Другий етап статистичного дослідження називається статистичним зведенням.Його суть полягає в науковій обробці, систематизації, підрахунку матеріалів статистичного спостереження, тобто переході від часткового до загального.Зведення – комплекс дій по узагальненню конкретних індивідуальних даних одиниць статистичної сукупності, з метою виявлення типових рис і закономірностей, властивих досліджуваному явищу в цілому. Мета зведення – це одержання на базі зведених матеріалів узагальнюючих статистичних показників, які відображають суть суспільних явищ, та виявлення типових рис і закономірностей, властивих явищу, яке досліджується, у цілому. Зведення може бути простим і складним.Просте зведення– підрахунок одиниць сукупності, підсумок первинного статистичного матеріалу. Тобто в результаті отримується загальний обсяг усієї сукупності, загальний обсяг явища, яке досліджується. Складне зведеннямістить такі операції наукового опрацювання даних, як групування даних, розробка системи показників для характеристики груп і сукупності, підрахунок результатів по групах і в цілому по сукупності, виклад результатів у таблицях.Зведення проводять за заздалегідь розробленим планом і програмою. У програмі зведення подається необхідний перелік груп, на які повинна бути поділена сукупність за окремими ознаками, їх межі, перелік показників, які використовуються для характеристики сукупності, макети таблиць. У плані зведення зазначаються послідовність і терміни виконання окремих його частин, виконавці та порядок викладу результатів. Залежно від організації зведення може бути централізоване і децентралізоване. При централізованому зведенніусі первинні дані спостереження збираються в центральному органі і там опрацьовуються, систематизуються. Частіше його застосовують при опрацюванні даних спеціально організованих статистичних спостережень.При децентралізованому зведенніоргани, що ведуть спостереження, самі опрацьовують первинні дані і надсилають у центр підсумовані звіти в масштабі даної території для подальшого зведення. Групування і зведення – це по суті єдиний процес, взаємопов’язані дії. Спочатку підраховують загальну кількість усіх зібраних статистичних карток, потім картки поділяють за якоюсь ознакою на однорідні групи, тобто групують, підраховують абсолютну кількість карток за групами, зводять ці дані у таблиці, підраховують результати і порівнюють їх із загальною кількістю (контрольні рівняння).Групування– це метод дослідження масових суспільних явищ, найважливіший етап статистичного зведення, який здійснюється шляхом об’єднання одиниць сукупності в однорідні групи за істотними ознаками.Та ознака, що покладена в основу групування, тобто за якою утворюються групи, має назву групувальної. Щоб здійснити науково обґрунтоване групування, необхідно дотримуватися таких вимог: • групуванню повинен передувати попередній якісний аналіз, що дає можливість чітко уявити досліджуване явище і з’ясувати основні типові риси й особливості одиниць сукупності; • слід чітко визначити істотні ознаки, на підставі яких проводитиметься групування; • необхідно мати об’єктивно обґрунтоване визначення групування, щоб у групи були об’єднані однорідні одиниці сукупності, а групи істотно відрізнялися. З допомогою групувань вирішують три типи завдань: а) виявити якісно однорідні сукупності, типи явищ; б) охарактеризувати структуру сукупності та структурні зрушення; в) дослідити взаємозв’язок між юридично залежними показниками. Відповідно до цих завдань статистика застосовує три основні види групувань: типологічні, структурні та аналітичні. Типологічне групування дає змогу виділити найхарактерніші групи, типи явищ, з яких складається неоднорідна сукупність, визначити істотні відмінності між окремими одиницями статистичної сукупності, а також спільні ознаки. Структурне групуванняхарактеризує розподіл якісно однорідної сукупності на групи за розміром певної варіативної ознаки.Аналітичне групуваннядає змогу виявити взаємозв’язки між досліджуваними явищами і процесами. В основу аналітичного групування покладено щонайменше дві ознаки: факторну і результативну.Факторною називається така ознака, під впливом якої змінюється інша ознака, що називається результативною.Предметом групувань можуть бути численні дані, що показують залежність злочинності від рівня виховання, наявності в сім’ї батьків, від рівня безробіття тощо.Три види групувань тісно пов’язані між собою, доповнюють один одного і часто застосовуються одночасно.