, їх можна поділити на дві категорії: структурні і міжособові.

Структурні методи розв’язання конфліктів:

1. Роз'яснення вимог до роботи. Це один з найкращих методів управління. Керівник роз'яснює, які результати очікує від кожного співробітника та підрозділу. Тут треба згадати такі параметри як рівень результатів, який потрібно досягти, хто забезпечує інформацію і хто отримує різну інформацію, визначити ступінь відповідальності, чітко окреслити політику, процедури, правила. Але керівник роз'яснює ці питання не для себе, а таким чином, щоб його підлеглі добре зрозуміли, чого від них чекають у конкретній ситуації.

2. Координаційні й інтеграційні механізми. Один з найпоширеніших механізмів - ланцюг команд.

Як відзначав ще М. Вебер якщо два або більше підлеглих мають різні думки з приводу одного питання, конфлікту можна уникнути, звернувшись до спільного шефа, якому і запропонувати прийняти рішення.

Також корисними є засоби інтеграції: використання служб, міжфункціональних груп, цільових груп і т. д. Дослідження показали, що організації, які підтримували потрібний рівень інтеграції, досягай більшої ефективності, ніж ті, що не робили цього.

Наприклад, в компанії склалася конфліктна ситуація між виробничим відділом і відділом збуту. Проблему розв'язали шляхом створення проміжної служби, яка координувала обсяги замовлень і продажу. Ця служба налагоджувала зв'язок між відділами.

3. Загально-організаційні комплексні цілі.-- спрямувати зусилля всіх учасників на досягнення спільної мети.

4. Структура систем винагород. Люди, що сприяють досягненню комплексних цілей мають винагороджуватися вдячністю, премією, визнанням або підвищенням.

Відомі 5 основних міжособистих способів ров'язання конфлікту:

- ухилення,

- згладжування,

- примус,

- компроміс,

- розв'язання проблеми.

1. Ухилення. Людина намагається ухилитися від конфлікту. Р.Блей і Д.Мутонвважають, що один із способів розв'язання конфлікту - це не потрапляти в ситуації, які провокують виникнення протиріч!

2. Згладжування. Цей стиль характеризується поведінкою, продиктованою переконанням, що не варто сердитися, тому що „ми всі - одна щаслива команда".

4. Примус. Спроба змусити прийняти власну точку зору за будь-яку ціну. Такий стиль може бути ефективним у ситуаціях, коли керівник має значну владу над підлеглими. Однак, такий стиль пригноблює ініціативу підлеглих і викликає обурення в персоналу.

5. Компроміс. Характеризується прийняттям точки зору іншої сторони, але частково. Здатність до компромісу цінується високо, оскільки зменшує недоброзичливість, дає можливість вирішити конфлікт так, що це задовольнить обидві сторони.

6. Розв'язання проблеми. Такий стиль - це визнання різниці в поглядах і готовність ознайомитися з іншими точками зору для того, щоб зрозуміти причини конфлікту і віднайти курс дій, прийнятний для всіх. Той, хто послуговується цим стилем, не прагне домогтися свого за рахунок інших, а шукає найкращий варіант розв'язання конфліктної ситуації.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Порушення службової етики	\|	Застосування принципу Паретто при виборі пріоритетних справ менеджера

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.