Спричиняє заболочування (передмістя Черкас)

У результаті використання важкої техніки відбувається ущільнення ґрунту, розвиваються ерозійні процеси, надмірне використання добрив призводить до засолення ґрунтів, разом з тим із року-в-рік родючість зменшується, однією з причин чого є виніс із полів родючого шару ґрунту. На даний час великий відсоток земель є розораними і знаходиться в постійній експлуатації.

Основними природними чинниками, що викликають розвиток зсувів на території області, є: геологічна побудова, гідрогеологічні умови, рельєф місцевості, клімат, інтенсивність і контрастність неотектонічних рухів. В той же час такі процеси, як ерозія та абразія, порушують рівновагу схилу і виступають також одним з основних чинників зсувних процесів. Інтенсивний розвиток господарської діяльності без урахування природоохоронних дій негативно впливає на навколишнє середовище і сприяє появі нового, антропогенного, фактору утворення і розвитку зсувів.

Останніми роками у звʼязку з фактичним знищенням системи боротьби та запобігання розвитку ерозійних процесів значно посилились процеси яроутворення.

В області нараховується 361,8 тис. га деградованих та 108,8 тис. га малопродуктивних земель. У 2010 році проведено консервацію на площі
3,7 тис. га, потребують консервації 139,5 тис. га.

Довжина берегової лінії Кременчуцького водосховища (рис. 27) в межах Черкаської області складає 543,0 км.

Рис. 27. Узбережжя Кременчуцького водосховища

Береги, що піддаються розмиву (абразійні та ерозійні) мають загальну довжину 122,7 км. Береги ерозійного типу розповсюджені у верхній частині Кременчуцького водосховища на ділянці загальною довжиною 39,7 км, переважно в межах Канівського та Черкаського районів. Активність їх переробки становить 1–4 м за рік, сягаючи в окремі роки 7–10 м за рік. Найбільш інтенсивно розмиваються береги в районі колишньої пристані Тубільці, в районі гирла р. Росі, навпроти острова Просеред, с. Пекарі (правий берег) і гирла протоки Оріхівки (лівий берег). Береги в межах Золотоніського району, що представлені здебільшого заплавою Дніпра, відрізняються значно меншою інтенсивністю розмиву.

Сільськогосподарські угіддя Черкаської області знаходяться на «дальніх» конденсаційних слідах випадів радіонуклідів. Радіоцезій чорнобильського походження випав разом із дощем та пилом у напрямку, який обумовила роза вітрів; радіостронцій, в основному, разом із частками твердого палива. Внаслідок аварії на ЧАЕС значні площі сільськогосподарських угідь були забруднені радіоактивними продуктами ядерного розпаду. Радіаційний вплив на довкілля, передусім, агропромислове виробництво, на сучасному етапі після аварійного періоду зумовлений довготривалою дією довгоіснуючих, біологічно значущих радіонуклідів чорнобильського походження: ¹³⁷Сs і ⁹⁰Sr. Як показали дослідження, що були виконані в період після аварії, радіаційний стан у Черкаський області стабілізувався.

Основними забруднювачами атмосферного повітря в Черкаській області залишаються підприємства енергетики, обробної промисловості та сільського господарства, на які припадає 66 % викидів всіх забруднюючих речовин, у т. ч.: ВАТ «Черкаське хімволокно» – 39 % від загального викиду по області; ВАТ «Азот» – 11 %; ЗАТ «Миронівська птахофабрика» – 16 %. До найпоширеніших забруднюючих речовин, належать: азоту діоксид, оксид вуглецю, діоксид сірки та речовини у вигляді суспендованих твердих частинок.

В цілому по області щільність викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел викидів у розрахунку на 1 км² становить 2,9 т, а обсяги викидів забруднюючих речовин у розрахунку на душу населення – 47,3 кг.

Значний вклад (56 %) в забруднення атмосферного повітря області вносить автотранспорт.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Екологічні проблеми ландшафтів Черкаської області	\|	Екологічні проблеми ландшафтів Полтавської області

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.