Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Екологічні проблеми ландшафтів Полтавської області

Полтавщина розташована в центральній частині України в лісостеповій зоні з помірно–континентальним кліматом. Загальна довжина меж близько 1100 км, з яких 162 км – по Кременчуцькому і Дніпродзержинському водосховищах.

Із загальної площі області 28,75 тис. км2 (4,6 % площі України) 9,8 % складають ліси та інші лісовкриті площі, 5,2 % займають поверхневі водойми, 77,6 % території – сільгоспугіддя, з них рілля – 61,5 %.

На південному заході області протікає р. Дніпро, більша частина течії якого зарегульована водосховищами. Найбільшими притоками Дніпра в межах області є: Псел, Сулла, Ворскла, Оріль. Густота річкової сітки більша на півночі, менша на південному заході. Більша частина стоку припадає на березень–квітень. Річки області живляться переважно талими сніговими водами (60 % обʼєму стоку).

Територія області належить до недостатньо вологої, теплої, а крайній південний схід – до посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони. Середньорічна кількість опадів на території області змінюється в межах 524–639 мм, збільшуючись з півдня на північ. Кліматичні умови області сприятливі для життя людини.

Найбільш поширені в області ґрунти – чорноземи. Вони займають майже дві третини території області. Основною причиною деградації ґрунтів є прискорена водна та вітрова ерозія (дефляція), як наслідок розташування орних земель на схилах понад 2º (16 % ріллі), а також застосування еколого–небезпечної техніки та технології тощо. Найбільшу площу еродовані землі займають в північних районах – Гадяцькому, Чорнухинському, Зіньківському, Лохвицькому (31–50 % сільськогосподарських земель). Раціональне землекористування в сільському господарстві потребує перегляду основного обробітку ґрунту. Досвід Полтавщини показує, що можна відмовитися від традиційного плуга.

Ліси є національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні), естетичні, виховні та інші функції, мають обмежене експлуатаційне значення і підлягають державному обліку та охороні.

Протягом останніх років порідний склад лісів майже не змінився, тому що, в основному, лісовідновлення та лісорозведення на ділянках, що вийшли з лісовідновних рубок, згарищ, проводиться породами, які росли тут раніше.

Незадовільними залишаються обсяги посадки лісонасаджень у смугах відводу автодоріг в області, на великій кількості автошляхів вони відсутні. Окремі ділянки автодоріг потребують знесення дерев, які пошкоджені омелою, та негайної їх заміни. Ліси Полтавщини характеризуються середньою продуктивністю, загальний запас лісонасаджень області становить 35,9 млн м3.

Лісовідновлення відбувається переважно завдяки створенню лісових культур. Загальна динаміка природного поновлення за останні роки є позитивною, але через пожежі у літній період зазначений показник менше майже у двічі. Лісорозведення включає посадку та посів лісу. За останні роки відсоток лісорозведення стабільно збільшується. Створення захисних насаджень проводиться на землях, непридатних для сільського господарства.

Провідними галузями промисловості області є машинобудування, паливна, гірничорудна, харчова. Сільськогосподарське виробництво є однією з провідних галузей економіки області. Землі сільськогосподарського призначення становлять 77,5 % від площі земельних ресурсів області. Серед стаціонарних джерел головними забруднювачами є підприємства міст Кременчука та Комсомольська. Значно менше викидів у містах Полтава і Миргород. На м. Кременчук припадає 25,7 % від усіх викидів забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами, на м. Комсомольськ – 15,5 %.

Також до лідерів зі здійснення викидів в атмосферне повітря потрапили райони, де розташовані обʼєкти газотранспортних підприємств: Лохвицький (15,8 % обласних викидів), Гадяцький (7,0 %) Диканський (4,4 %), Решетилівський та Зіньківський (3,8 % та 3,5 %). Обсяги викидів у розрахунку на особу у зазначених районах становлять 251,6 кг, 89,4 кг, 163,2 кг, 101,4 кг та 69,2 кг відповідно.

Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території області становить 2,5 т шкідливих речовин (менше ніж середній показник в Україні в 2,7 рази). Найбільша щільність викидів шкідливих речовин на квадратний кілометр спостерігалася у містах Кременчуці (195,0 т), Лубнах (123,6 т), Комсомольську (64,7 т), Полтаві (16,99 т), Лохвицькому (8,8 т), Диканському (4,8 т), Гадяцькому (3,2 т) та Решетилівському (2,7 т) районах.

Більше половини (57,9 %) всіх викидів в атмосферне повітря області забезпечують пересувні джерела – майже 100 тис. т, з яких левова частка припадає на автотранспорт – за рік викидається 80 тис. т забруднюючих речовин, або 46,3 % від усіх зареєстрованих викидів.

У містах Полтава і Миргород цей відсоток складає 80,1 та 86,5 відповідно. Перевищує 70 % частка викидів забруднюючих речовин автотранспортом у районах з малою концентрацією промислових підприємств – Козельщинському, Лубенському, Пирятинському та Семенівському (рис. 28).

 

Рис. 28. Дорожній ландшафт і прилегла територія потерпає




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Спричиняє заболочування (передмістя Черкас) | Найбільше від пересувних джерел викидів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.