Тема №1

ПЕРЕДМОВА

Спрямованість соціальної роботи на подолання перепон та несправедливості, які існують у суспільстві, забезпечення соціального, культурного та матеріального рівня життя всіх його членів передбачає широкий спектр надання допомоги та соціальних послуг різним категоріям населення. Сфери та види діяльності соціального працівника зумовлюють необхідність взаємодії із значною кількістю людей, що визначає складність та специфіку даної професії.

Фахівці з соціальної роботи за специфікою своєї діяльності мають бути порадниками, помічниками, посередниками між соціально вразливими громадянами та суспільством. Важливою умовою успішної діяльності соціального працівника є володіння законами, нормами та прийомами професійної поведінки, умінням спілкуватися з людьми, викликати у них довіру, повагу, прагнення до співпраці тощо.

Етичні аспекти надзвичайно важливі у соціальній роботі. Міжнародна Федерація соціальних працівників у нормативному документі "Етика соціальної роботи: принципи і стандарти" зазначає, що саме "етична обізнаність є необхідною складовою професійної практики будь-якого соціального працівника". На поглиблення професіоналізму соціальних працівників, формування та розвиток у них необхідних морально-особистісних якостей спрямований курс „Етика соціальної роботи”.

Мета даного курсу полягає у розвитку, забезпеченні та підтримці соціально схвалюваного змісту та суті професійної діяльності, формуванні гуманістично орієнтованого професійного світогляду й відповідної етичної свідомості спеціалістів соціальної галузі. Він ознайомлює з теоретико-методологічними основами етичної діяльності соціального працівника, етичними особливостями та умовами здійснення соціальної роботи. Тут розкриваються основні проблеми етики соціальної роботи як специфічного виду професійної діяльності, розглядаються найважливіші аспекти діяльності соціального працівника; звертається увага на особливості ціннісних орієнтацій, особистісно-моральних якостей спеціаліста соціальної сфери, поведінку соціальних працівників згідно з етичними стандартами професії.

Професійна етика як складова підготовки соціального працівника

Основні питання:

1. Об^’єкт, предмет, мета та завдання курсу.

2. Етика як наука про мораль.

3. Професійна етика та її особливості. Етика соціального працівника.

Етика (грец. еthos – звичай) – філософська наука, об'єктом вивчення якої є мораль, її розвиток, норми і роль у суспільстві (9, 124). Етика – одна з найдавніших теоретичних дисциплін, яка виникла як частина філософії. Термін „етика” запропонував Арістотель для визначення філософського вчення про мораль.

Етика як філософська наука вивчає мораль, з'ясовує місце моралі в системі суспільних відносин. її завдання традиційно бачили у створенні ідеальної моделі міжлюдських відносин. Мораль - одна з форм суспільної свідомості, система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулює поведінку людей (9, 203). Вона будується на силі переконання, громадської думки, традицій, авторитетів. Етика означає систему моральних норм поведінки людини будь-якої соціальної чи професійної групи. Етика вивчає закономірності виникнення, розвитку й функціонування моралі, її специфіку та роль у суспільстві, систему моральних цінностей і традицій. Вона встановлює критерії моральної свободи і відповідальності особистості, моральну цінність вчинків.

Професійна етика - одна з фундаментальних теоретичних основ будь-якої професійної діяльності. Тому під професійною етикою розуміють науку про професійну мораль як сукупність ідеалів та цінностей, етичних принципів та норм поведінки, які відображають суть професії та забезпечують взаємовідносини між людьми, що складаються у процесі праці і походять із змісту їх професійної діяльності. Поряд з цим, професійна етика - це моральна самосвідомість професійної групи, її психологія та ідеологія (1, 12).

Тому професійна етика може розглядатися двояко:

- як різновид загальної моралі, що має специфічні риси, які обумовлюються видом і типом діяльності, тобто є науковою дисципліною, яка вивчає професійну мораль;

- як теорія моральності, що існує у професійному середовищі.

Основними завданнями професійної етики є:

- систематизація накопиченого у процесі історичної практики досвіду, характерного для даного виду діяльності;

- узагальнення і вдосконалення його відповідно до вдосконалення даного виду діяльності;

- вплив на свідомість спеціаліста з метою покращення його як особистості і професіонала;

- сприяння більш повному та ефективному вирішенню професійних задач.

Етика в соціальній роботі - одна з невід'ємних складових щоденної діяльності. Знання теоретичних основ, законодавчих передумов сприяє найбільш ефективному вирішенню проблем. Глибоке знання норм і принципів професійної етики, обов'язкове і творче застосування їх у щоденній діяльності допомагає соціальному працівнику здійснювати співпрацю з клієнтами, їх близькими, колегами, представниками суспільних, державних і недержавних організацій і закладів.

Етика соціальної роботи - вчення про моральні основи професійної соціальної діяльності з надання допомоги інвалідам, сім'ям, соціальним групам і общинам, посиленню чи відновленню їх здатності до функціонування та створення сприятливих умов для досягнення цих цілей, морально-етичних норм поведінки спеціалістів з соціальної роботи, працівників соціальних служб (10, 141). Етика соціальної роботи - специфічний прояв загальної етики у соціальному обслуговуванні населення.

Об'єкт вивчення етики соціальної роботи - професійна мораль спеціалістів.

Предмет - етичні відносини, що виникають у процесі роботи, етична свідомість та етичні дії соціального працівника.

Мета - забезпечення і підтримання змісту і суті професійної діяльності, які узгоджуються із соціальною потребою.

Завдання етики соціальної роботи:

- нормативна регламентація відносин, поведінки і дій окремих представників професійної групи та їх об'єднань;

- формування відповідної етичної свідомості спеціалістів соціальної сфери (5, 49).

Професійна етика соціального працівника визначає його рольову позицію і відношення з іншими людьми, включаючи клієнта і колег. Це набір зобов'язань, які відповідають цій рольовій позиції, і положень про етичну відповідальність за виконання своєї соціальної ролі.

Етика соціальної роботи виступає складовою філософської науки про роль моральних начал у діяльності працівників соціальних служб і має велике значення для практики соціальної роботи. Як філософсько-соціологічне знання, відіграє унікальну роль у формуванні професїйно-етичного образу спеціаліста.

Етику соціальної роботи доцільно розглядати, як науку про моральні цінності вчинків та поведінки соціального працівника у галузі діяльності, а мораль, відповідно, як вимоги, які пред'являються до його реальної поведінки у процесі виконання ним службових обов'язків і побудови взаємовідносин з клієнтами та їх оточенням.

У практичній діяльності соціальна робота потребує використання:

- моральних ідеалів, що визначають загальні основні напрями її діяльності;

- правил щоденної діяльності, без дотримання яких неможливо реалізовувати моральні норми і принципи.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Генезис етичної думки. Етичні традиції у розвитку й становленні соціальної роботи в Україні

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.